Українсько-польські відносини (1991-1997 рр.)

Апробація результатів дисертації. Ідеї дисертації викладалися автором в дискусіях на міжнародних конференціях, зокрема: “I Форуму по співробітництву молоді з Польщі, України та Білорусії”, який відбувся 16-20 лютого 1997 року у Варшаві; українсько-польському симпозіумі “Інтелектуали, культура, політика: досвід Польщі та України (до 50-річчя журналу KULTURA) ” -у Києві, 5-7 червня 1997 року; “Партнерство Німмеччини, Польщі та України – можливості співробітництва або загроза для Європи -погляд нового покоління”, що проходила у Варшаві та Кракові 24-30 вересня 1997 року, а також у доповіді на конференції: “Вигнання – Заселення – Інтеграція: вплив вимушених міграцій на післявоєнну історію Центральної Східної Європи”, що відбувалася у Гливіцах (Польща) 21-22 листопада 1997 року, дисертант брав участь у роботі 53-ї конференції викладачів Одеського державного університету (секція міжнародних відносин) у листопаді 1998 р., зробив доповідь на міжнародній науковій крнференції “Українсько-польські відносини у XX столітті: державність, суспільство, культура”, м. Тернопіль, 15-16 квітня 1999 року. 

Автор висвітлював різні аспекти українсько-польського співробітництва у 90-ті роки у трьох власних публікаціях: “Украинско-польские отношения в постсоветский период: некоторые аспекты сотрудничества” // Записки історичного факультету. – Вип. 5. – Одеса, 1997. -0, 3 др. арк. ; “Вимушені міграції 1940-х років та їх вплив на розвиток сучасних українсько-польських відносин”// Проблеми міграції. – 1998. – N 4. – 0, 5 др. арк. ; “Українсько-польске регіональне співробітництво// Нова політика. – 1999. – N 3. -0, 3 др. арк. ; та у спільній статті з науковим керівником дисертанта Глєбовим В. В. “Українсько-польські взаємини у пострадянський період: деякі аспекти політичного і економічного співробітництва” // Політика і час. -1997. – N 5-6. – 0, 5 др. арк.. 

Структура та об'єм дисертаційного дослідження. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використанних джерел і літератури, додатка А. Обсяг дисертації становить 156 сторінок, крім цього список використаних джерел (196 найменувань) нараховує 19 сторінок, додаток А – 7 сторінок. Всього – 182 сторінок. 

 

 

В першому розділі – “Історіографічний та джерелознавчий огляд проблеми” проаналізовано літературу та джерела з теми дисертаційного дослідження. Українська література представлена статтями та збірниками статтей. Акцентовано увагу на комплексному підході, що пропонується українськими вченими – Я. Дашкевичем, М. Рябчуком, Л. Васильєвой, О. Павлюком. Дашкевич Я. аналізує матеріал з особливостей польського національного характеру, стереотипів і міфів свідомості. Розвідки

Рябчука М. присвячені загальнійхарактеристиці сучасних українсько-польських відносин, виходячі з історичного минулого і характерних рис української нації. Спробу систематизувати матеріал роблять також Васильєва Л., Павлюк О. Дослідження Васильєвой Л., торкається питань суспільно-політичного розвитку України 1990-1991 років, особлива увага приділяється стану української економіки на 1991 рік. Павлюк О., розглядаючі в комплексі українсько-польські відносини, більш схиляється до аналізу стосунків в контексті безпеки регіону Центральної та Східної Європи, вивчає вплив міжнародних організацій – НАТО, ЄС. Автору допомогла також стаття Білоцерковця О., Кошика О., що містила конкретний матеріал з економічного розвитку України в умовах створення нових ринкових структур. Вирізняється група вчених – представників української діаспори Польщі. Статті Чеха М., Мокрого В., Лужного Р., Гаврилюка Ю., Гука Б. присвячені проблемам внутрішнього розвитку та задоволення національно-культурних потреб української громади Польщі. 

Польська література представлена в дисертації рівнем монографічних досліджень, збірниками статтей, статтями. У 1994 році у Польщі вийшла монографія В. Гілла, Н. Гілла, що цілком присвячена відносинам Польщі і України 1989-1993 роках. Головна цінність цієї роботи у систематизації великого обсягу фактичного матеріалу з польсько-українських взаємин. Чітко виділені чотири аспекти: політичний, економічний, культурний, питання національних меншин, за якими автори монографії проводять своє дослідження. До недоліків можна віднести: намагання не висвітлювати труднощі в українсько-польських відносинах, наявність незначної кількості аналітичних прогнозів на майбутнє. Польська історіографія також включає до себе низку загальних робіт історико-політологічного характеру. Автори – Є. Стефанович, Є. Браткевич, підкреслюючі спрямованість Польщі до інтеграції з головними політичними та економічними структурами Заходу, відзначають важливість існування незалежної України в справі формування східного вектору зовнішньої політики Польщі. Характерною ознакою цих робіт є також теза про неможливість одностайного вибору для Польщі на Сході між Росією чи Україною. 

Дослідження суто історичного характеру – Т. А. Ольшанського, П. Еберхардта, що присвячені історії України двадцятого століття, в тому числі, і певним складним питанням відносин між Польщею і Україною, в цілому об'єктивно висвітлюють джерела та причини українсько-польських протиріч. 

Проблемами сучасних польсько-українських відносин у Польщі також займалися в окреслений період В. Серчик, К. Малак, А. Ясінська-Каня, що звернули свою увагу на питання зміни настроїв польського суспільства по відношенню до України і українців у 90-х роках, загрозі можливого, з точки зору польських вчених, вибуху українського націоналізму в регіоні Центральної та Східної Європи. Характерною ознакою робіт цих авторів є використання соціологічних методів, що часто не дозволяє прослідкувати витоки виникнення проблем у відносинах між Україною і Польщею. Проведено класифікацію українських та польських джерел, що висвітлюють політичні, економічні, культурні аспекти українсько-польських