Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Традиції волонтерства у діяльності центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді

Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
76
Мова: 
Українська
Ціна: 
650 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні основи дослідження проблеми традицій волонтерства в діяльності центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді
1.1. Волонтерство як об’єкт наукового дослідження
1.2. Еволюція традицій волонтерства в Україні
1.3. Аналіз міжнародного досвіду діяльності волонтерських організацій
Висновки до першого розділу
2. Емпіричне вивчення традицій волонтерства центрами соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді
2.1. Моніторинг волонтерської діяльності в Україні
2.2. Діяльність районного центру по розвитку традицій волонтерства
2.3. Фактори оптимізації волонтерської діяльності
Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
 
Вступ: 

Актуальність теми. Побудова громадянського суспільства в Україні спонукає активний розвиток такого соціального явища, як волонтерський рух. Держава реагує на цю потребу часу, про що переконливо свідчить визначення у законодавчому полі основ державної політики щодо волонтерства, зокрема, Закон України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", Проект Закону України «Про волонтерство» та ін., введення до законодавства основних термінів і понять стосовно цього соціального явища, визначення суб’єктів державного управління і громадського самоврядування, відповідальних за розвиток волонтерського руху.

Так на цей час законодавчо уже визначений термін «волонтерський рух» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. N 748-р "Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про волонтерський рух"), задекларовано, що підтримка і сприяння його розвитку є одним з основних напрямів державної політики у сфері соціальної роботи; організовано проведення в Україні у 2001 році Міжнародного року волонтерів, у межах якого розроблено низку заходів щодо сприяння розвитку в Україні волонтерського руху; утворена Кабінетом Міністрів України Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерського руху; легітимізовано право волонтерів на їх залучення до надання соціальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1895 "Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг", затвердженого Кабінетом Міністрів України, яке регулює цю діяльність та ін.

Традиції волонтерства включають наступні критерії.

1. Це діяльність, яка не передбачає фінансової винагороди. Якщо грошова виплата, яку люди отримують за роботу, дорівнює ринковій вартості цієї роботи чи перевищує її, така діяльність не може вважатися волонтерською. Однак, кожен волонтер повинен мати забезпечене законодавством право на компенсацію витрат, пов’язаних зі своєю діяльністю; це досить суттєво, оскільки волонтерська діяльність не є донорською діяльністю, і людина не повинна витрачати на неї власні кошти. Компенсація витрат також забезпечить участь людей, фінансові ресурси яких є досить обмеженими. 

2. Це діяльність, яка здійснюється з власної волі. Власна воля людини є основою волонтерської діяльності, але люди, які займаються волонтерством, рідко роблять це цілком добровільно. Зазвичай – внаслідок тиску з боку однолітків чи почуття певного соціального обов’язку. Однак, цей критерій допомагає відрізнити справжню добровільну волонтерську діяльність від ситуації, коли певні дії спричинені тиском на індивіда визначених зовнішніх обставин: коли в школі від учнів вимагають бути волонтерами; коли працівники компанії, яка офіційно реалізовує волонтерську програму, повинні брати участь у заходах цієї програми; коли, у деяких державах, волонтерська праця є альтернативою військовій службі.

3. Це діяльність, яка приносить користь як людям, які її здійснюють, так і суспільству в цілому. Цей критерій допомагає відрізнити волонтерство від просто проведення вільного часу, наприклад, від занять спортом (хоча коли хтось грає у футбольній команді, що збирає кошти на благодійну діяльність, це вважатиметься волонтерською діяльністю). Волонтери можуть допомагати як друзям, знайомим чи сусідам, так і всьому суспільству. Лише допомога найближчим родичам не вважається волонтерською діяльністю.

Волонтерський рух є, по суті, частиною громадського життя будь-якого суспільства. У загальному розумінні – це той внесок, який робиться фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без просування по службі, для добробуту і процвітання спільнот та суспільства в цілому. Ця діяльність може набувати різних форм: від повсякденних форм взаємодопомоги до спільних дій під час кризи. Під цим поняттям розуміють волонтерські дії як на місцевому, так і на державному рівнях і, разом з цим, як двосторонні та міжнародні програми. Волонтери відіграють різносторонню роль в розвитку та добробуті країн. В рамках національних програм і програм ООН сприяють розвитку гуманітарної допомоги, технічного співробітництва, пропаганди прав людини, демократії та миру. Волонтерський рух також є основою діяльності недержавних та громадських організацій, професійних асоціацій та профспілок. Більшість кампаній з раціонального використання ресурсів та охорони навколишнього середовища не може обійтися без роботи волонтерів.

