Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Творчість Тараса Шевченка: рецептивні моделі

Предмет: 
Тип роботи: 
Магістерська робота
К-сть сторінок: 
95
Мова: 
Українська
Ціна: 
3200 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Рецептивні моделі шевченкознавства
1.1. Творчість Т. Шевченка в оцінках М. Костомарова
1.2. П. Куліш як дослідник життєвого і творчого шляху Т. Шевченка
1.3. Внесок М. Драгоманова в шевченкознавство
1.4. Дослідницька стратегія І. Франка
1.5. Постать Т. Шевченка в оцінках Д. Донцова та Є. Маланюка
1.6. Естетичні концепції В. Барки
1.7. І. Огієнко – маловідомий дослідник Шевченкової творчості 
1.8. Критичні погляди М. Коцюбинської 
1.9. Інтерпретаційні моделі Л. Плюща
2. Проблемні питання шевченкознавства 
2.1. Роль Біблії в художній системі Т. Шевченка
2.2. Міфопоетична концепція Т. Шевченка в оцінках літературознавців 
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

 

Вступ: 

Актуальність теми. Рецепція творчості Т. Шевченка становить собою відношення двох світів: художнього світу митця і світу української культури. Зовні це виявляється у співмірності біографії поета та історії його народу. 

Сприймання і розуміння такого взаємовпливу потребують безпосереднього контакту кожної людини як з творчістю видатної особи, так і з конкретно-історичною ситуацією, в якій функціонують твори після смерті їх автора. Це відношення постійно мінливе, бо залежить від стану культури, політичного режиму, досвіду читачів, методів інтерпретації художніх текстів. 

Т. Шевченкові належить виняткова роль у формуванні української національної ідеології; надавши українській мові статусу мови літературної, він тим самим заклав основу модерної української літератури. Як історіософ він викристалізував стиль нашої історії, надав їй сакрального відтінку. Як філософ-утопіст він закликав до життя на засадах християнства, в гармонії зі всесвітом. 

Вагомим внеском у розвиток шевченкознавства на сучасному етапі стали монографії О. Забужко «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу» [33], Г. Грабовича «Поет як міфотворець. Семантика символів у творчості Тараса Шевченка» [16], «Шевченко, якого не знаємо (З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета)» [19], В. Смілянської і Н. Чамати «Структура і смисл: спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка» [84], Ю. Барабаша «Коли забуду тебе, Єрусалиме...». Гоголь і Шевченко. Порівняльні типологічні студії» [1], Л. Плюща «Екзод Тараса Шевченка: Навколо «Москалевої криниці» [74], В. Яцюка «Малярство і графіка Т. Шевченка» [103], ґрунтовні розділи, присвячені шевченкознавству в колективних працях «Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури» та «Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 1926-2001. Сторінки історії» тощо. Подальшим кроком шевченкознавців була Шевченківська енциклопедія у 4-х томах, видання якої присвячене 190-річчю від дня народження поета та Повне зібрання творів Т. Шевченка у 12 томах. 

Етапи рецепції творчості Т. Шевченка можна бачити у працях літературних діячів пошевченківської доби. В ХІХ столітті це М. Костомаров, П. Куліш, М. Драгоманов та І. Франко. У кожного з них прочитання Т. Шевченка є водночас висловленням їхньої ідеологічної, інтелектуальної та суто наукової позиції або настанови. Для кожного з них Т. Шевченко настільки важливий у їхньому житті, що він великою мірою моделює профіль їхніх інтелектуальних і громадських зацікавлень, а у випадку М. Костомарова, П. Куліша та І. Франка – і їхню художню творчість. У ХХ столітті, під натиском ідеологічних перспектив і програм, ця модель зазнаватиме кардинальних змін. У контексті української націоналістичної думки, зокрема у випадку Д. Донцова та Є. Маланюка, Т. Шевченко надалі займатиме важливе місце, але акценти аналізу будуть рішуче змінюватися. На сучасному етапі необхідно дослідити основні рецептивні моделі і оцінити їх як у контексті шевченківської інтерпретації, так і в руслі української інтелектуальної історії. 

