Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Управління конкурентоспроможністю продукції на прикладі ПП «Віліс»

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
123
Мова: 
Українська
Ціна: 
2100 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Товар. Фактори оцінки його споживачами
1.1. Поняття конкурентоздатності товару
1.2. Основні показники конкурентоздатності товару
1.2.1. Технічні показники
1.2.2. Комерційні умови
1.2.3. Організаційні умови
1.2.4. Економічні умови споживання
1.3. Оцінка конкурентоздатності продукції
1.3.1. Кількісна оцінка конкурентоздатного товару
1.3.2. Розрахунок інтегрального показника конкурентоздатності товару
1.3.3. Pозрахунок зведеного параметричного індексу
1.3.4. Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоздатності
1.3.5. Розрахунок економічної ефективності продажу
1.3.6. Оцінка конкурентоздатності за ціною споживання
1.3.7. Оцінка конкурентоздатності з врахуванням собівартості та рівня якості
1.3.8. Оцінка конкурентоздатності з врахуванням технічного рівня і продажної ціни
2. Загальна характеристика приватного підприємства "Віліс"
2.1. Історія розвитку підприємства і основні види діяльності
2.2. Органи управління ПП "Віліс"
2.3. Асортимент продукції
2.4. Характеристика товару "Соус краснодарський "Новий"
3. Аналіз основних фондів
3.1. Аналіз собівартості продукції
3.2. Структурно-динамічний аналіз собівартості
3.3.. Аналіз персоналу ПП "Віліс"
4. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції
4.1. Аналіз прибутку
4.2. Аналіз формування фінансових результатів
5. Аналіз конкурентоздатності продукції
5.1. Загальна оцінка якості "Соусів томатних"
5.2. Визначення бальної оцінки конкурентоздатності
5.3. Розрахунок параметричних індексів конкурентоздатності за споживчими властивостями
5.4. Розрахунок групового параметричного індексу конкурентоздатності за споживчими властивостями товару
5.5 Розрахунок параметричних індексів конкурентоздатності за економічними параметрами
5.6. Розрахунок групового параметричного індексу конкурентоздатності за економічними параметрами
5.7. Розрахунок інтегрального показника конкурентоздатності
6. Шляхи підвищення конкурентоздатності товару
6.1.Організація покращення матеріального постачання
6.2. Аналіз сприятливого образу ПП "Віліс"
6.3. Вдосконалення упаковки товарів ПП "Віліс"
6.4. Стимулювання збуту продукції
6.5. Розробка рекламної кампанії
7. Охорона праці на ПП "Віліс" 
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
Вступ: 

Перехід української економіки до ринкових відносин потребує значних змін. Для практичного втілення ринкового механізму у життя традиційні системи організації і управління виробництвом, як показала практика, неефективні. Вихід з даного становища на даний час – переорієнтація підприємницької діяльності на замовлення потреб споживачів. Для інтеграції економіки України у світове господарство необхідні високий професіоналізм, глибокі знання ринкового механізму, методів аналізу ринку, оцінки конкурентних можливостей підприємств. Такі знання дає маркетинг, як найефективніший механізм ринкових відносин.

Сьогодні недостатньо одного розуміння споживачів. Настав час напруженої конкуренції, як на закордонних ринках, так і на місцевих. Економіка багатьох країн усе менше регулюється державою, що заохочує розвиток ринкових процесів. Європейська Спілка знищує торгові бар’єри між європейськими країнами, у результаті чого багато ринків, що були раніше захищені від вторгнення іноземних компаній стають нерегульованими. Транснаціональні корпорації дуже наполегливо просуваються на ринки і створюють глобальну конкуренцію. У результаті в компаній немає іншого вибору, як бути конкурентоспроможними. Їм слід не менше уваги приділяти аналізу і спостереженню за діями своїх конкурентів, ніж аналізу своїх цільових споживачів.

Відповідно до концепції маркетингу, компанії досягають конкурентної переваги шляхом розробки пропозицій, що задовольняють потреби цільових споживачів у більшій мірі, чим пропозиції конкурентів. Компанії можуть надавати велику споживчу цінність, пропонуючи клієнтам більш низькі, у порівнянні з конкурентами, ціни на аналогічні товари і послуги або забезпечуючи більше вигод, що виправдовують більш високі ціни. Таким чином, маркетингові стратегії повинні враховувати не тільки потреби клієнтів, але також і стратегії конкурентів.