Стан дослідження проблеми. Над проблемою традицій волонтерства в діяльності соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді працювали різні науковці. Кожен з них розглядав дану проблему з різних точок зору. Зокрема, автори Поліщук В. А., Андрієць В., Безпалько О.В., Едель С.В., Звєрєва І., Капська А. Й., Карпенко О. Г., Комарова Н. М., Коваль Л. Вайнова Р.Х., Кузьменко О.А., Толстоухова С. В., Короткова Р.І., Петрочко Ж.В., Мирук С.В. розглядають питання підготовки волонтерів до роботи з різними групами клієнтів, історичні аспекти розвитку волонтерської діяльності висвітлені в роботах Тюпті Л. Т., Іванової І. Б. Вайноли Р.Х., Капської А.Й., Комарової Н.М., Горбунової-Рубан С.А., Кулинич О.В., Коханого Т.А., Парщик А.В., Семигіної Т. В., Покладової В. В., Григи І. М., Назарук В., Полтавця В.І. Проблемами практичної діяльності волонтерів під егідою соціальних служб займалися О. Главник, Н. Романова, Т. Дружченко, Голованова Т.П., Гапон Ю.А., Толстоухова С. В., Багай В. В., Вакуленко О. В., Зайцева З. Г., Комарова Н. М., Зінченко А. Г. та ін.

Однак, незважаючи на достатню кількість праць, дана тема на сучасному етапі є ще недостатньо вивченою та розробленою.

Об’єкт дослідження – волонтерство як традиційна складова частина діяльності соціальних служб дітей, сім’ї та молоді.

Предмет дослідження – процес становлення і розвитку традицій волонтерства волонтерами в діяльності соціальних служб дітей, сім’ї та молоді.

Мета дослідження передбачає теоретичні основи дослідження традицій волонтерства та їх емпіричне вивчення центрами соціальних служб дітей, сім’ї та молоді.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що використання традицій волонтерства фахівцями соціальної сфери дає змогу оптимізувати діяльність центрів соціальних служб дітей, сім’ї та молоді за допомогою волонтерів.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи були визначені наступні завдання дослідження:

1) проаналізувати волонтерство як об’єкт наукового дослідження;

2) дослідити еволюцію традицій волонтерства в Україні;

3) провести аналіз міжнародного досвіду діяльності волонтерських організацій;

4) здійснити моніторинг волонтерської діяльності в Україні;

5) вивчити діяльність районного центру по розвитку традицій волонтерства;

6) узагальнити і оцінити фактори оптимізації волонтерської діяльності.

Методи дослідження. З метою реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослідження: історико-хронологічний аналіз літератури, соціологічне опитування фахівців, аналіз документації центрів соціальних служб щодо розвитку волонтерського руху та ін.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що в результаті вирішення поставлених у роботі завдань узагальнено теоретичні питання волонтерської діяльності, показано ретроспективний і сучасний розвиток волонтерства як виду соціальної роботи, показано, що це явище може і повинне бути використане у практиці роботи соціальних служб.

Практична значущість роботи полягає у можливості використання матеріалів для практичних занять при підготовці фахівців у галузі соціальної роботи.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновку до кожного розділу, використаної літератури (54 найменування).

 