Зацікавленість особою Т. Шевченка та його літературним доробком залишається і сьогодні на високому рівні. Літературознавці знаходять інтерпретаційні стратегії, що допомагають поглянути на поета і його спадщину в несподіваних ракурсах. 

Актуальність та потреба у глибшому та детальнішому аналізі творів Т. Шевченка та критичних праць про нього зумовили вибір теми нашого дослідження. 

Мета дослідження полягає у окресленні основних дослідницьких стратегій, визначенні найпродуктивніших рецептивних концепцій шевченкознавства. 

Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:

  • підготувати огляд критичної літератури;
  • окреслити методологічні основи дослідження;
  • проаналізувати основні дослідницькі стратегії М. Костомарова, М. Драгоманова, П. Куліша, І. Франка та ін. ;
  • визначити наукові концепції сучасних шевченкознавців: О. Забужко, Г. Грабовича, Є. Нахліка, М. Коцюбинської, Л. Плюща, Є. Маланюка та ін. 

Об’єктом дослідження є творчість Т. Шевченка у рецептивному аспекті. 

Предметом виступають рецептивні моделі шевченкознавства. 

Теоретичною та методологічною основою роботи є праці з рецептивної естетики М. Зубрицької, З. Мітосек , З. Росінської, В. Ізер, У. Еко та дослідження шевченкознавців Г. Грабовича, О. Забужко, Н. Зборовської, Є. Нахліка, М. Коцюбинської, Л. Плюща, Є. Маланюка та ін. 

У роботі застосовується метод рецептивної естетики. 

Наукова новизна роботи. У дослідженні подається історія інтерпретаційних стратегій творчості Т. Шевченка на кількох історичних етапах літератури. 

Практичне значення полягає в тому, що матеріали роботи можуть бути використані при вивченні літератури на філологічних факультетах вищих навчальних закладів. 

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури (104 позиції). Загальний обсяг – 95 сторінок.

 

