Туристичний потенціал та перспективи розвитку туризму в Польщі

-кількість прибуттів; -тривалість перебування туриста в країні; -витрати туристів, пов'язані з подорожжю; - доходи від туризму.

Щоб визначити фактичну туристичну привабливість регіону достатньо застосувати методику, яка рекомендується ЮНВТО, тобто можна скористатися статистичними даними результатів діяльності туристичної індустрії. За кількістю туристів, які побували в регіоні впродовж певного періоду та доходів від туризму, можна зробити висновок про вклад туризму в економіку регіону, а також про наявність попиту на туристичні послуги в певному регіоні. З метою планування, регулювання та розробки програми розвитку туристичної галузі необхідно визначити потенційну туристичну привабливість, тобто якого рівня розвитку Може досягти туристична індустрія в певному регіоні та який можна в результаті отримати соціально-економічний ефект, а також чи доцільно розвивати туристичну галузь у певному регіоні, а якщо розвивати, то на які чинники є можливість впливати і які заходи слід вживати, щоб досягти максимального рівня туристичної привабливості території. Потенційна туристична привабливість включає такі складові (рис. 1. 5) :  - технічна туристична привабливість (П (т) ТП) ; - економічна туристична привабливість (П (е) ТП).

 

Рис. 1.1 Складові потенційної туристичної привабливості території

 

Технічна туристична привабливість – це потенціал території щодо можливості привабити таку кількість туристів, яку можуть прийняти засоби розміщення туристів чи загалом певний регіон з наявними туристичними ресурсами, враховуючи допустиме рекреаційне навантаження на цю територію. Економічна туристична привабливість – це економічно ефективна кількість туристів, які відвідали певний регіон і дали можливість досягти максимального соціально-економічного ефекту.

Для оцінювання технічної туристичної привабливості території можна скористатися показниками, які представлені у статистичній звітності туристичних підприємств чи інших установ. За допомогою статистичних показників можна визначити кількість засобів розміщення та місць у них, дізнатись, яку кількість туристів може прийняти певний регіон. Таким чином можна визначити фактичний стан розвитку туризму в певному регіоні. Щоб визначити економічну туристичну привабливість регіону необхідно врахувати сукупність чинників, які впливають на досягнення максимальної економічної ефективності та заходи, які слід вжити, щоб її досягти (щоб досягти максимального економічного ефекту). У певному регіоні може бути потенціал для розвитку туризму та бажання прийняти максимальну кількість туристів, але, щоб досягти максимального економічного ефекту затрати для цього можуть виявитися недоцільними. Туристично-рекреаційний потенціал – це потенціал, який визначається за наявністю, кількістю та якісною характеристикою історико-культурних, лікувально-оздоровчих рекреаційних ресурсів та розвитку туристичної інфраструктури.

Пропонуємо перелік елементів, що входять до тієї чи іншої компоненти, які утворюють середовище та систему забезпечення формування туристичної привабливості території (табл. 1. 5).

 

Таблиця 1.2

Склад компонент туристичної привабливості території

 

Рис. 1. 3. Структурно-логічна схема чинників формування туристичної привабливості території 1-й рівень – географічне розташування; 2-й – матеріально-технічна база туризму; 3-й – маркетингова політика; 4-й – навколишнє середовище; 5-й -загальний імідж регіону. У разі врахування усіх чинників забезпечений найвищий ступінь туристичної привабливості території.

 

Така структура базується на системі та елементному складі компонент та причинно-наслідкового зв'язку між чинниками туристичної привабливості території та результуючою ознакою. Ранжуються рівні впливу чинників на туристичну привабливість з точки зору того, хто зацікавлений підвищувати цей рівень. Чи це буде держава, чи туристичний комплекс, чи інвестор. Базуючись на існуючій практиці статистичної звітності та враховуючи структурно-наслідкову схему, вибираємо показники, які характеризують елементи компонент туристичної привабливості території. 

Показниками оцінювання елементів компоненти «природні туристичні ресурси» можуть бути: 

- потенціал природних ресурсів за категоріями у межах території; 

- освоєнність природних туристичних ресурсів;

- рекреаційна місткість у межах певної території. 

Для елемента «антропогенні туристичні ресурси» можливі такі показники: 

- сконцентрованість у межах території культурно-історичних пам'яток;

- необхідний та достатній час для огляду цінностей, щоб порівняти різні території за перспективністю історико-культурного потенціалу для туризму.

Для елемента компоненти «матеріально-технічна база туризму» властиві такі показники:

- забезпеченість території засобами розміщення туристів для різних категорій туристів;

- кількість ліжко-місць у засобах розміщення туристів;

- завантаженість засобів розміщення туристів;

- прибуток у розрахунку на одне місце у засобах розміщення туристів;

- кількість працівників у засобах розміщення туристів у розрахунку на одну тисячу наданих ліжко-діб;

- середня площа засобів розміщення туристів у розрахунку на одне місце. 

Для елемента компоненти «маркетингова політика» можливі такі показники: 

- ціни за послуги у туристичних підприємствах; 

- витрати на рекламу. 

Для елемента «якість довкілля»: - показник навантаження, що характеризує розмір антропогенного, техногенного та природного навантаження на компоненти, довкілля (видобуток природних ресурсів; аварійне забруднення довкілля; викиди шкідливих речовин у атмосферу; утилізація промислових токсичних відходів тощо); 

- показники стану довкілля, що характеризують кількісні та якісні зміни навколишнього середовища, а також стану здоров'я населення: 

- показники реагування суспільства на зміну навколишнього природного середовища (показники відновлення грунту, лісовідновлення, витрати на охорону довкілля тощо);

- запаси природних ресурсів, чисельність населених пунктів та динаміка. Для компоненти «загальний імідж регіону»:

- зростання кількості об'єктів підприємництва;

- кількість економічно активного населення;

- доходи на душу населення;

- кількість скоєних злочинів