Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Удосконалення технології нагріву дуття у доменних повітронагрівниках з метою енергозбереження

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
44
Мова: 
Українська
Оцінка: 

урахувати механізм, згідно з яким кокс має залишковий азот (N) та лугові метали, то із збільшенням питомої витрати коксу кількість ціанідів буде збільшуватися. Таким чином, ціаніди можуть утворюватися як у нижній, так і у верхній зоні печі.

Експериментальні дослідження для визначення концентрації азотомістких сполук у горновому та доменному газі показали, що оксиди азоту у цих газах практично відсутні (сліди). У доменному газі знаходяться азотомісткі сполуки (ціаніди, родоніди, аміак) як у газовій, так і у капельній волозі. При використанні переробного чавуну у газовій фазі знаходиться 195-397 мг/м3 аміаку та 2-4 мг/м3 ціанідів і родонідів, а у волозі – 34-136 мг/л аміаку і 18-90 мг/л ціанідів та родонідів; при виробництві ливарного чавуну – 297-528 мг/м3 аміаку, та 3-5 мг/м3 ціанідів та родонідів у газовій фазі, а також 58-255 мг/л аміаку та 20-105 мг/л ціанідів та родонідів у капельній волозі доменного газу. При цьому менші значення концентрацій речовин відповідають періоду, коли спостерігався рівний хід доменної печі, а максимальні – при підвисаннях, осадках та випусках продуктів плавки.
Таким чином, азотомісткі сполуки у доменному газі є джерелом «паливних» оксидів азоту і їх частка у загальній масі може складати 10-68%. У зв'язку з цим необхідно ураховувати параметри роботи доменної печі при визначенні масових викидів NOx і спаленні доменного газу. Експериментальні дослідження показали, що концентрація шкідливих речовин у димових газах на виході із повітронагрівників такі: СО – 1980-4200 мг/м3; SOx – 27, 1-30, 9 мг/м3; С20Н12 – (28, 8-29, 2) 10-6 мг/м3; NOх – 25-450 мг/м3. Концентрація NOх залежить від температури продуктів горіння, а також виду чавуну та складу доменного газу, який спалюється у повітронагрівниках: при виробництві переробного чавуну – 25-204 мг/м3, ливарного – 135-153 мг/м3 і феромарганцю – 380-450 мг/м3. Подібні дослідження були виконані для визначення залишкових концентрацій азотомістких сполук у коксовому газі. Необхідно ставити вимоги до коксового газу не тільки по кількості H2S, але й по концентрації азотомістких сполук.
Раніше під час короткочасових зупинок доменної печі її робочий простір з'єднували через тракт гарячого дуття і повітронагрівник з його димовою трубою, що призводило до зниження стійкості кладки. У останні роки з цією метою передбачають тягову трубу, яку розміщують біля доменної печі. Досвід експлуатації таких пристроїв виявив їх незадовільнену роботу, бо паз шибера труби заплавляється продуктами реакції пилу горнового газу та футеровки і для очистки паза шибера часто витрачається більше часу, ніж при зупинках печі.
Виконано експериментальні дослідження параметрів пристроїв для взяття доменної печі на «тягу» на МК ім. Дзержинського та «Криворіжсталь», які показали, що основною причиною незадовільної роботи цього пристрою є значна тяга труби. Якщо тяга, створювана димовою трубою повітронагрівників, складає 100-200 Па, то тяговою трубою – 500-700 Па. Це призводить до збільшення витрати горнового газу, підсмоктування повітря та розвитку високих температур (1450-1650С) у тракті гарячого дуття та трубі. Розроблені нові конструкції пристрою для взяття доменної печі на «тягу». Для регулювання тяги у трубі запропоновано використати інертний газ (водяну пару, азот), який дозволяє як зменшувати, так і збільшувати тягу труби (при значній кількості горнового газу, який утворюється при прогарі декількох охолоджуючих систем). Цей пристрій впроваджено на МК ім. Дзержинського, «Запоріжсталь» та Єнакіївському металургійному заводі. При цьому температура газу у тяговій трубі не перевищувала 1150С і пристрої працюють задовільно. Пристрій подібного типу розроблено для захисту тракту гарячого дуття (кільцевий повітропровід та фурми) у період короткочасних зупинок доменної печі.
 
Висновки
 
1. Здійснено системний аналіз і визначені напрямки енергозбереження при нагріві дуття у доменних повітронагрівниках: економія природного газу за рахунок утилізації теплоти димових газів та удосконалення режимів опалення повітронагрівників; зниження питомої витрати коксу шляхом збільшення температури гарячого дуття; економія енергоресурсів шляхом підвищення стійкості вогнетривкої кладки повітронагрівників.
2. Установлено суттєвий вплив зони дії крайових умов tг = const для верху та низу насадки, втрат теплоти через кладку, коефіцієнта теплопередачі у насадці і кількості зон її розбивки на конструктивні та технологічні параметри повітронагрівників. На базі цього розроблені науково-методичні основи їх розрахунку для сучасних умов експлуатації. Використовуючи математичну модель теплообміну повітронагрівників, розроблена комп'ютерна діалогова система «Радник газівника доменної печі», яка дозволяє розраховувати, прогнозувати та вибирати параметри експлуатації повітронагрівників.
3. Розв'язано задачу вибору оптимальної питомої поверхні нагріву блоку повітронагрівників по критерію мінімуму приведених витрат, де ураховується виплата за шкідливі викиди у довкілля.
4. Теоретично обгрунтовані та розроблені новий спосіб та конструкція стабілізатора температури дуття (теплового акумулятора) у теплообмінній масі якого використовується плавка речовина (ядро). На основі одержаного аналітичного розв'язання задачі плавління речовини для умов теплового акумулятора визначено залежність динаміки плавління ядра від параметрів теплообміну і вибору теплофізичних властивостей плавкої речовини. Запропоновано метод розрахунку технологічних та конструктивних параметрів теплового акумулятора. Показано, що при цьому зростання температури дуття складає до 75С порівняно з існуючим способом стабілізації температури холодним дуттєм.
5. За допомогою «холодної» моделі повітронагрівника та промислових досліджень установлено кількісну характеристику рівномірністі потоку теплоносіїв по перетину насадки від умов їх уводу. На відміну від розробок ВНДІМТ і Укрдіпромезу, які пропонують збільшити цю рівномірність за рахунок використання різноманітних металевих екранів, нами запропонована
Фото Капча