Список використаних джерел: 
  1. Закон України "Про соціальні послуги" від 19 червня 2003 року № 966-ІV.
  2. Закон України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" від 21.06.2001р. №2558-11.
  3. Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5.02.1993 р. №2998-ХІІ.
  4. Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров'я України від 17.04.2006 №1209/228 "Про затвердження Порядку взаємодії центрів СССДМ та закладів охорони здоров'я щодо надання медичної допомоги та соціальних послуг дітям і молоді".
  5. Проект Закону України «Про волонтерство».
  6. Андрієць В. Готуємо фахівців для соціальної роботи // Соц. робота в Україні: теорія і практика. – 2003. – №2. – С.175-178. 
  7. Андрійчук О. Допомогти молоді потурбуватись про майбутнє:// Соц. захист. – 2004. – №4. – С. 45 – 46. 
  8. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 134 с.
  9. Безпалько О.В., Едель С.В. Підготовка волонтерів до роботи з дітьми обмежених функціональних можливостей: Метод. рек. до проведення тренінгових занять / Ліга соціальних працівників м.Києва; Соціальна служба для молоді м.Києва. – К.: Видавництво Національного педагогічного ун-ту ім. М.П.Драгоманова, 2001. – 32 с.
  10. Бойко А.М., Бондаренко Н.Б., Брижовата О.С., Бурлака В.В., Грига І.М. Соціальна робота: Ч. 2. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2004. – 224с.
  11. Браун А., Боурн А. Супервізор у соціальній роботі: Супервізія догляду в громаді, денних та стаціонарних установах. – К.: Українське видавництво «Пульсари», 2003 – 240 с.
  12. Вайнола Р.Х., Капська А.Й., Комарова Н.М. та ін. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку. – К.: Академпрес, 1999. – 218 с.
  13. Волонтери в соціальній роботі / Упоряд.: О. Главник, Н. Романова, Т. Дружченко. – К.: Главник, 2006. – 128 с.
  14. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку / Вайнола Р. Х., Капська А. Й., Комарова Н. М. та ін. – К.: Академпрес, 1999. – 112 с.
  15. Голованова Т.П., Гапон Ю.А. Волонтерство в соціальній роботі як феномен цивілізованого суспільства. – Запоріжжя, 1996. – 314 с.
  16. Горбунова-Рубан С.А., Кулинич О.В., Коханий Т.А., Парщик А.В. Волонтерское движение в Харькове: Харькову-350 лет / Харьковский городской совет; Главное управление по гуманитарным и социальным вопросам; Управление труда и социальной защиты населения; Комитет по делам семьи и молодежи. – Х.: Фактор, 2004. – 160 с.
  17. Грига І. Перша професійна школа соціальної роботи в Україні // Соц.робота в Україні: теорія і практика. – 2003. – №2. – С.163 – 166. 
  18. Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: сучасний стан і перспективи розвитку / Керівник авт. кол.: С. В. Толстоухова; В. В. Багай, О. В. Вакуленко, З. Г. Зайцева та ін. – К.: Академпрес, 1999. – 112 с.
  19. Заверико Н.В. Телефон доверия: Пособие для волонтеров / Запорожский областной центр социальных служб для молодежи. – Запорожье, 1999. – 55 с.
  20. Звєрєва І. Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів. – К.: Науковий світ, 2001. – 49 с.
  21. Зимівель Н.В Навчання ровесників ровесниками – інноваційна навчально-виховна технологія соціалізації підлітків і молоді. // Волонтерство: Порадник для організатора волонтерського руху. – 2005. – с. 27 – 35.
  22. Інновації у соціальних службах: Навч.-метод. посіб. / Семигіна Т. В., Покладова В. В., Грига І. М. та ін. – К.: університетське видавництво «Пульсари», 2002. – 168 с.
  23. Інформаційні матеріали для слухачів курсів підвищення кваліфікації галузі Мінсім’ядітимолодь: Тези лекцій / За заг. ред. Черепанової Г. Л. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – Кн. 4. – 136 с.
  24. Капська А. Й., Карпенко О. Г., Комарова Н. М. Підготовка волонтерів до соціальної роботи: Навч.-метод. посібник / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова; Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді. – К.: Держсоцслужба, 2005. – 152 с.
  25. Капська А.Й. Технологізація волонтерської роботи в сучасних умовах. – К.: ДЦССМ, 2001. – 154 с.
  26. Коваль Л. Підготовка соціальних педагогів та соціальних працівників в Україні. / Соціальна політика і соціальна робота. – № 1-2. – 1998. – С. 86.
