Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Участь у предметних конкурсах, конференціях, семінарах як засіб удосконалення професійної компетентності вчителя (із досвіду роботи)

Предмет: 
Тип роботи: 
Педагогічний досвід
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Грещук Тетяна Миколаївна,
методист Рівненського міського методичного кабінету
 
Попружук Наталія Василівна,
вчитель-методист Рівненської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №22
 
Участь у предметних конкурсах, конференціях, семінарах як засіб удосконалення професійної компетентності вчителя (із досвіду роботи)
 
Професійна компетентність вчителя-суспільника – це система професійних знань, яка включає в себе педагогічні знання та культуру, техніку, досвід, задатки, здібності, демократичні цінності, критичне мислення, вміння спілкуватися, правильні установки, мобільність, постійне поновлення знань, вміння виявляти та творчо, ефективно розв’язувати професійні завдання, гнучко застосовувати теоретичні та практичні способи діяльності.
Основою педагогічної майстерності є професійні знання, які забезпечують глибину, ґрунтовність, поміркованість дій, відображають рівень теоретичної підготовки власне з предмета та методики його викладання, а також із педагогіки, психології.
Творчий педагог створює в класі атмосферу, що передбачає схвалення, підтримку пошукової активності учнів, ініціативи, оригінальності та самостійності у вирішенні навчальних завдань, розробку і конструювання нових форм навчальної взаємодії, широкого застосування інтерактивних технологій навчання, спрямованих на розвиток творчої особистості.
Професійним обов’язком учителя є постійне підвищення кваліфікації, удосконалення професійної компетентності. Це – головна умова творчої діяльності і зростання педагогічної майстерності. Основи для формування професійної майстерності педагогів закладаються під час їхньої підготовки у вищих навчальних закладах. Продовжується формування педагога-майстра у процесі самостійної практичної діяльності. Це передбачає як засвоєння нових досягнень психолого-педагогічної науки в процесі самоосвіти, так і аналіз та осмислення власного досвіду роботи і досвіду колег.
З метою підвищення професійної компетентності педагогів КУ „Рівненський міський методичний кабінет” вважає першочерговими такі завдання|задачі|:
організацію ефективної роботи за структурами методичної та психологічної роботи;
створення та супровід діяльності шкільних методичних об'єднань для їх взаємодії на предметному|предметній|, між предметному предметній й надпредметному  рівнях; 
робота створіння постійно діючих творчих та фокус-груп щодо реалізації як індивідуальних, так і колективних проектів з метою розвитку професійної компетентності педагогів;
розширення системи інформаційного сервісу, ініціювання мотивації, стимулювання потреби педагогів в самоосвіті;
підвищення ефективності використання в навчанні|вченні| нових інформаційно-комунікаційних технологій і удосконалення професійної компетентності педагогів;
цілеспрямоване отримання максимально достовірної інформації про системне відстеження процесу та результати розвитку професійної компетентності вчителя, змін у діяльності вчителів, учителів а також вплив цих змін на рівень навчальних досягнень учнів, їхній розвиток (моніторинг професійної компетентності).
Методична робота з підвищення професійної компетентності учителів суспільствознавчих дисциплін включає такі форми:
підвищення професійної компетентності через міські та всеукраїнські семінари, конференції, творчі та пошукові групи, конкурси;
міську школу наставництва для молодих учителів;
відкриту школу творчого вчителя;
курсову перепідготовку;
участь у міжнародних проектах, стажування;
роботу в професійних об’єднаннях різних рівнів;
дистанційну освіту;
майстер-класи, фестивалі, школи педагогічної майстерності;
клубну роботу.
Ми використовуємо способи підвищення мотивації до розвитку професійної компетентності педагогічних кадрів (економічні, інтелектуально-творчі, ресурсні та статусні).
До економічних способів належить матеріальна підтримка для стимулювання вчителя-професіонала.
До інтелектуально-творчих способів мотивації відносимо доброзичливо-предметну співбесіду з позитивною оцінкою виконаної роботи; усну подяку після відвіданого уроку, заходу; допомогу в узагальненні досвіду, підготовці авторських програм посібників, проведенні відкритих уроків, семінарів; презентація досвіду роботи; участь у різних конференціях, семінарах; сприяння у висуненні на посади.
