Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Україна давня. Київська Русь у ІХ – ХІІ ст.

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст.
 
Тема 1. Україна давня. Київська Русь у ІХ – ХІІ ст.
 
1.1 Доба первісного суспільства. Племена Трипільської культури
1.2 Давні кочові народи і античні міста-держави у північному Причорномор'ї та у Криму
1.3 Походження і розселення слов'ян. Східнослов'янські союзи племен
1.4 Київська Русь у IX - XІI ст. Поява етноніма "Україна"
 
1.1. Доба первісного суспільства. Племена Трипільської культури. Кам'яний вік."Неолітична революція"
 
Першим і найдовшим періодом в історії людства був кам'яний вік, що охоплював приблизно 2,5-3 млн. років кардинальних змін у природі і суспільстві. Первісні сліди людських поселень в Україні сягають 800– 150 тис. років тому. Найдавнішими археологи вважають стоянки поблизу сіл Королеве та Рокосове на Закарпатті. Із періоду давнього кам'яного віку – палеоліту – відомі стоянки на Десні (Мізин, Пушкарі, Новгород-Сіверський), Дніпрі (Круглик, Кодак, Кирилівка), Дністрі (Лука-Врублівецька, Молодове), в Донбасі (Амвросіївка), у Криму та ін. Найдавніші поселення на території Рівненщини датуються періодом 40-35 тис. років тому.
У добу пізньогопалеоліту (35– 11 тис. років тому) на європейських просторах сформувався сучасний тип людини – так званий кроманьйонець, або Homo Saрiens – людина розумна. З того періоду в Україні відомо близько 500 стоянок, переважно в долинах річок, від Київщини до Криму. Поступово формується сучасний клімат і ландшафт, збільшується кількість населення, що проживає племенами й родинами. Зростають людські можливості, особливо, з прирученням собак, із винайденням лука й стріл.
Ще глибших змін людство зазнало в період нового кам'яного віку – неоліту (VІ– ІІІ тис. дон. е.), коли відбувся перехід від збиральництва й полювання до відтворюючих форм господарства: землеробства, скотарства. У степовій та лісостеповій смузі України з'являється примітивне землеробство й скотарство. Удосконалюється техніка обробки каменю, освоєно його свердління та шліфування. Виготовляються кам'яні сокири, долота, мотики, кістяні серпи, шило та інші знаряддя праці. Винайдено ткацтво та гончарство. Цей надзвичайно важливий період в історії людства називають "неолітичною революцією".
У безперервній боротьбі з природою людина не тільки пристосувалося до умов життя, що постійно змінювалися, але й поступово опановувала і ставила собі на службу сили природи, її багатства. Зароджувалися першооснови релігійної свідомості: тотемізм - віра в спільного предка - тварини, рослини і т.д.; анімізм - віра в духів, що управляють світом; фетишизм - віра в надприродні сили речей; магія - віра в можливість викликати надприродні явища тощо.
Відбулася диференціація суспільства, виникла впливова племінна верхівка, почали формуватися етнічні спільноти людей, постала необхідність в існуванні держави - сили, яка здатна була реґламентувати внутрішнє життя колективу, а також могла захистити його від зазіхань сусідів. Поступово відбувався перехід від матріархату до патріархату.
 
Племена Трипільської культури
В Україні трипільські племена проживали на території від Карпат до Дніпра. У період найвищого розвитку (3500-2700 рр. дон. е.) вони будували добре укріплені села на 600-700 чол. Кожна сім'я володіла кімнатою з глинобитною піччю у спільній оселі. Найбільші протоміста трипільців (зокрема, на Черкащині) налічували до 30-40 тис. мешканців.
Гончарний посуд мав характерний орнамент жовтого, чорного і білого кольору і є свідченням складних магічних ритуалів та вірувань. Використовували кам'яні знаряддя праці, вироби з міді. Вирощували пшеницю, ячмінь, льон, просо, розводили велику рогату худобу. Користувалися ралом. Поклонялися культу Матері та жінки-берегині.
До цих пір остаточно не з'ясовані причини зникнення цієї культури, а також не припиняються дискусії про етнічну приналежність трипільських племен. Першовідкривач цієї культури Вікентій Хвойка вважав трипільців предками українського народу, натомість, сучасні археологи стверджують, що ці племена прийшли на наші землі із Передньої Азії через Балкани.
 
1.2 Давні кочові народи та античні міста-держави
 
Поява та поширення заліза у ІІ - І тис. до н. е. започаткувала нову еру в історії людства─залізну, що призвело до зростання продуктивності праці; збільшення кількості додаткового продукту; виникнення приватної власності; посилення майнової диференціації і розвитку торговельних зв'язків; витіснення родової общини територіальною; формування військової еліти та створення війська, утворення воєнно-політичних союзів; зародження державних об'єднань тощо.
Одним із найдавніших кочових народів на території нащої Батьківщини, у добу заліза, були кіммерійці. Кіммерійці з'явилися на території сучасної України у II-I тисячоліттях дон. е., вони вели напівосілий спосіб життя. Приблизно до VІІІ – VІІ ст. до н. е. заселяли степ від гирла Дунаю до Кубані і першими опанували мистецтво їзди на конях та виробництво зброї із заліза. У них були царі і військова знать, використовувалась праця рабів. Кіммерійці – перший народ, засвідчений у письмових джерелах (Гомер та ін.).
Скіфи заселяли у VІІ-ІІІ ст. дон. е. землі від Дону до Дністра. Поділялися на скіфів-орачів, скіфів-скотарів, царських скіфів. Останні жили між Дніпром і Доном та зосередили у своїх руках усю політичну владу, заснували державу Скіфію. Скіфи вели жваву торгівлю з античними колоніями Північного Причорномор'я. Близько 514 р. дон. е. на скіфів напав перський цар Дарій. Застосувавши стратегію “спаленої землі”, вони змусили його відступити. Наприкінці V – на поч. ІV ст. до н. е. скіфи підкорили фракійців. У цей період
Фото Капча