Трудове виховання в ДНЗ

Актуальність теми дослідження. Праця є невід’ємною частиною життя кожної людини, а її освоєння відбувається вже з перших років життя дитини. Сучасний темп життя позначився негативно на трудовому розвитку дітей дошкільного віку – постійно поспішаючі батьки не можуть виділити багато часу на те, щоб малюк самостійно одягався, вмивався та розчісувався, тому діти дедалі частіше втрачають навики самообслуговування в дошкільному віці.

Слід зазначити, що процес становлення особистості відбувається вже з перших років життя дитини, коли вона починає думати, говорити, гратися в ігри тощо. Тому етап дошкільного розвитку стає фундаментальним періодом становлення особистості дитини, коли формуються світоглядні основи юної людини, відбувається становлення розуміння таких понять як «добро» і «зло». Саме на цьому етапі педагогам і батькам в розвитку та вихованні дитини особливий акцент варто зробити на трудовій діяльності дитини, ознайомленні її з різними професіями.

Так як одним з основних завдань спільної роботи дошкільного закладу та батьків є виховання у дітей самостійності, працелюбності, позитивного відношення до праці, цінності праці інших, тому розвиток трудової компетентності дітей дошкільного віку стає суттєвим напрямком організації навчально-виховного процесу в ДНЗ. Також слід зауважити, що під час праці дитина розвивається фізично, рухи її стають більш вправними та чіткими, в дитини розвивається логіка, адже праця потребує логічності дій, розвивається дрібна моторика, яка вприває на комплексний психофізичний розвиток дитини, також відбувається моральний та розумовий розвиток. 

Багато суперечностей викликає проблема того, які саме доручення можна давати дошкільникам та яку роботу вони можуть виконувати. Також немає однозначності у визначенні методів та шляхів трудового розвитку дитини-дошкільника. Саме цими проблемами і спричинена актуальність дослідження.

На сьогодні проблема трудового розвитку дошкільнят за допомогою праці залишається недостатньо дослідженною: в науці відсутня чітко вибудувана методична система використання трудових доручень в розвитку дитини-дошкільника. Характерною особливістю праці дітей цього віку є те, що дитяча праця не має суспільної чи практичної цінності, вона спрямована, переважно, лише на саму дитину, впливаючи на її фізичний та психологічний розвиток. На нашу думку, розвивальні можливості трудових доручень невичерпні, тому доцільно буде їхвикористання в педагогічно-розвивальному процесі для формування особистостей дошкільників різних вікових груп. Вагомим чинником є те, що трудові завдання мають містити елемент гри – виду діяльності, який є природним для дітей даного віку. Дошкільнята із задоволенням виконують доручення, які нагадують їм гру, саме таким шляхом трудова діяльність може стати органічною частиною життя дитини. 

Для реалізації поставленої мети будуть виконані наступні дослідницькі завдання:

• проаналізувати стан дослідженної проблеми в сучасній психолого-педагогічній і лінгво-дидактичній науці;
• розглянути методологічні основи формування трудової компетентності дошкільників;
• розробити експерементальну методику та провести експеримент для визначення ефективності використання трудових доручень для підвищення рівня трудової компетентності дітей дошкільного віку;
• здіснити аналіз ролі педагога в організації процесу формування трудової компетентності дитини в умовах ДНЗ.

Об’єкт дослідження – розвиток трудової компетентності дітей дошкільного віку засобами праці. Предмет дослідження – методика формування трудових навичок дітей в різновіковій групі дитячого навчального закладу засобами трудових доручень.

Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних і експериментальних методів. Зокрема застосовувався теоретичний аналіз наукових досліджень даної проблеми, порівняння результатів досліджень та наукових теорій, систематизація та узагальнення літератури з проблеми дослідження, аналіз практичного досвіду роботи в ДНЗ, зокрема, власного досвіду. Це дало можливість визначити ступінь розробленості проблеми. У процесі проведення дослідження, для аналізу результатів і одержання висновків використовувались різні педагогічно-психологічні методики.

Методологічною базою дослідження стали праці Борисової З.Н., Буре Р.С., Бєлєнької Г.В., Годіної Г.М., Кононко О. Л., Мельничук М.І., Поніманської Т.І., Степанової Т. М., Яновської О.П., Оуена Р. та інших.

Структура роботи складається зі вступу, трьох основних розділів, які містять шість підрозділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Джерельна база містить 30 найменування використаних наукових праць.