Удосконалення організації праці в соціальній сфері України (професорсько-викладацький склад) на прикладі Харківського національного економічного університету

 

1.1. Сутність та значення організації праці в організації

1.2. Методи організації праці

1.3. Основні напрямки підвищення організації праці і управлінні персоналом організації

1.4. Зарубіжний досвід з удосконалення організації праці

2.1. Стан конкурентоспроможності персоналу організації

2.2 Дослідження питань щодо підвищення організації роботи персоналу

2.3. Показники підвищення конкурентоспроможності персоналу організації

3.1. Пропозиції щодо мотивації персоналу до праці

3.2. підвищення конкурентоспроможності персоналу організації

 

Використання робочої сили на підприємстві значною мірою залежить від організації праці, яка має забезпечувати раціональне поєднання всіх складових виробництва для досягнення найефективнішого використання землі, засобів виробництва, трудових ресурсів з урахуванням новітніх досягнень науки, кращого досвіду, прогресивних технологій, раціональних методів застосування нових технічних засобів. Організація праці здійснюється відповідно до об'єктивних економічних законів. Вона є економічною категорією, що виражає певну взаємодію елементів системи виробництва, зумовленої єдністю мети, часу, місця.

Під організацією праці розуміють систему заходів щодо раціонального використання робочої сили, в т. ч. відповідну розстановку людей у процесі виробництва, розподіл і кооперацію, методи нормування, форми і мотивацію праці, організацію робочих місць, їх обслуговування і необхідні умови праці.

Використання робочої сили на підприємстві значною мірою залежить від організації праці, яка має забезпечувати раціональне поєднання всіх складових виробництва для досягнення найефективнішого використання землі, засобів виробництва, трудових ресурсів з урахуванням новітніх досягнень науки, кращого досвіду, прогресивних технологій, раціональних методів застосування нових технічних засобів. Організація праці здійснюється відповідно до об'єктивних економічних законів. Вона є економічною категорією, що виражає певну взаємодію елементів системи виробництва, зумовленої єдністю мети, часу, місця.

Мета курсового дослідження – теоретичне обґрунтування необхідності та чіткої визначеності покращення механізмів організаційного забезпечення системи організації праці, можливості та шляхи її удосконалення.

Предмет курсового дослідження – організаційне забезпечення системи організації праці, можливості та шляхи її удосконалення.

Об’єкт курсового дослідження Харківський національний економічний університет.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1. Ознайомитися та опрацювати наукову та методичну літературу з поставленого питання;

2. Визначити основні теоретичні аспекти організаційної забезпечення системи організації праці, можливості та шляхи її удосконалення;

3. Надати рекомендації щодо покращення стану організаційних рішень в організації.

 

 

 

Сутність організації праці полягає у створенні оптимальної взаємодії працюючих людей, знарядь і предметів праці на основі доцільної організації робочих систем (робочих місць) з урахуванням продуктивності і потреб людини. Організація праці спрямована на створення найсприятливіших умов праці, збереження та підтримку на високому рівні працездатності працівників, підвищення ступеня привабливості їх праці та досягнення повного використання засобів виробництва.

Іншими словами, організація праці – сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей кожного члена колективу, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини [15].

Мета організації праці складається з двох взаємопов’язаних частин: підвищити дохідність підприємства або коефіцієнт корисної дії робочої системи, тобто виробляти більшу кількість продукції належної якості при низьких витратах; гуманізувати працю шляхом зниження високого навантаження на працівників та підвищення безпеки праці. В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити економічні та соціально-психологічні завдання щодо поліпшення організації праці.

Економічні завдання передбачають досягнення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат на виробництво продукції і надання послуг належної якості [26].

Соціально-психологічні завдання полягають у створенні сприятливих умов праці і підвищенні культурно-технічного рівня працівників для забезпечення високої їх працездатності і задоволення від роботи.

До основних практичних завдань організації праці належать [13]:

1) розроблення і поліпшення процесів, методів та умов праці;

2) проектування і раціоналізація робочих місць, машин, інструментів, допоміжних засобів, процесів обробки предметів праці з урахуванням характеру трудових процесів.

Об’єктами організації праці є робочі системи (робочі місця) або системи праці різної величини, ієрархічного рівня і складності.

На рівні робочих місць предметом організації є трудові рухи, дії, прийоми (комплекси) та умови їх ефективного здійснення.

На рівні кількох взаємопов’язаних «організованих» робочих місць (наприклад, дільниці) предметом організації виступають процеси праці, які зв’язують цю групу в єдиний технологічний (виробничий) процес.

На рівні підрозділів або підприємства в цілому предметом організації є виробничі процеси (виробництва), де основною складовою є трудові процеси.

Головне завдання організації праці – систематично поліпшувати використання живої праці, що передбачає [64]:

• розроблення і впровадження раціональних форм розподілу і кооперації праці, організацію виробничих підрозділів, трудових колективів;
• удосконалення організації трудових процесів, робочих місць, методів і прийомів праці;
• удосконалення нормування праці;
• застосування найбільш ефективних систем матеріального стимулювання праці;
• підготовку кадрів і систематичне підвищення їхньої кваліфікації;
• зміцнення трудової дисципліни та сприяння піднесенню творчої активності працівників;
• поліпшення