  27. Комарова Н.М. З матеріалів дослідження «Теоретичні аспекти і практичні шляхи залучення волонтерів до соціальної роботи». – К.: Знання, 1999. – 80 с.
  28. Комарова Н.М., Вайнова Р.Х., Капська А.Й., Кузьменко О.А., Толстоухова С. В. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку / Український держ. центр соціальних служб для молоді; Український ін-т соціальних досліджень. – К., 1999. – 112 с.
  29. Короткова Р.І., Петрочко Ж.В., Мирук С.В. Підготовка соціальних працівників до роботи з волонтерами: Метод. розробки до програм "Діди Морози-волонтери" та "Інтерактивний театр" / Ліга соціальних працівників м. Києва; Соціальна служба для молоді м. Києва / О.А. Кузьменко (відп.ред.). – К.: Видавництво НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. – 60 с.
  30. Маккарлі С., Лінч Р. Управління діяльністю волонтерів. – К.: ТОВ «Атлант», 1996. – 160 с.
  31. Мацкевич Ю.Р. Методичні рекомендації з курсу "Форми та методи соціального патронажу". – Запоріжжя, 2002. – 27 с.
  32. Мацкевич Ю.Р., Романенкова Л.О. Практичні завдання до курсу "Консультування у соціальній роботі". – Запоріжжя, 1998. – 28 с.
  33. Методичні рекомендації для соціальних працівників сільських та селищних центрів ССДМ / Н. М. Комарова, О. В. Вакуленко, А. Г. Зінченко та ін. – К.: ДСССДМ, 2005. – 176 с.
  34. Назарук В. Волонтерський рух в Україні: від історії до реалій // Перехрестя. – 2000. – №7. – С. 42-47. 
  35. Павленок П.Д. Основы социальной работы – М.: ИНФРА, 1997. – 368 с.
  36. Пинкус А., Манахан А. Практика социальной работы (формы и методы). – М.: Союз, 1993. – 254 с.
  37. Підготовка волонтерів до роботи у службі «Телефон Довіри» – К.: ДЦССМ, 2003. – 116 с.
  38. Поліщук В. А. Підготовка фахівців з соціальної роботи: Тернопільський державний педагогічний університет // Соціальна політика і соціальна робота. – №1. – 1999. – С. 13-19.
  39. Практичний досвід роботи спеціалістів спеціалізованих служб та партнерських організацій Київського міського центру соціальних служб для молоді / Упорядник К.С.Шендеровський.- К.: ДЦССМ, 2003. – 384 с.
  40. Прийди і допоможи. Інформаційно-методичний бюлетень. – Житомир. 2006. – Вип. № 2. – С. 12-14.
  41. Романова Н. Ф. Методичні рекомендації щодо створення та розвитку студентських соціальних служб. – К.: ДСССДМ, 2005. – 116 с.
  42. Семигіна Т.В., Мигович І.І., Григ І.М., Кабаченко Н.В., Савчук О.М. Теорії і методи соціальної роботи: Підручник / Т. В. Семигіна (ред.), І. І. Мигович (ред.). – К.: Академвидав, 2005. – 328 с.
  43. Семигіна Т.В., Мигович І.І., Грига І.М., Кабаченко Н.В., Савчук О.М. Вступ до соціальної роботи: Навч. посібник / Тетяна Валеріївна Семигіна (ред.), Іван Іванович Мигович (ред.). – К.: Академвидав, 2005. – 303 с.
  44. Сидоров В. Навчання практиці соціальної роботи в Україні: шлях до Європи // Соц.політика і соц. робота. – 2003. – №3,4. – С.15-26. 
  45. Соціальна робота в Україні / За заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. - К.: Наук, світ, 2003. - С. 181-194.
  46. Соціальна робота в Україні: перші кроки / За редакцією В.І. Полтавця.- К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000. – 236 с.
  47. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи // За заг.редакцією Пінчук І.М., Толстоухової С.В.-К.: УДЦССМ, 2000 р. – Випуск 1. – 276 с.
  48. Соціальні служби – родині: Розвиток нових підходів в Україні / За ред. І. М. Григи, Т. В. Семигиної. – К,, 2003. – 128 с.
  49. Соціально орієнтовані організації та установи Рівненщини: Довідник. – Рівне, 2006. - 144 стор.
  50. Теоретичні аспекти і практичні шляхи залучення волонтерів до соціальної роботи: Звіт тимчасового творчого колективу // Український інститут соціальних досліджень. – К., 1998. – 109 с.
  51. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота: теорія і практика. – К.: Знання, 2008. – 576 с.
  52. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб. пособие. - М.: Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 2001. - 329 с.
  53. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 464 с.
  54. Як визнавати працю волонтерів: Практ. посіб. / Ресурсний центр розвитку громадських організацій "Гурт" / В. Дибайло (упоряд.) – К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2002. – 32 с.
2801
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).