Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Українські топоніми на -ани (-яни)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ще до появи вичерпної документальної бази. Протягом Х–ХХ ст. простежуємо тенденцію до постійного, хоч і досить нерівномірного, зростання кількості назв. Незначний занепад назв майже не позначився на загальній тенденції до їх постійного зростання.

Ойконімний формант -ани (-яни), будучи архаїчним, залишався продуктивним протягом усього періоду розвитку топонімійної системи і до цього часу є активним учасником номінації географічних об’єктів.
Упродовж Х–ХХ ст. ойконіми на -ани (-яни) поширювалися на території України нерівномірно, що дало змогу визначити основні та периферійні зони їх розташування. Вирізняємо три основні смуги зосередження ойконімів з формантом -ани (-яни). Це північно-західна смуга: Ковель – Володимир-Волинський – Луцьк; західна смуга: Рава-Руська – Мостиська – Львів – Золочів; південно-західна: Галич – Чернівці – Кам’янець-Подільський. Ойконіми на -ани (-яни), як назви невеликих об’єктів – сіл і селищ, сконцентровано поблизу середньовічних міст, розташованих на врожайних прирічкових і приозерних ґрунтах. 
Простежено тенденцію до поширення ойконімів на -ани (-яни) на українських теренах із заходу на схід і на південь. Розгортання території назв помітне на південно-західному Поділлі у басейні Дністра, у верхів’ях Південного Бугу, на землях у басейні середнього Дніпра, де колишні периферійні смуги поступово ставали новими центрами скупчення назв. Певні зосередження ойконімів спостерігаємо у північних (Ствига, Словечна, Жолонь) і північно-східних регіонах (Чернігівщина, Новгород-Сіверське Полісся, смуга Полтава – Суми – Харків). До периферії ареалу ойконімів на -ани (-яни) належать території у середній течії Південного Бугу, у низов’ях Дніпра. Вони є, вірогідно, землями пізнішого заселення.
На теренах України перші назви поселень на -ани (-яни) виникли у Х–ХІV ст., але не менш як за століття до появи обширної документальної бази. У пам’ятках XV–XVI ст. географічні назви на -ани (-яни) представлені як сформована ойконімна модель, значно поширена на українських просторах. Узагальнюючи ці відомості, можна припустити, що зародження назв на -ани (-яни) < *-jane відбулося у VI–IX ст. і продовжило свій розвиток у Х–ХІV ст. Українська топонімійна система до останнього періоду свого розвитку поповнювалася назвами географічних об’єктів, сформованих за допомогою форманта -ани (-яни).
 
Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:
 
1.Царалунга І.Б. Українські ойконіми на -ани (-яни) Карпатського регіону // Студії з ономастики та етимології. 2004. – К., 2004. – C. 187–195.
2.Царалунга І.Б. До історії форманта -ани (-яни) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 34. Ч. ІІ. – Львів, 2004. – С. 198–203.
3.Царалунга І.Б. Локально-етнічні топоніми на -ани (-яни) // Ономастика і апелятиви. Вип. 24. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 138–143.
4.Царалунга І.Б. Християнські імена та українські ойконіми на -ани (-яни) // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії. Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 13. – Рівне, 2005. – С. 89–91.
5.Царалунга І.Б. Локально-етнічні ойконіми на -ани (-яни): назви топографічного характеру // Мандрівець. – 2005. – № 6. – С. 42–51.
6.Царалунга І.Б. Щодо зв’язків етнонімів та ойконімів у слов’янському ономастиконі // Вісник Уманського педагогічного університету. Філологія (Мовознавство): Збірник наукових праць. – К., 2004. – С. 247–252.
7.Царалунга І.Б. Антропонімоформант -ан і ойконіми на -ани (-яни) // Актуальні питання антропоніміки. – К., 2005. – С. 237–242.
8.Царалунга І.Б. До семантики твірних основ ойконімів на -ани (-яни) // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції „Загальні питання філології” (Дніпродзержинськ, 18–19 березня 2004 року). Т. І. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 87–89.
9.Царалунга І.Б. Особливості відетнонімних та відкатойконімних власних географічних назв // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Хмельницький, 12–13 травня 2005 р.). – Хмельницький, 2005. – С. 63–65.
10.Царалунга І.Б. Складені ойконіми на -ани (-яни) // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції „Слов’яни: історія, мова, культура” (Дніпродзержинськ, 18 травня 2005 року). Т. 1. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 60–62.
 
