Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Трансформація смисложиттєвих орієнтирів за умов сучасної екологічної ситуації в Україні

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМ. Г. С. СКОВОРОДИ НАН УКРАЇНИ
 
ГЛАДКИЙ Микола Павлович
 
УДК: 504, 75, 113, 101, 1
 
Трансформація смисложиттєвих орієнтирів за умов сучасної екологічної ситуації в Україні
 
Спеціальність 09. 00. 09 – філософія науки
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди.
Науковий керівник – Стогній Іван Петрович, доктор філософських наук, професор, Заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри філософії і політології Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.
Офіційні опоненти – Огородник Іван Васильович, доктор філософських наук, професор кафедри української філософії та культури філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
Павлов Валерій Лук’янович, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного університету харчових технологій.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження Не дивлячись на те, що термін «екологія» був введений до наукового обігу тільки у 1866 році німецьким природознавцем Е. Геккелем, який став надзвичайно значним, “ключовим” для нашого сучасника і майбутнього людства, проблеми, які сьогодні називаються «екологічними», стояли і будуть стояти перед людством до того часу, поки воно буде існувати. Зумовлюється це тим, що екологічні проблеми пов'язані з фундаментальними основами людського буття і, як засвідчує історія, нехтування ними ставить під загрозу існування людства. Особливої гостроти екологічні проблеми набувають у 60-88 рр. XX ст. Знищення тисячі видів рослин і тварин, вичерпування природних ресурсів планети, вирубування лісів, зменшення посівних площ, перенасиченість добривами та отрутохімікатами ґрунту, погіршення якості продуктів харчування, прогресуюче забруднення води і повітря відходами промисловості, порушення гідрологічного режиму, «озонові дірки», явище «парникового ефекту» – така, далеко не повна в перерахованому, плата за науково-технічний прогрес, орієнтований на бездумне підкорення природи. Глобальна екологічна криза, як наслідок такої орієнтації епохи технічного фетишизму, повернулася загрозою існування сучасної цивілізації на загальному смітнику планети Земля, в який вона її перетворила. Тільки це врешті привело до усвідомлення того, що життя і здоров'я теперішнього й наступного поколінь залежить від станіт навколишнього природного середовища, змусило задуматися над екологічними проблемами, пошуками шляхів та засобів гармонізації взаємин людини з природою.
Науковою основою цього стала екологія, яка з біологічної дисципліни перетворилася в комплексний науковий напрямок, що охоплює нині всі сфери людської діяльності і виробництва, енергетику, економіку, політику, науку, повсякденну і наукову свідомість, впливаючи й на розвиток наукового знання, змінюючи до певної міри сам образ сучасної науки, яку називають постнекласичною. Вказаним екологія набуває значного світоглядного, гносеологічного та етико-морального потенціалу, використання якого дозволило дещо знизити негативні наслідки антропогенного тиску на природу, хоча говорити за гармонізацію взаємин людини і природи не доводиться. Якщо найбільш розвинені країни (на своїх територіях) нині приділяють значну увагу захисту природи, збереженню природних ресурсів, раціонального природокористування, то країни так званого «третього світу» продовжують знаходитися в стані екологічного лиха. Вони не тільки потерпають від природних катаклізмів, але й від перенесення до них шкідливих, екологічно небезпечних виробництв, часто густо функціонуючи як сировинні придатки, ринки збуту шкідливої в екологічному відношенні продукції. На сьогодні в такому положенні виявляються більшість країн постсоціалістичного простору, до яких відноситься й Україна. Планетарна за масштабами аварія на Чорнобильській АЕС, непродумана економічна та промислово-енергетична політика як колишніх, так і нинішніх її керівників поставили український народ на межу виживання, а сама Україна завойовує сумнозвісну славу рекордсмена за кількістю екологічних катастроф. Загалом, вступивши в нове століття і тисячоліття, людство залишилося з тягарем тих екологічних проблем, які передаються прийдешньому, не знявши гамлетівського запитання «Бути чи не бути?» у його загальнолюдських вимірах, а саме, бути чи не бути сучасній цивілізації. Вказане зумовлює актуальність обраної теми дослідження як в теоретичному, так і в практичному відношеннях з огляду на характер і стан сучасної екологічної ситуації, розвитку наукового знання та суспільної практики, реальних потреб життєдіяльності українського народу, який після тривалих національно-визвольних змагань нарешті отримав свою незалежність. Необхідність звернення до даної теми зумовлюється й тим, що при всій складності сучасної екологічної ситуації спостерігається притуплення інтересу до екологічних проблем з боку політиків, науковців, засобів масової інформації. Показовим у даному відношенні може бути наступний факт. Якщо в 60-90 рр. ХX ст. кожна третя книга, яка виходила в світі, присвячувалася питанням взаємодії людини і природи, то нині потік такої літератури значно скоротився як в західних країнах, так і в країнах постсоціалістичного простору, де Україна не складає винятку. За десять останніх років у нас вийшло з друку не більше десяти книг і захищено лише декілька дисертацій, присвячених філософським проблемам екології.
Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Робота виконана згідно з планами підготовки наукових працівників Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, зокрема кафедри філософії і політології, її науково-дослідницької тематики: “Київська філософська школа в українському державотворенні та культурі: друга половина ХХ ст. ” Державний реєстраційний номер – 0100U003739. ; “Теорія і практика формування здорового способу життя дітей у навчально-виховних закладах малого міста”. Державний реєстраційний номер – 0100U003738; “Визначення методологічних основ сучасної педагогічної етики”.
Фото Капча