Список використаних джерел: 
  1. Барабаш Ю. «Коли забуду тебе, Єрусалиме...». Гоголь і Шевченко. Порівняльні типологічні студії. – Харків, 2001. – 255 с. 
  2. Барка В. Правда Кобзаря. – Рівне, 2002. – 319 с. 
  3. Барка В. Сокира і духовна революція // Літературна Україна. – 1992. – 18 червня (№ 32). – С. 7-8. 
  4. Балей С. З психології творчості Шевченка. – Львів, 1986. – 274 c. 
  5. Берштейн М. Історія української літературної критики. – К. , 1988. – 325 c. 
  6. Берштейн М. Франко і Шевченко. – К. : Дніпро, 1984. – 234 c. 
  7. Білецький Л. Основи української літературознавчої критики. – К. : Либідь, 1998. – 408 с. 
  8. Бовсунівська Т. Роль Т. Шевченка в романтичному жанротворенні // Дивослово. – 2003. – № 7. – С. 12-15. 
  9. Бовсунівська Т. Художня концепція жінки у творчості Т. Шевченка // Дивослово. – 1999. – № 11. – С. 3-8. 
  10. Буторіна Н. Український аспект літературознавчих студій Миколи Костомарова // Дивослово. – 2005. – № 7. – С. 56-59. 
  11. Відоняк Н. Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко і часопис «Основа» // Дивослово. – 2001. – № 5. – С. 15-18. 
  12. Вовк Ф. Тарас Шевченко і його думки про громадське житє //Слово і час. – 1994. – С. 22–31. 
  13. Гаврилюк Н. Контексти Шевченкової творчості // Слово і час. – 2006. – № 5. – С. 84-85. 
  14. Головань Т. До питання про естетичну концепцію Василя Барки // Слово і час. – 2002. – № 8. – С. 84-89. 
  15. Гон М. Євген Маланюк – дослідник творчості Т. Г. Шевченка // Тарас Шевченко і сучасність. – Рівне, 1996. – С. 183-187. 
  16. Грабович Г. Поет як міфотворець. Семантика символів у творчості Тараса Шевченка. – К. : Критика, 1998. – 206 с. 
  17. Грабович Г. Шевченко в рецепції Дмитра Донцов // Слово і час. – 2004. – № 3. – С. 37-46. 
  18. Грабович Г. Шевченко і псевдоморфози гуманізму // Критика. – 2007. – № 113. – С. 12-18. 
  19. Грабович Г. Шевченко, якого не знаємо (З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета). – К. : Критика, 2000. – 317 с. 
  20. Гриценко О. А. «Своя мудрість»: Національні міфології та «громадянська релігія» в Україні. – К. : Освіта, 1998. – 183 с. 
  21. Дзюба І. Бог, релігія, церква в житті і творчості Шевченка // Сучасність. – 2004. – № 7-8. – С. 52-68. 
  22. Дзюба І. Статті про Т. Шевченка // Українська мова і література. – 2005. – № 4 (січень). – С. 1-31. 
  23. Дзюба І. Тарас Шевченко. – К. : Альтернативи, 2005. – 276 с. 
  24. До витоків: Шевченкознавчі праці Івана Франка 80-х рр. ХІХ ст. // Дзвін. – 2005. – № 5-6. – С. 156-159. 
  25. Донцов Д. Дві літератури нашої доби. – Львів, 1991. – 252 с. 
  26. Драгоманов М. Шевченко, українофіли і соціалізм. Літературно-публіцистичні праці. У 2 т. – К. : Наукова думка, 1970. – Т. 1. – 531 с. 
  27. Драгоманов М. Шевченко, українофіли і соціалізм. Літературно-публіцистичні праці. У 2 т. – К. : Наукова думка, 1970. – Т. 2. – 595 с. 
  28. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів. – Львів: Літопис, 2004. – 384 с. 
  29. Єфремов С. Історія українського письменства. – Мюнхен, 1989. – Т. 1. – 321 c. 
  30. Жеребкина И. Женское политическое безсознательное. – Х. , 1996. – 305 с. 
  31. Жулинський М. Шевченкознавство: стан і перспективи // Слово і час. – 2004. – № 3. – С. 61-66. 
  32. Забужко О. , Пономарьов В. До початків філософського шевченкознавства // Урок української. – 2003. – № 3. – С. 25-30. 
  33. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. – К. : Факт, 2001. – 160с. 
  34. Завадка Б. «Серце чистеє подай...» Проблема релігії у творчості Тараса Шевченка. – Л. , 1993. – 232 с. 
  35. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К. : Мистецтво, 1994. – 352 с. 
  36. Зборовська Н. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків. – Л. : Літопис, 1999. – 336с. 
