Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Територіальні фактори розвитку зовнішньоекономічних зв’язків (на прикладі Закарпатської області)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

та істотному збільшенню зовнішньоторговельного обміну передусім з розвиненими країнами Заходу.

В дисертаційній роботі проаналізовано роль в зовнішньоекономічній діяльності одного з найбільших економічних районів України – Західного. Особлива роль Західноукраїнського регіону в системі зовнішньоекономічних та соціально-економічних пріоритетів зумовлена низкою важливих факторів, серед яких провідним виступає його геополітичне положення, що дає змогу досить чітко індивідуалізувати роль і функції регіону в державній політиці, виступати своєрідною історико-географічною основою її послідовності і наступності.
З точки зору загальнодержавного підходу у виборі зовнішньоекономічних пріоритетів України геополітичне положення Карпатського регіону завжди виступатиме сприятливим фактором входження України у різноманітні європейські економічні та суспільно-політичні структури. Географічне сусідство регіону з розвинутими європейськими державами і тими сусідами, які прискорено інтегруються у європейську спільноту, створюють багаточисельні міждержавні взаємозв'язки політичного, економічного, соціально-культурного характеру, на основі організації ефективного субрегіонального співробітництва. Через територію Карпатського регіону проходить 12 залізничних сполучень з п’ятьма сусідніми європейськими державами, пролягає три залізничні колії міжнародного значення та чотири транспортні автомагістралі, нафто-газопроводи “Братерство”, “Прогрес”, “Уренгой – ІІомари – Ужгород”, “Дружба”, мережа ліній електропередач (ЛЕП) й високої напруги енергосистеми “Мир”. В межах регіону проходить потужний етиленопровід з Калуша в Угорщину, по якому транспортуються продукти переробки з Прикарпаття.
Отже, вигоди транспортного положення регіону визначальною мірою орієнтують Україну на співробітництво з державами Центральної, Західної та Східної Європи, хоча і тут є, багато нерозв'язаних проблем.
Що стосується переваг геополітичного положення Карпатського регіону в його загальноєвропейському вимірі, то вони є реальними, практично здійсненими вже на теперішньому етапі і оглядовому майбутньому, зокрема, це чітко проявилося в реалізації ідеї створення асоціації транскордонного співробітництва “Карпатський Єврорегіон”. В Карпатському регіоні України існують об’єктивні передумови для створення регіональних об'єднань і утворень транскордонного співробітництва. Особливо зримі вигоди геополітичного положення Закарпатської області України, яка першою ввійшла в “Карпатський Єврорегіон”, тут ініціюються ряд реальних пропозицій, щодо більш повного включення суб’єктів господарювання області у зовнішньоекономічну діяльність, використання переваг прикордонності території.
Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг порівняно з 1994 р. зріс у 5, 7 разів і склав у 2000 році 415, 6 мільйонів доларів США. Зовнішньоекономічні зв’язки здійснювали 1, 3 тисячі суб'єктів господарювання, або кожне третє діюче підприємство (організація) в області. Середньорічні обсяги приросту зовнішньої торгівлі за чотири останні роки склали 15, 5 відсотка, у тому числі у 2000 році – 21, 6 відсотка. В результаті більш високих темпів приросту експорту /21, 1 відсотка/ порівняно з імпортом /10, 9 відсотка/ у 1999 році вперше досягнуто позитивного експортного балансу, його обсяги збільшено у 2000 році до 38, 7 мільйонів доларів США.
Поширеного характеру набуло виробництво продукції з давальницької сировини. В загальному обсязі імпорту її питома вага зросла з 44, 9 у 1996 до 63, 5 відсотка у 2000 році, а частка експорту продукції виготовленої з неї – з 52, 3 до 58, 7 відсотка, хоча порівняно з 1999 роком відбулося зменшення на 2, 6 відсоткового пункту.
Підприємства співпрацюють із партнерами 83 країн світу. На європейські країни припадає 93 відсотки зовнішньоекономічного обороту, у тому числі 26 – на прикордонні держави. Порівняно з 1996 роком обсяги експорту збільшено майже в два рази.
Найбільш вагомі зовнішньоекономічні зв’язки встановились з суб'єктами Австрії, Німеччини, Угорщини, Італії, Словаччини, Чеської Республіки. В Закарпатській області зареєстровано і діють понад тисячу спільних підприємств /СП/, в тому числі 322 із зарубіжними інвестиціями. В роботі обгрунтовано роль факторів, які мають суттєвий вплив на активізацію зовнішньоекономічної діяльності. Дослідження свідчать, що державні органи регіонального управління і органи місцевого самоврядування, мають у своєму розпорядженні досить вагому законодавчу базу здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Автор вважає, що серед важливіших факторів інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності на прикордонних територіях, в процесі здійснення Концепції та програм співробітництва із зарубіжними партнерами, є створення підсистем незалежної прикордонної інфраструктури, передусім транспортної, сервісного обслуговування, митного та інформаційного забезпечення. Нині в Закарпатській області облаштовано і функціонують 17 пунктів пропуску через кордон – залізничні, автомобільні, успішно діють ВАТ «Закарпатінтерпорт» та ВАТ « Автопорт – Чоп».
В процесі дисертаційного дослідження автором проаналізовано господарську діяльність Ужгородського відділу Львівської залізниці, який здійснює значний обсяг вантажно-розвантажувальних робіт експортно-імпортних вантажів та міжнародних перевезень. У дисертації запропоновано рекомендації щодо поліпшення його діяльності в процесі трансформування системи транспортних комунікацій, шляхом надання відділкам прикордонних територій більшої господарської та економічної самостійності в рамках «Укрзалізниці». Проведений аналіз свідчить, що транспортний комплекс в цілому, стає дедалі вагомішим об’єктом ринкової прикордонної інфраструктури. В той же час, створення комплексів об'єктів ринкової інфраструктури вимагає значних інвестицій, як внутрішніх інвесторів так і зарубіжних, оскільки бюджетне фінансування знаходиться в скрутному становищі, і розраховувати на виділення державних коштів в найближчу перспективу не доводиться.
Проведений комплексний аналіз зовнішньоекономічної діяльності Закарпатської області свідчить, що розширюється географія зв’язків в галузі інвестиційного співробітництва. Цьому сприяють Закони України “Про спеціальну економічну зону Закарпаття» /березень 2001 року/ та «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області /грудень 1998 року/».
За період з 1996 – 2000 роки в економіку області залучено 92, 2 мільйонів доларів США зарубіжних інвестицій, з яких 99, 6 відсотка спрямовано у виробничу сферу. У відповідності до спеціального режиму інвестиційної діяльності укладено 49 договорів на
Фото Капча