Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
 
Жарамані Зукан Нажиб
 
Удк 631. 6. 02
 
Удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність
 
Спеціальність 08. 08. 01 – Економіка природокористувания і охорони навколишнього середовища
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
 
Одеса – 2002
 
Диссертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному екологічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Ковальов Володимир Георгійович, Одеський державний екологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту природоохоронної діяльності.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Крижановський Ростислав Олександрович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, головний науковий співробітник відділу економіко-екологічних проблем світового океану і приморських регіонів доктор економічних наук, професор Деречин Віктор Васильович, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки, організації та обліку в агропромисловому комплексі.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Науково-технічний прогрес забезпечує збільшення обсягів матеріального виробництва на основі високих темпів зростання виробничих сил, інтенсифікації виробничих процесів, підвищення виробничості праці.
Розвиток виробничих сил та обсягів виробництва призвів до значного зростання ефекту діяльності людини, який за власними масштабами вже у теперішній час може бути поставлений в один ряд з планетарними природними процесами.
Глибокі зміни у розмірах та характері промислового виробництва, які відбулись за останні десятиріччя, виявились не підкріпленими необхідними удосконаленнями і змінами у технічному і технологічному забезпеченні сучасного виробництва, від якого безпосередньо залежить стан земної біосфери.
Недосконалість використовуваних людством виробничих сил призводить до негативного впливу з їх боку на навколишнє середовище, на усі види природних ресурсів. Існуючі у теперешній час технології виробництва при підвищенні інтенсивності сучасних технологічних процесів все у більшому ступені стають несумісними з необхідністю збереження природного оточення в його першоутвореному вигляді. Звідси виникнення нових й загострення уже існуючих проблем використання природних ресурсів.
До середини ХХ-го сторіччя не ставилось питання про необхідність обмеження обсягу матеріального виробництва на нашій планеті та не виникали припущення про відмову від недосконалих технологій. Головна мета була – більше виробити, більше добути, повніше забезпечити власне виробництво сировинними та енергетичними ресурсами. Така політика стала призводити до швидкого виснаження джерел сировини. З’явилася потенціальна загроза невідновлюваних і глобальних змін в механізмі життєзабезпечення на Землі.
Перед людством виникла необхідність вирішити цілу низку проблем природокористування:
– вивчення наявних природних ресурсів та визначення їх запасів на нашій планеті;
– обчислення періоду часу, на який цих ресурсів вистачить при існуючих темпах розвитку матеріального виробництва у світовому господарстві;
– пошук можливості заміни дефіцитних ресурсів іншими, яких є достатньо;
– розробка ресурсозберігаючих технологій та операцій;
– захист природних ресурсів від негативного впливу з боку промислових підприємств, об’єктів сільського господарства, об’єктів культурно-побутового призначення;
– відновлення природних ресурсів в їх кількісних та якісних характеристиках;
– підвищення ефективності використання фінансових, матеріальних і трудових засобів, які спрямовано на вирішення зазначених проблем.
В теперішній час однією з найважливіших проблем є підвищення економічної ефективності використання інвестицій природоохоронного призначення, а також залучення у сферу природоохоронної діяльності широкого кола інвесторів.
В умовах ринкової економіки будь-який підприємець зацікавлений в одержанні певної величини прибутку за витрачені ним кошти. Таким чином, природоохоронна діяльність може бути привабливою для можливого інвестора тільки у тому випадку, коли він буде упевнений, що вкладені ним в природоохоронні програми й проекти інвестиції будуть повернені йому з певним прибутком.
Багатоплановість і складність зазначених проблем удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохорону діяльність послужили основою вибору теми, цілей і задач дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках держбюджетної теми “Вплив на стан природного середовища об’єктів народного господарства” (державна реєстрація № 0198U009070), що розробляється на кафедрі менеджменту природоохоронної діяльності Одеського державного екологічного університету з 1997 року до теперішнього часу.
Автором дисертації на основі комплексного аналізу виконано оцінку економічної ефективності природоохоронних програм та проектів, які розробляються для південної частини України і розроблені практичні пропозиції щодо залучення додаткових інвестицій при їх реалізації, а також розроблено концептуальні та методичні основи удосконалення економічного механізму підвищення зацікавленості інвесторів в інвестуванні природоохоронної діяльності.
Мета і задачі дослідження. Мета даної дисертаційної роботи полягає у розробці й розвитку концептуальних, методологічних та науково-практичних основ підвищення економічної зацікавленості інвесторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, в інвестуванні природоохоронної діяльності в Україні на прикладі Лівану.
Виходячи із зазначеної вище мети, у роботі було необхідно вирішити такі задачі:
– використати комплексний й системний аналіз для виявлення основних напрямків удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій у природоохоронну діяльність;
– розробка концептуальних, методологічних та науково-практичних основ економічного стимулювання інвесторів в інвестуванні природоохоронної діяльності на основі удосконалення відповідного економічного механізму;
– розробка концептуальних та методологічних основ оцінки впливу економіко-екологічної стійкості регіону на залучення підприємств малого й середнього бізнесу до інвестування природоохоронної діяльності в даному регіоні;
Фото Капча