  37. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен. – Львів: Літопис, 2004. – 352 с. 
  38. Івакін Ю. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії до заслання. – К. : Наукова думка, 1964. – 372 с. 
  39. Івакін Ю. Стиль політичної поезії Т. Шевченка. – К. , 1987. – 216 с. 
  40. Іванишин В. Нація. Державність. Націоналізм. – Дрогобич: ВФ «Відродження», 1992. – 254 с. 
  41. Іванишин П. Грабович як міфотворець // Урок української. – 2003. – № 3. – С. 17-24. 
  42. Ізер В. Процес читання, феноменологічне наближення // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 2002. – С. 349-366. 
  43. Ісіченко І. , Яковина О. Християнська агіографія у творах Тараса Шевченка // Слово і час. – 2003. – № 3. – С. 30-35. 
  44. Касіян В. Мистецтво Тараса Шевченка. – К. , 1983. – 76 с. 
  45. Кирилюк Є. , Шабліовський Є. Т. Г. Шевченко. Біографія. – К. : Наукова думка, 1984. – 635 с. 
  46. Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка: Посібник для вчителя. – К. : Освіта, 1998. – 237 с. 
  47. Кобринська Н. Вибрані твори. – К. ,1985. – С. 333. 
  48. Козачковський А. З спогадів про Т. Г. Шевченка // Спогади про Шевченка. – К. , 1956. – С. 60-192. 
  49. Коропецький Р. Структурна єдність Шевченкових «Давидових псалмів» // Світи Тараса Шевченка. У 2т. – К. , 1987. – Т. 2. – С. 152-163. 
  50. Костельник Г. Шевченко з релігійно-етичного становища (критична аналіза). – Л. , 1993. – 195 с. 
  51. Костомаров М. Твори у 2 т. – К. : Дніпро, 1967. – Т. 2. – 450 с. 
  52. Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка: Літературно-критичний нарис. – К: Радянський письменник, 1990. – 272 с. 
  53. Коцюбинська М. Мої обрії: В 2 т. – К. : Дух і літера, 2004. – Т. 1. – С. 11-155. 
  54. Куліш П. Спогади про Т. Шевченка. – К. , 1989. – 320 с. 
  55. Куца О. Михайло Драгоманов проти «народності» Тараса Шевченка // Мандрівець. – 1994. – № 1. – С. 83-88. 
  56. Куцевол О. Біблійні епіграфи у творчості Тараса Шевченка // Українська мова і література в школі. – 1993. – № 5-6. – С. 25-28. 
  57. Літературознавча енциклопедія: Удвох томах. Т. 2. – К. : Академія, 2007. – 624 с. 
  58. Лободовський М. Перегляд поеми «Марія» Тараса Григоровича Шевченка. – Х. , 1990. – 207 с. 
  59. Луцький Ю. Архетип байстрюка в поезії Шевченка // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Х. , 1993. – С. 100-124. 
  60. Маланюк Є. Книга спостережень. – К. : Атіка, 1995. – 236 с. 
  61. Мейзерська Т. Проблеми індивідуальної міфології: Міфотворчість Шевченка. – Одеса, 1997. – 189 с. 
  62. Михед П. Молюся, Господи, внуши їм уст моїх глаголи // Сучасність. – 2004. – № 3. – С. 113-125. 
  63. Мітосек З. Теорії літературних дослідженью – Сімферополь: Таврія, 2003. – 408 с. 
  64. Мовчанюк В. Від шевченкознавства радянського до українського // Слово і час. – 1993. – № 9. – С. 54-57. 
  65. Мовчанюк В. Медитативна лірика Т. Г. Шевченка. – К. : Наукова думка, 1993. – 148 с. 
  66. Нахлік Є. Ісус Христос у літературній творчості Т. Шевченка // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2004. – № 1. – С. 100-110. 
  67. Нахлік Є. Міфотворець чи міфомедіум? // Слово і час. – 2002. – № 3. – С. 3-11. 
  68. Неділько Г. Тарас Шевченко: Життя і творчість: Книга для вчителя. – К. : Радянська школа, 1988. – 247 с. 
  69. Новиченко Л. Шевченко в соціально-культурній концепції М. Драгоманова // Слово і час. – 1990. – № 2. – С. 46. 
  70. Огієнко І. Тарас Шевченко. – К. : Наша культура і наука, 2002. – 440 с. 
  71. Охріменко П. Шевченко і Куліш очима «Несамовитого Віссаріона» // Березіль. – 1994. № 3-6. – С. 182-186. 
  72. Пастух Т. Останнє поетичне слово Шевченка // Слово і час. – 2004. – № 3. – С. 46-50. 