Проблема якості і конкурентоздатності продукції носить в сучасному світі універсальний характер. Від того , наскільки успішно вона вирішується, залежить багато в економічному і соціальному житті будь-якої країни, практично будь-якого споживача. Конкурентоздатність і якість – концентрований вираз всієї сукупності можливостей країни, будь-якого виробника створювати, випускати і реалізовувати товари і послуги.

Фактор конкуренції носить примусовий характер, спонукаючи товаровиробників під загрозою витіснення з ринку безперервно займатися системою якості і в цілому конкурентоздатністю своїх товарів, а ринок об’єктивно і суворо оцінює результати їх діяльності.

За умов розвинутого конкурентного ринку маркетинг стає ефективним засобом вирішення проблеми якості і конкурентоздатності продукції, відчуваючи в свою чергу, обернений вплив, який розширює або знижує його можливості.

По своїй суті товар (робота, послуга) є єдиним засобом отримання прибутку і тим самим основним знаряддям конкурентної боротьби, її матеріальною основою. Всюди, де розгортається суперництво за підвищення якості продукції і максимізацію прибутку, зниження витрат виробництва, важливого значення набуває комплекс на оцінка конкурентоздатності товару. До основних факторів цієї оцінки слід віднести:

  • економічний потенціал і темпи росту економіки;
  • рівень розвитку науки і техніки;
  • участь в міжнародному поділі праці;
  • динамічність і ємність внутрішнього ринку;
  • соціально-економічна і внутрішньо-політична ситуація;
  • гнучкість фінансової системи;
  • державне регулювання економіки;
  • забезпеченість трудовими і матеріальними ресурсами і рівень кваліфікації трудових ресурсів.

Традиційно високою конкурентоздатністю відрізняються товари, що виробляються  США, Японії, Німеччині, Швейцарії, Франції та інших країнах. Головною умовою підвищення конкурентоздатності в цих країнах є: оцінка глобальної структури як внутрішнього, так і світового попиту; високий ступінь адаптації економіки до еволюції попиту; точний вибір національної спеціалізації, що відповідає внутрішнім можливостям і тенденціям міжнародного поділу праці; вміння уникати гострої конкуренції; мобільне і оперативне вміння переключатися на виготовлення нових товарів і освоєння нових ринків.

Мистетство конкуренції сьогодні в більшій мірі, ніж раніше, полягає вмілому обході її. Виграє не той, хто кидається в гостру конкурентну боротьбу, а той, хто, обравши вірну позицію, вміє уникнути жорстокої конкуренції.

У рамках комерційної діяльності для будь-якого самостійного підприємства чи фірми ключовими факторами успіху в конкурентній боротьбі є:

  • захоплення стійкого фінансового положення на ринку;
  • наявність передової технології і високого потенціалу науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок;
  • вміння проводити і ефективно використовувати маркетингові дослідження;
  • здатність до маневрування за рахунок зміни якісних і цінових характеристик товару, що реалізується, а також надання комплексу послуг, що включають інжинірингові, консалтингові, технічного обслуговування, послуги транспорту, зв’язку, посередницькі та інші;
  • наявність власної мережі постачання та збуту;
  • реалізація діючої реклами і системи зв’язку із суспільством;
  • аналіз слабких і сильних сторін фірм-конкурентів на основі об’єктивної інформації.

Випускаючи конкурентоздатні товари, виробник забезпечує для себе стійке місце на ринку. В боротьбі за конкурентоздатність товарів, що випускаються, поряд з ціновими методами використовуються не цінові.

Існує поняття прихованої цінової конкуренції. Її використовують у випадку, коли товар продається по тій же ціні, що й у конкурентів, але більш високої якості. До показників прихованої конкуренції слід віднести: зниження витрат споживання з рахунок підвищення економічності товару в силу зменшення енергоспоживання, збільшення строку служби виробів, більш широкого об’єму безкоштовного післяпродажного сервісу по доставці, збірці, наладці, обслуговуванні і т.д.

Під впливом науково-технічної революції ринковий успіх нових товарів, на відміну від традиційних, може досягатися і при порівняно високих цінах, що у цьому випадку менше впливають на попит, ніж споживчі властивості товарів(якість, новизна, надійність, дизайн). 

