Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тестові завдання з дисципліни "Культурологія"

Тип роботи: 
Тестові завдання
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
До матеріальної культури належать:
а) матеріальні блага, засоби їх виробництва;
б) сукупність людських знань;
в) науку, право, мистецтво, мораль тощо.
 
Культура є синонімом цивілізації з точки зору:
а) К. Маркса, Ф. Енгельса, О. Шпенглера;
б) Н. Гізо, Т. Бокля;
в) Ф. Ніцше, М. Данилевського, П. Сорокіна.
 
Слово «культура» як термін для означення духовного світу людини, її творчої діяльності вперше вжив:
а) у XIV ст. Марсилій Падуанський;
б) у XVII ст. Самуель Пуфендорф;
в) у XIX ст. Герберт Спенсер.
 
Методи дослідження, які застосовуються культурологією:
а) діахронний, синхронний, порівняльний, археологічний, семіотичний, психологічний, біографічний;
б) наукові і ненаукові;
в) філософський, історичний, філологічний, психологічний.
 
До структурних елементів духовної культури традиційно належать:
а) наука, освіта, мистецтво, література, мораль, мова, побут, звичаї, право, політика, релігія;
б) етичні, естетичні, інтелектуальні, матеріальні;
в) загальноприйняті уподобання і пріоритети, матеріально-виробнича діяльність.
 
 
Культура, що осмислює сама себе:
а) історія культури;
б) культурологія;
в) філософія культури.
 
Аксіологічна функція культури означає:
а) можливість виробити ціннісні орієнтації людини, норми її поведін-ки; показує значущість або цінність того, що цінне в одній культурі, але можливо, не є таким в іншій;
б) процес розвитку і задоволення матеріальних і духовних потреб людини, її різноманітних здібностей;
в) можливість кожного індивідума прилаштуватися до існуючих у суспільстві оцінок і форм поведінки.
 
Рівні національної культури з точки зору Д. Антоновича:
а) побутова, професійна, елітарна;
б) народна культура та «культура інтелектуальної верстви»;
в) низька, висока, масова.
 
Сучасний французький етнолог та соціолог, представник антрополо-гічної концепції культури К. Леві-Стросс вважав, що культура – це:
а) навчання людей життю і поведінці у природних та соціальних умовах;
б) структурована цілісна система, всі елементи якої функціонують за ієрархічним принципом;
в) природні фактори і комплекс живих організмів, серед яких живе людина.
 
Артефакти культури:
а) створені матеріальні та духовні цінності;
б) матеріал для творчої діяльності людини;
в) археологічні розкопки.
Найрозвинутіша землеробська культура мідного віку (4000-2350р. до н. е.):
а) скіфська;
б) трипільська;
в) мезинська.
 
Візантійська культура:
а) західна, католицька, латинська;
б) східна, православна, грекомовна;
в) руська, православна, слов’янська.
 
Період, який охоплює антична культура:
а) 3 тис. р. до н.е. – 5 ст. н.е.;
б) 11 ст. до н.е. – 476 р. н.е.;
в) 3 тис. р. до н.е. – 146 р. до н.е.
 
Анімізм:
а) віра в надприродні властивості матеріальних речей;
б) віра в існування родинного зв’язку між групою людей і певним видом рослин чи тварин;
в) віра в різноманітних духів, душу як двійника тіла.
 
Друге з семи чудес світу, яке належить вавілонській культурі:
а) «висячі сади» Семіраміди;
б) мавзолей в Галікарнасі;
в) Колос Родоський.
 
Принцип світогляду, в основі якого лежить переконання про безмежні можливості людини, її здатність до досконалості, людяність:
а) гуманізм;
б) антропоцентризм;
в) геоцентризм.
 
Філософсько-релігійне вчення Стародавнього Китаю, яке у II ст. до н. е. стало офіційною державною ідеологією країни:
а) даосизм;
б) конфуціанство;
в) буддизм.
 
Письмові пам’ятники індійської релігійної літератури, дослівно з санскриту – «священне знання»:
а) Махабхарата, Рамаяна;
б) Упанішади;
в) Веди (Рігведа, Самаведа, Яджурведа, Атхарваведа).
 