До важливих варіантів мотивації належать: доручення бути наставником молодих спеціалістів; залучення до роботи у складі творчої групи різних рівнів; надання можливості працювати за експериментальною програмою, підручником; призначення членом експертної комісії.
До ресурсних способів, які економлять час або розподіляють його ефективно належать: рекомендація адміністрації закладів надати додаткові відгули, зручний графік відпустки, компактний розклад роботи, методичні дні, можливість вибору навчального навантаження, надання постійного навчального кабінету, додаткове обладнання кабінету, створення комфортної робочої обстановки.
До статусних способів входять такі складові: надання адміністрацією допомоги щодо розв’язання конфліктних ситуацій, публічна похвала на нараді, педраді, конференції, винесення подяки в наказі, представлення до грамоти або звання, визнання успіхів учнів, яких навчає вчитель, батьків, громадськості.
Структура методичної роботи складається на основі аналізу діагностичних карт, звітів роботи, тестування, анкетування учителів.
За останні роки відповідно до структури методичної роботи проведено міжпредметні науково-практичні конференції:
„Соціально-педагогічні засади реалізації інтеркультурного підходу у системі суспільно-гуманітарної освіти”;
„Шляхи творчої самореалізації учня засобами предметів суспільно-гуманітарного циклу в умовах упровадження профільного навчання”;
„Формування методичної культури вчителя суспільно-гуманітарного циклу на засадах компетентнісного підходу”;
„Шляхи впровадження інформаційних та телекомунікаційних технологій у навчально-виховний процес предметів суспільно-гуманітарного циклу”.
Діяли творчі групи:
„Актуальні питання вивчення краєзнавства в курсах суспільствознавчих дисциплін”;
„Використання мультимедійних технологій у навчально-виховному процесі із суспільствознавчих дисциплін”.
Працювали майстер-класи:
з історії (вчителів-методистів: Попружук Н. В., Борецької М. В., Черв’яцової Л. М., Денищич А. В., Голяк Н. О.) ;
з правознавства та громадянської освіти (вчителів-методистів: Ющук Г. І., Токмакової В. В., Авдимирець Л. А., Березняк В. І.).
Проводилися семінари-практикуми:
„Професійна компетентність учителя-суспільника: виклики та реалії”;
„Традиційне та інноваційне навчання на уроках історії”;
„Профільне навчання: теорія і практика”;
„Методика проведення та аналізу контрольних зрізів та самостійних робіт”;
„Роль правознавчих курсів у формуванні громадянських компетентностей підлітків”;
„Упровадження життєвих компетенцій як ключової основи навченості учнів правознавству”;
„Нормативно-правова база викладання предмета „Правознавство. Практичний курс”;
„Вивчення тем з основ приватного права”.
Удосконалювалася професійна компетентність учителів на міських методичних фестивалях творчих уроків та позакласних заходів з історії та правознавства „До вершин майстерності”.
Здійснювалась інтелектуальна діяльність клубу вчителів суспільствознавчих дисциплін „Кліо”.
Проводилася робота із залучення вчителів до участі та перемог в професійних конкурсах, змаганнях, оглядах.
Уся система методичної роботи належить до так званих зовнішніх чинників формування професійної компетентності. До внутрішніх відносимо насамперед саму особистість учителя: силу його характеру, рівень розвитку інтелектуальних здібностей, рівень креативності, який полягає в здатності приймати нестандартні рішення, висловлювати оригінальні ідеї, швидко знаходити вихід із проблемних ситуацій.
З’явилися нові функціональні ролі вчителя-суспільника: координатор, аналітик, менеджер, що володіє вмінням адаптуватися до постійних змін, вести з учнями діалог високого рівня, активізувати особисту практику вчителів, що мають початковий рівень під методичним керівництвом учителів з високим рівнем педагогічного діалогу (міська школа наставництва), прогнозувати професійну діяльність, збирати та укладати творчі портфоліо та власні колекції напрацювань.
Від рівня професійної компетентності вчителя багато в чому залежить якість освіти|утворення|. Успішно вирішувати питання творчого розвитку особистості учнів можна лише за умови постійної турботи про розвиток професійної компетентності вчителя та його творчого потенціалу|учителя|.
Професія вчителя – це щоденне навчання. І зрозуміло, якщо є бажання навчатися, то вчитель постійно буде працювати над підвищенням рівня своєї професійної компетентності, щоб у результаті досягти вершин педагогічної майстерності і стати справжнім творчим майстром своєї справи.
Фото Капча