Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Управління охороною і безпекою праці персоналу

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

підприємства певні пільги та компенсації;

робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їхнього поліпшення.
Згідно з типовою методикою оцінювання умов праці, їхній фактичний стан визначається на робочих місцях, де виконуються роботи, передбачені галузевим переліком робіт з важкими та шкідливими умовами, особливо важкими й особливо шкідливими умовами на основі гігієнічної класифікації праці.
Оцінювання проводиться за даними атестації робочих місць і спеціальних інструментальних вимірювань, які відображаються в карті умов праці на робочих місцях.
Ступінь шкідливості факторів виробничого середовища та важкості праці визначається в балах (від 1 до 3 балів) за гігієнічною класифікацією праці. Кількість балів за кожним фактором проставляється в карті умов праці.
Для оцінювання впливу фактора на умови праці враховується час його дії протягом зміни.
 
де Хфакт. – фактична оцінка, бали; Хст. – ступень шкідливості фактора або важкості праці; Т – відношення часу дії даного фактора до тривалості зміни.
Залежно від загальної оцінки всіх факторів визначається величина доплати до тарифної ставки.
 
Таблиця 1
Диференціація величини доплат до тарифної ставки
 
 
До першої категорії належать роботи, які виконуються в комфортних умовах виробничого середовища за оптимальної величини фізичного, розумового й нервово-емоційного навантаження.
До другої категорії належать роботи, що виконуються в умовах, які не перевищують гранично допустимих значень виробничих факторів і не призводять до відхилень у стані здоров’я працівників.
До третьої категорії належать роботи з підвищеними м’язовими або нервово-емоційними навантаженнями, а також не зовсім сприятливими виробничими умовами.
До четвертої категорії належать роботи, під час виконання яких вплив небезпечних і шкідливих виробничих факторів призводить до виробничо обумовлених і професійних захворювань (сталевари).
До п’ятої категорії належать роботи, які виконуються в несприятливих (екстремальних) умовах. Для працівників, зайнятих виконанням робіт п’ятої категорії важкості, характерний високий рівень виробничо обумовлених і професійних захворювань, виробничого травматизму (шахтарі на підземних роботах).
До шостої категорії належать роботи, які виконуються в особливо несприятливих умовах, а ознаки патологічного стану організму виявляються вже в першій половині зміни або в перші дні тижня. Виконання цих робіт пов’язане з реальною небезпекою виникнення професійних захворювань і виробничих травм (водолази, які працюють на великих глибинах).
 
4. Планування роботи з покращення умов та охорони праці
 
Низькі темпи вдосконалення охорони праці на виробництві потребують докорінної перебудови системи управління умовами праці.
Управління умовами праці – це безперервний процес здійснення організаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприятливих і шкідливих факторів на організм людини.
Завданнями управління умовами праці такі: забезпечення повної реалізації конституційного права працівників на безпечні й здорові умови праці, підвищення ефективності виробництва на базі поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища.
Важливою функцією управління є планування заходів з поліпшення умов праці.
Планування роботи з поліпшення умов праці в межах підприємства (організації) здійснюється у формі довгострокових програм, перспективних і поточних планів.
Під час планування роботи з поліпшення умов праці використовуються:
матеріали атестації робочих місць за умовами праці;
комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії;
матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій тощо.
Під час складання планів підприємств з поліпшення умов праці передбачаються аналіз стану умов праці та його соціальне й економічне оцінювання, визначення ефективності застосовуваних заходів з поліпшення умов праці, а також прогнозування змін стану умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу (рис. 2).
 
Рис. 2. Розробка плану підприємства з поліпшення умов праці
 
Це дає можливість визначити та обґрунтувати запропоновані заходи з поліпшення умов праці. Важливе значення має також розроблення заходів щодо відповідальності та стимулювання виконання плану.
Істотне значення в системі планування роботи з поліпшення умов та охорони праці на підприємствах має розроблення розділу «охорона праці» в колективному договорі. Одним з підрозділів колективного договору є Комплексний план інженерно-технічних заходів з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, який складається за формою, наведеною в табл. 3.
 
Таблиця 3
Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
 
 
Виділяють такі напрями поліпшення умов праці на виробництві:
удосконалення технологічних процесів;
механізація та автоматизація виробничих процесів;
впровадження дистанційного управління виробничими процесами для виведення людини з зони несприятливих умов праці;
удосконалення конструкцій устаткування або заміна застарілого устаткування новим;
раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів;
улаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;
виготовлення та установка ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо) ;
реалізація конструктивних рішень для доведення до норми рівнів шуму, вібрації, температурного режиму тощо;
раціоналізація режимів праці та відпочинку;
використання індивідуальних засобів захисту тощо.
Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.
До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину відносять: підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів.
Сприятливі умови сприяють підвищенню продуктивності праці за рахунок раціональнішого використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат через тимчасову непрацездатність та виробничий травматизм. За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Поліпшення умов і впровадження заходів із забезпечення безпеки праці сприяють також скороченню плинності кадрів. Несприятливі умови праці приводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів стомленості працівників, функціонального напруження організму.
До негативних економічних результатів належать такі: недоодержання додаткового продукту, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.
До позитивних соціальних результатів можна віднести ступінь сприятливого впливу процесу праці на стан здоров’я людини, її ставлення до праці, соціальну активність, а також максимальне задоволення умовами праці.
Негативним соціальним результатом є зниження творчої активності, зацікавленості в праці, трудової дисципліни, а також зростання плинності кадрів унаслідок несприятливих умов праці.
Для оцінювання результатів заходів з поліпшення умов та охорони праці, згідно з Методикою визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці, запропоновано такі групи показників:
зміна стану умов і охорони праці;
соціальні;
економічні.
Зміна умов охорони праці характеризуються підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, естетичних, психофізіологічних показників.
Соціальні результати заходів з поліпшення умов і охорони праці визначаються такими показниками:
збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам та зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах;
зниження рівня виробничого травматизму;
зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов’язаної з незадовільними умовами праці;
зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;
зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань.
Стимулювання роботи з поліпшення умов праці передбачає систему заохочень. Ст. 29 «Економічне стимулювання охорони праці» Закону України «Про охорону праці» визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).
Досвід розвинених країн у галузі охорони праці свідчить, що поліпшенню умов праці сприяють такі заходи:
Податкові пільги на засоби, які застосовуються для оздоровлення умов праці.
Диференціація страхових внесків залежно від частоти й тяжкості травматизму та професійних захворювань.
Застосування санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов праці.
Навчання з охорони праці на виробництвi складається з:
курсового (по спеціальній програмi) ;
виробничого (в учбових лабораторiях, майстернях пiд керiвництвом майстра) ;
через iнструктажі з охорони праці.
По характеру та часу проведення iнструктажі подiляються на: вступні, первинні, повторні, позапланові та цільові.
Вступний інструктаж проводиться з усiма, що приймаються на роботу, проходять виробниче навчання, практику, з відрядженими.
Первинний – на робiтничому мiсцi з усiма прийнятими на пiдприємство, що виконують нову роботу, пеpеведеними з одного пiдроздiлу у iнше (проводить керiвник робiт).
Повторний – проходять всi працюючi не рiдше чим через 6-ть мiсяцiв, а з пiдвищеними умовами небезпеки – 1 раз у квартал.
Позаплановий – проводиться всьому персоналу при змінах правил з охорони праці, технологiчного процесу, замiни обладнання, сировини та iнших факторiв, впливаючих на безпеку праці, при перервах у роботi бiльше нiж 2 місяці.
Поточний – проводиться з працюючими перед виробництвом робiт, на якi оформляється наряд- допуск.
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.
Фото Капча