Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Українська преса Наддніпрянщини в національно-культурному та державотворчому процесі (друга половина XIX ст. - 1920 р.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
 
ГУТКОВСЬКИЙ Василь Васильович
УДК 070 (477)  (09) “19-1920”
 
УКРАЇНСЬКА ПРЕСА НАДДНІПРЯНЩИНИ В НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОМУ ТА ДЕРЖАВОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ (друга половина XIX ст. – 1920 р.)
 
Спеціальність 07. 00. 01 – історія України
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
Львів – 2002
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі української преси Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. 
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Крупський Іван Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри радіомовлення і телебачення. 
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Солдатенко Валерій Федорович, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, завідувач відділу етноісторичних досліджень кандидат історичних наук, доцент Качараба Степан Петрович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історичного краєзнавства.
Провідна установа: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, відділ новітньої історії, м. Львів.
Захист дисертації відбудеться “3” липня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35. 051. 12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 337.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність дослідження. Вагому роль у житті української нації відіграла преса. Як відзначав український культуролог й історик М. Сагарда, “періодична преса є та сама форма, в якій найзручніше накреслювати й освітлювати нові проблеми, дати відповіді на силу нових запитів, що виникають щоденно в процесі розвитку державного, економічного й культурного будівництва”. Без ґрунтовного вивчення матеріалів преси не можна об'єктивно відтворити історію нашої держави та національно-визвольних змагань народу за її утворення. Протягом десятиліть, не маючи власного державного апарату з його чисельними установами та архівами, які б фіксували усі дані про державу та її розвиток, українці найголовніші події власної історії відображали у пресі. Водночас преса є складовою частиною української культури і відзначається багатоскладовістю та множинністю у відображенні явищ. Вона вбирає у себе не одну конкретну форму культури, а охоплює життя народу в цілому та у тісному взаємозв'язку його складників. Отже преса – це частина історії, яка виростає з реальної дійсності і, в свою чергу, збагачує та одухотворяє її, впливає на неї. Саме тому вороги української державності не дозволяли національній пресі нормально функціонувати, а потім забороняли її вивчати, вилучали з наукового обігу.
Необхідність вивчення преси зумовлена і тим, що існує нагальна потреба переосмислити її соціальну роль, залучити до наукового обігу десятки періодичних видань, що були незаконно “забуті”, вивчити їх досвід у важливих напрямах державницького будівництва. Слід пам'ятати і про те, що преса як безцінний документ часу поступово знищується, зникає через неналежні умови зберігання чи недбале ставлення. Уже сьогодні неможливо відновити десятки видань, а з кожним роком ця кількість зростає.
Таким чином, комплексне вивчення української преси не лише допоможе з'ясувати роль, значення й місце преси в житті краю, але й дати уявлення про рівень духовного, політичного й національного розвитку держави.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження розроблене згідно з науково-дослідною програмою та тематикою наукових планів кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка, а також збігається з планами науково-дослідних робіт, які проводяться на факультеті журналістики цього ж університету.
Об'єктом дослідження є українська національно-патріотична преса Наддніпрянщини другої половини XIX ст. – 1920 р.
Предметом дослідження є умови та процеси зародження і розвитку періодичних видань Наддніпрянщини, тематичний зміст часописів, їх політичний напрямок, проблематика й специфіка публікацій, авторський склад редакційних колективів, становлення системи української преси, особливості функціонування видань у процесі розвитку суспільства.
Мета і основні завдання дослідження полягають у вивченні і узагальненні історичного досвіду національного відродження української нації та її боротьби за утворення незалежної Української держави через призму української преси, обґрунтуванні ролі преси в суспільно-політичних, соціально-економічних та культурних процесах, з'ясуванні особливостей зародження і розвитку української національно-патріотичної преси. Для реалізації поставленої мети ми визначили такі головні завдання:
- з'ясувати специфіку умов у яких зародились і почали функціонувати українські періодичні видання у підросійській Україні;
- визначити та охарактеризувати основні періоди становлення та розвитку національно-патріотичної журналістики Наддніпрянщини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. ;
- висвітлити проблематику та тематичний зміст, роботу авторських колективів, специфіку функціонування україномовних пресових видань у Наддніпряншині, через призму з'ясування їх політичної направленості і ролі у національно-культурницьких процесах;
- розкрити значення україномовної преси на процеси розвитку національного руху, її вплив на українську інтелігенцію та інші соціальні верстви населення.
Хронологічно робота охоплює період з другої половини XIX ст., тобто відтоді, коли представники української інтелігенції у Російські імперії в рамках антиукраїнського законодавства роблять спроби утворення національних друкованих видань, і до 1920 року, коли визвольні змагання за побудову суверенної держави завершилися поразкою, а українська національно-патріотична преса була розгромлена й припинила свою діяльність.
Географічні рамки дослідження охоплюють територію Наддніпрянської України.
Методологічну основу дисертації становлять принципи історизму та об'єктивності, що базуються на пріоритеті документованих фактів, на відмові
Фото Капча