Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Управління вогнем відділення і взводу

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема №14. Керування вогнем відділення і взводу”
 
Заняття 1. Основи керування вогнем
 
Учбові та допоміжні цілі:
1. Вивчити роботу командира по організації вогню до бою і в ході бою.
2. Виховати почуття впевненості в досягненні перемоги в бою не кількістю, а вмінням.
3. Привести командирські, методичні та практичні навики.
Учбові години: 2 години.
Вид заняття: групова вправа.
Місце проведення: клас ВП.
Учбові питання:
1. Визначення та сутність керування вогнем.
2. Робота командира по організації вогню.
3. Робота командира по управлінню вогнем у ході бою.
4. Особливості роботи командира по організації вогню та по управлінні вогнем в обороні та в наступі.
Матеріальне забезпечення: макет місцевості, умовні тактичні знаки, указка, “Альфа”, слайди; схеми: 1) картка вогню відділення, 2) схема опорного пункту МСВ.
Керівництво і посібники:
1. Бойовий устав Сухопутних військ частина ІІІ, стор. 1-10, 20-23.
2. Посібник: “Управління вогнем мотострілкових і танкових підрозділів” стор. 3-6, глава І. 3. Часткова методика вогневої підготовки.
1. Визначення та сутність керування вогнем.
Доповісти: що таке бій і його ціль?
Бій – організоване озброєне зіткнення підрозділів і частин воюючих сторін. Він є єдиним засобом досягнення перемоги.
Ціль бою – знищення або полон супротивника. Складні умови сучасного бою, озброєння військ різноманітними видами зброї і боєприпасів пред’являє особливо підвищені вимоги до управління вогнем мотострілкових і танкових підрозділів.
Що потрібно розуміти під управлінням вогнем?
Управління вогнем – це сукупність заходів, які проводяться командирам і штабом в період організації бою і в бою в цілях найбільш повного і ефективного використання всіх вогневих можливостей, придатних і підтримуючих за для поразки супротивника.
У відповідності з цим, управління вогнем можна поділити на 2 основні частини:
Організація вогню.
Керівництво вогнем.
Організація вогню – один із елементів організації бою. Вона являє собою діяльність командира до відкриття вогню по живій силі і по вогневих засобах противника і включає:
- вивчення і оцінку місцевості;
- вибір і вивчення орієнтирів;
- вибір вогневих позицій;
- постановка вогневих задач;
- підготовка вогневих даних для стрільби.
Управління вогнем в ході бою охоплює діяльність командира, направлену на забезпечення вогнем для виконання бойової задачі.
Воно включає:
- розвідку, оцінку цілей і визначення черговості їх поразки;
- вибір виду зброї і типу боєприпасів для поразки цілі;
- цілевказівки;
- визначення моменту відкриття вогню;
- подачу команд на відкриття вогню або постановку вогневих задач;
- спостереження за результатами вогню і його коректування;
- маневр вогнем;
- контроль за витратами боєприпасів.
2. Робота командира по організації вогню.
“ Організації вогню. Вивчення і оцінка місцевості; вибір і призначення орієнтирів; організація спостереження за полем бою; вибір вогневих позицій; постановка вогневих задач; підготовка вогневих даних для стрільби”.
А). Вивчення і оцінка місцевості:
При організації боєм місцевість оцінюється таким чином в світлі поєднання швидкого переміщення своїх або підрозділів противника з веденням вогню з ходу; враховуються можливості зміни місцевості після застосування ядерної зброї і передбачаються варіанти організації спостереження цілевказівки в цих випадках; визначаються кордони і місця найбільш вірогідного розміщення протитанкових засобів противника і намічаються ділянки зосередження вогню для придушення цих засобів; оцінюються можливості ведення вогню на даній місцевості із танків, бронетранспортерів поверх своїх військ у проміжках між своїми підрозділами; ретельно вивчаються підступи до проходів у своїх мінних полях і намічається порядок ведення вогню, вогневих засобів у період подолання проходів при контратаках. У всіх випадках при вивченні місцевості потрібно передбачати можливість на ній в умовах сильного задимлення і пожеж а також в ночі. Необхідно визначити місцеві предмети, які можуть бути видні на фоні неба в диму, в сутінках і вночі, прийняти міри для забезпечення правильних направлень стрільби в цих умовах. Загальноприйнятим є порядок вивчення і оцінки місцевості спочатку в розміщеннях противника, потім у районі своїх підрозділів.
При вивченні місцевості в розміщені противника командир визначає:
- місця вірогідного розміщення елементів бойового порядку противника в його вогневих засобах;
- характер вірогідних дій противника;
- на яких напрямах, рубежах, по яких ділянках і районах, які види вогню краще застосувати;
- орієнтири і рубежі (ділянки), де може бути досягнуто найбільшу поразку противника зосередженим вогнем.
Б). Вибір і призначення орієнтирів:
в ході вивчення і оцінки місцевості у всіх видах бою старшим начальником назначаються єдині орієнтири.
В якості орієнтирів обирають добре видимі місцеві предмети, переважно такі, які важко знищити в ході бою: гребні висот, закінчення ярів і лощин, вигини доріг, краї лісових масивів, окремі чи крайові побудови та т. п.
Орієнтири нумеруються справа наліво і по рубежам від себе в сторону противника.
Один із орієнтирів назначається основним. В наступі основний орієнтир обирається звичайно на рубежі найбільшої задачі підрозділу в напрямку середини бойового порядку наступаючих, в обороні – в середині смуги вогню підрозділи на дальньому рубежі.
За
Фото Капча