Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Удосконалення технології промислової водопідготовки за допомогою сорбентів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 

та збору нафти з поверхні підтоварної води за допомогою бона, який виготовлено з гідрофобного сорбенту марки ВСМ; подальше очищення підтоварної води фільтруванням через фільтр, який виготовлено з гідрофільно-гідрофобного сорбенту марки ВСН [1]. Експериментальне дослідження цих матеріалів на діючому нафтоуловлювачі підтвердило доцільність та перспективність їх використання для очищення підтоварної води від нафтопродуктів, концентрація яких значно (у 5 – 19 разів) перевищувала допустимі норми. Розроблено очисні пристрої ОП7, ПО11 та ПО17, що забезпечують зниження вмісту нафтопродукту у підтоварній воді до 15 мг/дм3 та визначено їх експлуатаційні характеристики.

В залежності від мети очищення, яка враховує стан технологічної ситуації у нафтовловлювачі (в кожний певний момент часу), варіюється вибір волокнистого сорбенту, який потрібно використати. Конструкційне виконання очисного пристрою забезпечує взаємозамінюваність його фільтраційних елементів, автономну роботу при розміщенні пристрою у секціях нафтоуловлювача. Встановлено, що ресурс роботи пристрою ПО7, який має очисний елемент з сорбентом марки ВСМ-18-95 складає 5 600 м3 підтоварної води при зниженні вмісту нафтопродукту у ній до 45 мг/дм3 на протязі 565-годинної роботи пристрою без заміни сорбенту при продуктивності роботи однієї секції нафтовловлювача 10, 4 м3/год. На одну заправку необхідно 1, 28 кг сорбенту. Встановлено, що ресурс роботи пристрою ПО7, який має фільтраційний елемент з сорбентом марки ВСН складає 2 100 м3 підтоварної води при зниженні вмісту нафтопродуктів у ній до 15 мг/дм3 на протязі 208-годинної роботи фільтраційного елементу без заміни сорбенту при тій же продуктивності роботи однієї секції нафтоуловлювача, на одну заправку необхідно 1, 8 кг. Річна витрата сорбентів обох марок, без регенерації, складає по 126, 6 кг.
Встановлено також, що ресурс роботи сорбційного пристрою установки ПО11 з сорбентом марки ВСМ складає 16 625 м3 підтоварної води при зниженні вмісту нафтопродукту у ній до 45 мг/дм3 на протязі 2 394-годинної роботи пристрою без заміни сорбенту при продуктивності роботи однієї секції нафтоуловлювача 10, 4 м3/год, на одну заправку необхідно 1, 8 кг сорбенту. Ресурс роботи сорбента марки ВСН складає 264 750 м3 підтоварної води при зниженні вмісту нафтопродуктів у ній до 15 мг/дм3 на протязі 108-годинної роботи без заміни сорбенту при тій же продуктивності роботи однієї секції нафтоуловлювача, на одну заправку необхідно 25, 6 кг. Ресурс роботи сорбента марки ГН складає 960 м3 підтоварної води при зниженні вмісту нафтопродукту у ній до 25 мг/дм3 на протязі 46, 08-годинної роботи, на одну заправку необхідно 6, 4 кг сорбента; ефективність очищення підтоварної води від нафтових забруднень до 20 мг/дм3 і менше.
Установка [10] для очищення пластової стічної води ПО11 споруджена на ДППН “Пасічна” підприємства “Надвірнанафтогаз” ВАТ “Укрнафта” і забезпечує 95 – 99% очищення від нафтопродуктів, 90 – 95% відділення сорбованих нафтопродуктів після регенерації.
 
ВИСНОВКИ
 
Основні наукові і практичні результати дисертаційної роботи зводяться до наступного.
1. З метою удосконалення технології очищення від нафтопродуктів до заданого нормованого, регламентованого проектом розробки нафтових родовищ ступеню якості пластової стічної (підтоварної) води, яка використовується для підтримки пластового тиску:
•вперше встановлено сорбційні властивості мінеральних волокон, які отримано з відходів гірничо-збагачувального графітного виробництва та відходів металургійного виробництва, сорбція нафти якими не вивчалася раніше;
•вперше встановлено особливості процесу сорбціі нафти з підтоварної води та закономірності сорбційного очищення пластової стічної води від нафтопродуктів модифікованими та немодифікованими формами цих порошкових і волокнистих матеріалів; висока сорбційна ємність досліджуваних матеріалів забезпечується сполуками лужних металів (Ca, Mg, K), які одночасно проявляють властивості сорбента, коагулянта, флокулянта, каталізатора окислення органічних речовин і хімреагента через присутність в них окислів широкого кола елементів, у тому числі кремнію, алюмінію, заліза, кисню, вуглецю; ці матеріали мають також великий набір мікроелементів, які можуть проявляти себе як каталізатори різних реакцій, що відбуваються в процесі очищення пластової стічної води;
•встановлено взаємозв язок модифікування досліджуваних матеріалів з їх сорбційною здатністю та вибірковістю до нафти; в залежності від добавки модифікатора (кремнійорганічних сполук) волокнисті сорбенти марок ВСН та ВСМВН мають гідрофільно-гідрофобні властивості і вони призначені для руйнування емульсії типу «масло у воді» та сорбції нафти із об єму пластової стічної (підтоварної води), а волокнисті сорбенти марок ВСМ і ВСМВМ та порошкові марок ГН і ОГ володіють гідрофобними властивостями і тому вони призначені для сорбції нафти з поверхні підтоварної води;
•встановлено, що вищевказані матеріали є хімічно стійкими мінеральними волокнами, не руйнуються від довготривалого контакту з підтоварною водою та з часом не втрачають свої сорбційні властивості, піддаються багаторазовій регенераціі та утилізації;
•встановлено сорбційні властивості та перевірена можливість використання в якості сорбентів інших відомих теплоізоляційних матеріалів з мінерального волокна, які на сьогодні використовуються у будівництві, окрема базальтове волокно та мінеральне волокно польської фірми Rockwool;
2. На основі експериментальних досліджень сорбційних властивостей сорбентів, отриманих з мінеральних волокон відходів вищевказаних виробництв, а також терморозширеного графіту, доведена можливість їх використання як ефективних гідрофільних, гідрофобних і гідрофільно-гідрофобних сорбентів для очищення підтоварної води від розлитої на її поверхні нафти, руйнування нафтової емульсії та сорбції із об’єму підтоварної води нафтових і сольових включень:
*встановлено залежності між технологічними та сорбційними параметрами порошкових і волокнистих матеріалів, модифікованих і не модифікованих форм, які отримано з відходів гірничо-збагачувального
Фото Капча