Царалунга І.Б. Українські топоніми на -ани (-яни). – Рукопис. 
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2006.
У дисертації досліджено українські географічні назви на -ани (-яни) Х–ХХ ст. З’ясовано походження і функції форманта -ани (-яни), особливості його розвитку в процесі переходу від загальної назви до ойконіма. За походженням і семантикою твірних основ ойконіми зазначеної моделі класифіковано на локально-етнічні та відантропонімні назви. Лексико-семантична і структурна характеристика ойконімів на -ани (-яни) дала змогу визначити типові твірні основи цих назв. Здійснено статистичний, картографічний і хронологічний аналіз ареалу українських ойконімів цієї моделі.
Ключові слова: структурно-словотвірна модель, топонім, локально-етнічний ойконім, відантропонімний ойконім, твірна основа, апелятив, гідронім, катойконім, антропонім.
 
Царалунга И.Б. Украинские топонимы на -аны (-яны). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2006.
В диссертации комплексно исследованы украинские географические названия с формантом -аны (-яны) Х–ХХ вв. Они представляют одну из архаических моделей ойконимов Украины.
Во вступительной части обосновывается выбор темы исследования, его цель и задачи, раскрывается актуальность, новизна, теоретическое и практическое значение работы, характеризуются источники фактического материала, подается апробация данного исследования.
Первый раздел „Состояние и особенности исследования ойконимов на -аны (-яны)” посвящен обозрению специальной литературы по теме диссертации. В нем анализируются конкретные достижения в области изучения географических названий на -аны (-яны) в украинском и зарубежном языкознании, рассматриваются особенности развития, становления и функционирования словообразовательного форманта -аны (-яны).
Во втором разделе „Лексико-семантический и структурный анализ ойконимов на -аны (-яны)” ойконимы классифицированы по их происхождению и семантике производных основ, вследствие чего выделены локально-этнические и отантропонимные географические названия. В основах ойконимов выступают катойконимы, гидронимы, славянские имена-композиты, отапеллятивные славянские имена, христианские имена. 
В третьем разделе „Стратиграфия ойконимов на -аны (-яны)” проведена количественная характеристика, территориальная локализация, хронологизация названий населенных пунктов. В этом разделе анализируется продуктивность изучаемых названий на протяжении Х–ХХ вв., определяется время интенсивного развития этих наименований.
Теоретические и практические результаты исследования украинской ойконимной модели с формантом -аны (-яны) Х–ХХ вв. позволяют сделать следующие выводы. 
Украинские ойконимы на -аны (-яны) представляют одну из самых давних общеславянских моделей географических названий. Они образовывались двумя способами: 1) от апеллятивов – названий групп людей; 2) от личных имен. В зависимости от семантики и происхождения производных основ ойконимы на -аны (-яны) классифицируем на локально-этнические и отантропонимные. Вследствие изучения структуры и семантики славянских ойконимов на -аны (-яны) выделены типичные производные основы. Выявлены тенденции к постоянному росту количества исследуемых географических названий на протяжении Х–ХХ вв., их распространению с запада на восход и юг Украины. Первые названия населенных пунктов на -аны (-яны) возникли в Х–ХІV вв., но не ранее, чем за столетие до появления обширной документальной базы. Постоянные центры сосредоточения ойконимов на -аны (-яны) – это территории Галичины, Буковины, Волыни. Украинская топонимия систематически пополнялась собственными географическими названиями, сформированными с помощью форманта -аны (-яны). Ойконимный формант -аны (-яны) оставался продуктивным весь период развития топонимийной системы и сейчас является активным участником номинации географических объектов. 
Результаты исследований представлены в таблицах, диаграммах и на картосхемах. 
Таким образом, проведено всестороннее исследование архаической ойконимной модели на -аны (-яны).
Ключевые слова: структурно-словообразовательная модель, топоним, локально-этнический ойконим, отантропонимный ойконим, производная основа, апеллятив, гидроним, катойконим, антропоним.
 
Tsaralunga I.B. Toponyms of Ukraine ending in -ани (-яни). – Manuscript.
The dissertation for a candidate degree in Philology. Speciality 10.02.01 – The Ukrainian Language. – Ivan Franko National University of Lviv. Lviv, 2006.
Ukrainian geographical names ending in -ани (-яни) of the X-XX centuries have been investigated in the dissertation. The origin and function of the -ани (-яни) suffix and the peculiarities of its development in the process of transforming from the Common name to the Place name have been clarified. According to the derivation stems origin and semantics the place names of the indicated model are classified into local-ethnic and deanthroponym names. Lexical-semantic and structural characteristics of the place names ending in -ани (-яни) made it possible to determine typical derivation stems of these names. Statistical, cartographical and chronological analysis of the area Ukrainian place names of this model belong to has been made.
Key words: structural word-forming model, toponym, local-ethnic place name, deanthroponym place name, derivation stem, appellative, hydronym, anthroponym.
Фото Капча