  73. Пахаренко В. Незбагнений апостол. – Черкаси: Сіяч, 1994. – 256 с. 
  74. Плющ Л. «Екзод Тараса Шевченка: Навколо «Москалевої криниці»: Дванадцять статтів. – К. : Факт, 2001. – 384с. 
  75. Рибалт Е. Шевченко поміж академізмом та романтизмом // Сучасність. – 2006. – № 2. – С. 138-145. 
  76. Росінська З. Самототожність реципієнта // Література. Теорія. Методологія. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – С. 312-332. 
  77. Рудницький Я. Шевченкіяна на Заході. – К. , 1992. – 80 с. 
  78. Сверстюк Є. Шевченко і час. – К. : Воскресіння, 1986. – 160 с. 
  79. Сиротинко В. Незнаний Т. Шевченко: [Життєвий шлях]. Дайджест педагогічних ідей та технологій. – Школа-парк – 2005. – № 3-4. – С. 69-74. 
  80. Скуратівський В. «Вічні образи» у Тараса Шевченка // Сучасність. – 2000. – № 3. – С. 104-110. 
  81. Скуратівський В. Із нотаток до Шевченкової біографії // Сучасність. – 2005. – № 12. – С. 123-146. 
  82. Слухай Н. Архетипи в неосяжності Шевченкового Космосу // Слово і час. – 1999. – № 3. – С. 6-7. 
  83. Слухай Н. Архетипи художньо-мовної творчості Шевченка // Тарас Шевченко і європейська культура: Збірник праць Міжнародної тридцять третьої наукової шевченківської конференції (20-22 квітня 1999). – Чернігів, 2001. – С. 316-321. 
  84. Смілянська В. , Чамата Н. Структура і смисл: Спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Т. Шевченка. – К. : Вища школа, 2000. – 205с. 
  85. Соловей Е. Українська філософська лірика. – К. , 1998. – 241 с. 
  86. Степовик Д. Т. Шевченко і українське православ’я // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 3. – С. 36-44. 
  87. Тарас Шевченко в моєму житті: Розповіді, статті, нариси / Упорядник О. Шарварюк. – К. : Фенікс, 2004. – 480 с. 
  88. Тарас Шевченко і сучасність. Збірник матеріалів і тез міжнародної науково-теоретичної конференції. – Рівне, 1996. – 245 с. 
  89. Т. Г. Шевченко в епістолярії / Упорядник М. Путря. – К. : Наукова думка, 1986. – 492 с. 
  90. Тимошенко П. До питання про авторство перекладу п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля» на українську мову // Збірник праць Наукової шевченківської конференції. – К. : Наукова думка, 1996. – С. 92-195. 
  91. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – К. : Наукова думка, 1986. – Т. 26. – 322 с. 
  92. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – К. : Наукова думка, 1981. – Т. 31. – 596 с. 
  93. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – К. : Наукова думка, 1981. – Т. 35. – 289 с. 
  94. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – К. : Наукова думка, 1986. – Т. 39. – 339 с. 
  95. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К. , 1992. – 362 с. 
  96. Шевельов Ю. Критика поетичним словом. Молодий Шевченко визначає своє місце в історії літератури та дещо про «білі плями» // Світи Тараса Шевченка. Збірник статей до 175-річчя з дня народження поета. У 2т. – Нью-Йорк, 1991. – Т. 2. – С. 2-14. 
  97.  Шевченків щоденник: (жанрова гетерогенність як стратегія тексту) // Слово і час. – 2005. – № 3. – С. 20-28. 
  98. Шевченко Т. Драматичні твори. Повісті. – К. : Наукова думка, 1993. – 356 с. 
  99. Шевченко Т. Кобзар. – К. : Дніпро, 1974. – 620 с. 
  100. Шевчук В. Візійний світ його поезії // Урок української. – 2003. – № 4. – С. 10-17. 
  101. Щурат В. Вибрані твори з історії літератури. – К. , 1989. – 436 с. 
  102. «Я дуже щиро Вас люблю...»: Шевченко у розповідях сучасників / Упорядник О. Ковалевська. – Х. : Прапор, 2004. – 352 с. 
  103. Яцюк В. Малярство і графіка Т. Шевченка. – К. ,1999. – 153 с. 
  104. Яцюк В. Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко // Літературна Україна. – 1999. – 9 грудня (№ 44). – С. 6-8. 
11830
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.