Періоди розвитку давньогрецької культури:
а) архаїчний, античний, досократівський, сократівський, класичний;
б) мікенський, троянський, докласичний, класичний, післякласичний;
в) крито-мікенський, гомерівський, архаїчний, класичний, елліністич-ний.
 
Епос про Гільгамеша – це:
а) пам’ятник давньоіндійської літератури, релігійно-філософські комен-тарі Вед;
б) пам’ятник шумерської літератури, гімн славним діянням людини;
в) пам’ятник давньокитайської літератури, філософське вчення про норми та правила суспільного устрою.
 
Культурно-історичний період, який передував Відродженню, сприяв пробудженню інтересу до античної спадщини:
а) проторенесанс;
б) Середньовіччя;
в) Реформація.
Модернізм:
а) напрям у мистецтві та літературі останньої третини XIX – початку XX століття, провідною метою якого було витончене відтворення суб’єк-тивних швидкоплинних вражень, мінливих відчуттів і переживань;
б) узагальнююча назва художніх течій XX століття, яким властивий розрив із традиційним досвідом художньої творчості, характерні пошуки нових художніх форм;
в) течія в художній культурі 20-30-х років XX століття, яка під гаслом «конструювання довколишнього середовища» висунула на перший план функціональну виправданість форм, доцільність конструкцій, раціональну ясність, логічність художньої творчості.
 
«Пісня про Роланда», «Пісня про Нібелунгів»:
а) пам’ятки французького та німецького героїчного епосу XII століття;
б) найвідоміші твори із поезії вагантів;
в) популярні в Західній Європі XI – XIII ст. пісні про кохання у виконанні трубадурів.
 
Авангардизм – це:
а) умовний термін для позначення загальних новаторських напрямів у художній культурі XX століття, яким притаманні прагнення докорінно оновити художню практику, пошук нових, нетрадиційних засобів вираження форми і змісту твору;
б) узагальнююча назва художніх течій XX століття, яким властивий розрив із традиційним досвідом художньої творчості, характерні пошуки нових художніх форм;
в) загальна назва для новаторських літературних і мистецьких творів у культурі будь-якого народу і епохи.
 
Специфіка культури Київської Русі:
а) почала формуватися після хрещення Русі, цілком успадкувала куль-туру Візантії, має релігійний характер, естетичне начало домінує над філософським;
б) почала формуватися з появою держави, має синтетичний характер, поєднує культуру язичницьких племен і християнської Візантії, цілком релігійна, відсутня філософія;
в) безписемна, язичницька, феодальна, має міський характер, перебу-вала під впливом Візантії та племен, з якими воювала чи торгувала.
 
Остромирове Євангеліє – це:
а) перша руська рукописна книга;
б) перша рукописна книга українською мовою;
в) перша друкована книга українською мовою.
 
Перша наукова установа України – це:
а) слов’яно-греко-латинська школа вищого типу м. Острог;
б) Києво-Могилянський колегіум;
в) українська школа Львівського братства.
 
Пересопницьке Євангеліє – це:
а) перша рукописна книга часів Київської Русі, на якій присягалися всі президенти України;
б) друкований твір XVI століття, який знаходиться в Пересопницькому православному монастирі;
в) рукописна книга середини XVI століття, перший переклад тексту Євангелія з болгарської на розмовну українську мову.
 
Вертеп:
а) українська невелика комедійна вистава з танцями;
б) українське народне гуляння;
в) український народний ляльковий театр в XVII-XIX столітті.
 
Язичницькі божества слов’янських племен:
а) Сварог, Перун, Дажбог, Стрибог;
б) Велес, Ярило, Вакх, Янус;
в) Купала, Аїд, Гефест, Веста.
 
Шістдесятники – це:
а) плеяда молодих поетів, прозаїків, критиків, перекладачів, худож-ників, науковців, які розпочали свій творчий шлях на межі 50-60-х років і відомі як талантом, так і громадською позицією та націо-нальною гідністю;
б) наукове товариство України 60-х років, яке здійснювало коорди-наційну діяльність у країні щодо пожвавлення літературного процесу та актуалізації його тематики;
в) культурно-просвітницька та літературно-художня організація укра-їнських митців, яка виникла на межі 50-60-х років і вимушено припи-нила свою діяльність на початку 80-х pp.
Фото Капча