Нецінова конкуренція передбачає зміну властивостей продукції, надання їй якісно нових властивостей, створення нових виробів для задоволення тих самих потреб, пропонування продукції, що не існувала раніше. Поновлення властивостей товару, що являються символом моди, престижу; вдосконалення комплексу послуг, що супроводжують товар (демонстрація товару, надання комплексу супутніх послуг і (або) товарів; збільшення строків гарантійного ремонту ).

До факторів нецінової конкуренції відносять також випуск науковоємкої продукції, переміщення капіталів в ці галузі. Важливим фактором нецінової конкуренції є економічність і мінімізація строків поставки, які можуть дотримуватись в умовах доставки необхідної продукції, заданої якості в зазначенні договірними умовами місце і час, з урахуванням мінімальних сукупних затрат по вивозу і ввозу продукції. При цьому продавець має можливість, використовуючи найновішу вантажно-розвантажувальну техніку і мобільні транспортні засоби, отримувати підвищений прибуток. Але вітчизняні підприємці, на жаль, часто по доставці товарів і наданню послуг не вкладаються в короткі строки, не можуть грамотно і швидко заключати договори та контракти і дотримуватись їх умов.

Слід виділити такий неціновий фактор, як створення потужної збутової мережі і служби сервісу, які регламентуються державним законодавством (транспортні статути, тарифи, порядок формування націнок на послуги).

Якщо розглядати конкурентоздатність товару на світовому ринку по визначеним групам, то так проглядається наступна картина: по сільськогосподарським товарам лідерами є США, Франція, Італія, Німеччина; по продукції загального машинобудування – Німеччина, США, Японія, Франція; по побутовим електроприборам – Японія, Німеччина, Італія, США; по вантажівкам - Німеччина, Японія, США, Франція, Італія; по легковим автомобілям – Японія, Німеччина, Франція, Італія, США; по одягу – Італія, Франція, Великобританія, США, Німеччина, Японія. На десять країн світу – США, Японію, Німеччину, Швецію, Швейцарію, Італію, Великобританію, Данію, Сінгапур, Корею – в 1995 році приходилась ½ всього світового експорту. Це наочно підтверджує те, що абсолютних лідерів в конкурентоздатності товарів немає і бути не може, так само як і неможливо виділити який-небудь визначальний параметр оцінки конкурентоздатності товару. Відомо, що споживач з двох однорідних товарів ,як правило обере той, що дешевший, а при однаковій ціні – той, у якого споживчі властивості вищі. В боротьбі за конкурентоздатність товару виробник завжди повинен пам’ятати ці правила і керуватися ними.

 

