Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Туристи як суб’єкти туристичних правовідносин

Предмет: 
Туризм
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 

якості або ненадані взагалі, він має право звернутися безпосередньо до туроператора (турагента) протягом трьох діб з моменту повернення з подорожі з письмовою претензією про відшкодування збитків, підтверджених документально (п. 7 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»). Серед прав туристів суттєве місце посідає право на відшкодування збитків та компенсацію моральної (немайнової) шкоди у випадках невиконання туроператором або турагентом умов договору про туристичне обслуговування в порядку, передбаченому законодавством України. Статтею 22 Цивільного кодексу України закріплено важливий принцип приватного права: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Цивільний кодекс передбачає два види збитків: реальні збитки та упущена вигода. Реальними збитками вважаються втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Туристам повинно бути забезпечене також право на захист їх майна від крадіжок, ушкодження, втрати. Право власності в Україні охороняється законом. Це право забезпечується приймаючою фірмою через правильну організацію транспортування багажу туристів і контролю за його збереженістю під час руху. Для цього в туристському автобусі є спеціально обладнані відсіки для багажу. Якщо багаж транспортується окремо від туристів, це повинно бути оформлено відповідними приймально-здавальними документами; фургони для багажу опломбовують із зазначенням у документах номера пломбувальника. Факт пошкодження багажу під час його переміщення засвідчується при його прийомі відповідним актом. У місцях проживання туристів повинні функціонувати системи безпеки й слідкування за пропускним режимом, збереження ключового господарства (сучасна його форма – електронні ключі). Обладнуються окремі приміщення або пристрої для спеціального збереження майна туристів – камери схову, сейфи тощо. Окремо слід передбачити й спеціальне збереження автотранспорту туристів – обладнані стоянки, що охороняються. Ефективний економічний захист майнових інтересів туристів забезпечує страхування їх майна у подорожі, яке зараз пропонують і українські страхові компанії.
Невід’ємним правом людини є право на збереження життя й здоров’я. Туристичні фірми повинні обирати для проведення туристичних заходів найбезпечніший час і місце. Місця відпочинку і проведення заходів повинні бути обладнані засобами безпеки або слід організувати роботу рятувальних служб.
Засоби розміщення й транспортування туристів повинні відповідати вимогам технічної, санітарно-гігієнічної та протипожежної безпеки, що відображені у нормативних документах і підтверджені контролюючими органами. Гарантією дотримання таких норм готелями є їх сертифікація. Вибираючи для розміщення туристів сертифіковані готелі, туристичні фірми певною мірою гарантують їм необхідну безпеку. Так само, як сертифікація підприємств громадського харчування надає споживачам – туристичним фірмам і власне туристам – гарантії його якості.
У разі захворювання туриста або ушкодження його здоров’я, що потребує екстреної медичної допомоги, в Україні він може звернутися до будь-якого закладу охорони здоров’я. Відповідно до рекомендації Гаазької декларації з туризму про те, що «держави повинні вжити заходів, спрямованих на забезпечення безперешкодного доступу туристів до невідкладної медичної допомоги під час їх перебування на національній території», українське законодавство гарантує таке право не тільки українським, а й іноземним громадянам, які в’їжджають в Україну.
Згідно статті 26 Конституції України, «іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж самими правами і свободами, а також мають такі ж самі обов’язки, як і громадяни України – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України».
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити такі висновки:
Правовий статус туристів, як одного з основних суб’єктів туристичних правовідносин – це сукупність належних їм основних прав, свобод і обов’язків щодо здійснення туристичних подорожей, закріплених у законодавстві України.
Класифікація правового статусу туриста:
залежно від виду суб’єкта: правовий статус громадянина України; правовий статус іноземця; правовий статус особи без громадянства; правовий статус неповнолітніх;
за обсягом прав та обов’язків: загальні, що визначають права та обов’язки не лише туристів; споживчі, що визначають права та обов’язки туристів як споживачів туристичних послуг; спеціальні, що визначають статус туристів як учасників відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності.
 
Список використаної літератури
 
  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // ВВР України. – 1996. – № 30 (з наступними змінами та доповненнями).
  2. Загальна декларація прав людини. – К. : Укр. Правнича Фундація, Вид-во «Право», 1995.
  3. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. – 2-е вид. – К. : Юрінформ, 1992..
  4. Глобальный этический кодекс туризма // Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів: В 5 т. – Ужгород: ІВА. 2000. – 280 с. – Т. 5.
  5. Закон України «Про туризм» від 11. 02. 2015 р. №324/95-ВР. Електронний ресурс. Режим доступу: http: //zakon5. rada. gov. ua/laws/show/324/95-% D0% B2% D1% 80.
  6. Хартія туризму і і Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів: В 5 т- Ужгород: ІВА, 2000. – Т. 5..
  7. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні; Закон України від 11. 12. 2003 р. №1382-ІУ.
  8. Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу: Наказ
  9. Мінтрансзв’язку України від 23. 04. 2010 р. № 216 http: //zakon1. rada. gov. ua
  10. Закон України «Про захист прав споживачів: Закон України № 1023-ХІІ від 12. 05. 1991р.. Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 279.
  11. Гаагская декларация по туризму,. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів; В 5 т – Ужгород: ІВА. 2000. – 280 с. – Т. 5.
  12. Приложение к Гаагской деклараиии по Туризму //Туризм в Україні: Збірник нормативно- правових актів: В 5 т. – Ужгород: ІВА. 2000. – Т. 5. – С. 140.
  13. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // www. rada. gov. ua
  14. Про захист прав споживачів: Закон України № 1023-XII вiд 12. 05. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30.
  15. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Верховного суду України від 31. 03. 1995 р. № 4 http: //zakon1. rada. gov. ua
  16. Цивільний процесуальний кодекс України від 18. 03. 2004 р. № 1618-IV (із змінами та доповненнями) http: //zakon1. rada. gov. ua
Фото Капча