Список використаних джерел: 
  1. Арманд Дейян, Анни и Лоик Троадек. Стимулирование сбыта и реклама на месте продажи. М.: «Универс», 1994. – 188 с.
  2. Баляева Й.. Отношение к рекламе аудитории украинских масс-медиа // Маркетинг и реклама. - 1999. - №1, с.14-17.
  3. Баширов И.Х. Еще раз к вопросу о месте маркетинга на отечественном предприятии // Маркетинг и реклама. - 1999. - №1, с. 36-38.
  4. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование. - М.: ИНФРА-М, 1999. – 392 с.
  5. Василенко В.А., Ткаченко Т.І. Виробничий менеджмент. - К.: «ЦУЛ», 2003. – 259 с.
  6. Гаркавенко С.Є. Маркетинг. - К.: Лібра, 1996. – 384 с.
  7. Гасаненко Н.А. Мониторинг реклами в СМИ Украинн - тенденции и динамика // Маркетинг й реклама. - 1999. - №2, с. 17-21.
  8. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - К.: Вища школа, 1994. – 326 с.
  9. Гінгстон А. Найкраща книжка про збут і маркетинг. - Львів: Сейбр-світло, 1995. -206 с.
  10. Голубков Е.А. Маркетинг: стратегии, планы и структуры. - М.: Дело, 1995. – 185 с.
  11. Голубков Е.Н. Природа маркетинговых комуникаций и управление продвижением товара // Маркетинг в России и зарубежом. - 1999.- №1, с.3-8.
  12. Дайновський Ю.А. Маркетингові прийоми. - К.: А.С.К., 1998.- 118 с.
  13. Эванс, Берман Д. Маркетинг. М.: Економика, 1993. - 335 с.
  14. 3авьялов П.С. Формула успеха: маркетинг. - М.: Международные отношения, 1991. - 414 с.
  15. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент - СПб.: Питер Ком, 1999. – 896 с.
  16. Котлер Ф., Армстрон Г. й др. Основи маркетинга: пер. с англ. - 2-е европ. изд. -К.; М.; СПб.: Издат. дом «Вильямс», 1998. - 1056 с.
  17. Костюк Е. Sа1е8 Рготогіоп / Рекламньга мир. - 1997. - №10, с. 18.
  18. Крьшова Г.Д., Соколова М.И. Маркетинг. Теория й 86 ситуаций. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 519 с.
  19. Лук'янець Т.Л. Рекламний менеджмент. - К.; 1998. – 273 с.
  20. Мазаракі А.А. та ін. Економіка торгівельного підприємства. - К.: «Хрещатик». -1999. – 800 с.
  21. Мазманова Б.Г. Стимулирование персонала занятого продажем // Маркетинг в России й зарубежом. - 1999. №4, с. 51-58.
  22. Матусяк С. Розпродажі: як спокусити покупця // Галицькі конракти. - 1999. - №1, с. 42-43.
  23. Ноздрева Л.С., Цигичко И.А. Маркетинг: как побеждать на рннке. - М.: Финансы и статистика, 1991. – 303 с.
  24. Оспищев В., Синипина Г. Оцеика зффективности и планирование расходов на рекламу//Бизнес-информ, - 1998. - №13, с. 128-130.
  25. Пакрухин А.П. Маркетинговне коммуникации // Маркетинг в России и за рубежом. - 1999. - №2, с. 104-124.
  26. Питер Р. Диксон. Управление маркетингом. - М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 1998. – 560 с.
  27. Пунин А.В. Маркетинг, менеджмент й ценообразование на предприятиях рьіночной зкономики. - М.: Международньїе отношения, 1993. – 110 с.
  28. Попов Е. Стратегия персональной продажи // Маркетинг. - 1998. - №2, с.18-25.
  29. Пятнгин С.А. Реклама в прессе Украинн // Маркетинг й реклама. - 1999. - №3, с.13-15.
  30. Раджив Батра, Джон Дж.Майерс, Дзвид А.Аакер Рекламний менеджмент: Пер. с англ. - 5-е изд. - М.; СПб.: Изд. дом «Вильямс», 1999. – 784 с.
  31. Роджерс Л. Маркетинг в малом бизнесе - М.: Аудит, 1996. – 256 с.
  32. Романов А.Н. Маркетинг. - М.: Банки и биржи, 1996. – 558 с.
  33. Ромат Е.В. Реклама. К.: ИСНО Украинм - НВФ «Студцентр», 1996. – 211 с.
  34. Скибінський С.В. Маркетинг. - К., 1997. – 325 с.
  35. Современшлй маркетинг / под. ред. В.Е. Хрупкого. - М.: Финансы и статистика, 1991. – 256 с.
  36. Тригубова Ю. Еще раз к вопросу о любви к рекламе // Маркетинг и реклама. -2000. - №2, с.32-36.
  37. Узллс У, Бернет Дж., Мориарти С. Реклама: принципн и практика. - СПб.: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. – 736 с.
  38. Финансы предприятия /Под ред. Поддерегина А.Н. - К.: Международный университет финансов, 1998. – 256 с.
  39. Хромов Л.Н. Рекламная деятельность: искусство, теория, практика. Петрозаводск, 1994. – 308 с.
  40. Чаган Н.Г. Реклама в социокультурном пространстве: традиции и современность // Маркетинг в России й зарубежом. - 2000. - №2, с.32-39.
  41. Шевченко Т. Реклама как форма маркетингових коммуникаций // Бизнес-информ. - 1998.-№17-18, с.131-135.
  42. Яновский А. «Паблик рилейшнз» как средство обеспечения зкономического благополучия предприятия // Маркетиг. - 1999. - №4, с. 30-38.
  43. Яновский А Влияние на потребителей с помощью непрямой рекламн. // Маркетинг. - 1999. - №5, с. 27-32.
10758
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.