Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Упровадження інформаційно-комп´ютерних технологій і засобів навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Горегляд Яна Іванівна
Малюк Жанна Сергіївна
 
УПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП´ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОБЛАСТІ
 
Інтеграція України у світовий інформаційний простір, створення мережі інформаційного забезпечення освіти та науки мають значний вплив на освітні процеси в державі. Швидкими темпами здійснюється інтенсифікація системи навчання та виховання дітей і учнівської молоді на основі використання інформаційно-комп’ютернихтехнологій, триває формування інформаційної культури педагогів та їх вихованців.
Запровадження зазначених інновації в освітній процес загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів забезпечує формування технічно та технологічно освіченої творчої особистості, підготовленої до життя, активної трудової діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства, створює належне підґрунтя для розвитку життєвої компетентності, пізнавальної та творчої активності дітей та учнівської молоді, їх творчої самореалізації та професійного самовизначення з урахуванням індивідуальних можливостей та особистісних уподобань.
Проблема ефективного використання інформаційно-комп’ютернихтехнологій в освітньому процесі стала об'єктом вивчення таких вітчизняних і зарубіжних учених, як В. Бикова, Н. Вовковінської, Ю. Жука, Л. Забродської, В. Захлюпаного, Д. Рождественської, Г. Селевка, О. Соколюка та ін. Питання діяльності позашкільних навчальних закладів у формуванні творчої особистості йактивності, розвитку її відповідних здібностей розробляють В. Вербицький, Л. Ковбасенко, В. Мачуський, Г. Пустовіт, А. Сиротенко, Т. Сущенко. Вченими запропоновано методологічну основу шкільної освіти, технології розвитку творчих здібностей вихованців навчальних закладів, актуальну тематику навчальних курсів. Однак організаційно-педагогічні та дидактичні аспекти використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі формування творчої активності вихованців навчальних закладів висвітлені недостатньо і потребують деталізації та подальшого вивчення.
Освітній простір сьогодні заполонили комп'ютерні навчальні програми, що, безумовно, є позитивним моментом у навчанні. Вони орієнтують учня на індивідуальне навчання та індивідуальну логіку пізнання. За такого підходу навчальні досягнення оцінюються відразу, а ще дається гарантія переходу на новий рівень.
Упродовж останніх років помітно зросла якість навчальних програм, у розробці яких беруть участь кращі педагоги-дидакти, спеціалісти-предметники, програмісти, психологи, художники-дизайнери. Здавалося б, мета творців цих навчальних програм досягнута: учні можуть обійтися і без учителя.
Такий підхід до процесу навчання легко пояснити. Найбільш радикальні прихильники новітніх освітніх технологій, у тому числі й комп'ютерних, стають своєрідними заручниками засобів навчання, що відіграють вирішальну роль у реалізації їхніх теоретичних ідей. Однак на практиці все набагато складніше. Упровадження освітніх технологій у масову школу, так само, як і практичне використання комп'ютерних навчальних програм, свідчить, що роль педагога, як і раніше, залишається досить істотною. Незважаючи на величезну перевагу комп'ютера, у порівнянні з іншими технічними та наочними засобами навчання, лише вчитель може забезпечити цілісність і системність у навчанні. Проте йому необхідно визначитив освітньому процесі своє місце та засвоїти нову роль.
Сьогодні більшість учителів не готові прийняти інформаційні технології як нову, невід'ємну частину свого життя, залишаючись»комп'ютерно безграмотними». Психологи ж, у свою чергу, навіть стверджують про так званий «комп'ютерний страх» дорослих. На відміну від дитини, якій освоєння «електроніки» дається легше, дорослі, зокрема й учителі, у ході роботи з ПК бояться припуститися помилки. Спостерігається навіть агресивне неприйняття комп'ютерних технологій. Зрештою, використання досягнень інформаційно-комп'ютерних технологій не увійшло у повсякденну практику вчителя. Необхідне осмислення нового рівня інформаційного забезпечення в навчанні, вироблення конкретних методик використання навчальних комп'ютерних програм.
Чому ж на перший план поставлено принципово нове бачення ролі вчителя у засвоєнні знань і роботі учнів з інформацією? Насамперед це викликане новими умовами інформаційного суспільства. Вчені підрахували, що з початку нашої ери для подвоєння знань потрібно було 1750 років, друге подвоєння відбулося у 1900 році, а третє – до 1950 року, тобто за 50 років обсяг інформації збільшився у 8-10 разів, а до кінця XX століття – більше, ніж у 30 разів. Допомогти учневі орієнтуватися в умовах «інформаційного обвалу», уміти оцінити якість інформації, швидко її обробити та, за необхідності, застосувати – одне з найважливіших завдань учителя.
Узагальноосвітніх навчальних закладах районувелика увага приділяється не тільки технічному оснащенню комп'ютерного класу, формуванню медіатеки, а й осмисленню дидактичних принципів інформатизації освіти, відпрацьовуванню конкретних технологій і педагогічних технік проведення мультимедійних занять.
Насамперед розпочато формування інформаційно-навчального комплексу (ІНК). Із цією метою проводиться інвентаризація та класифікація всіх наявних джерел інформації. Незалежно від носіїв (книжкових, аудіо-, відео-, мультимедіа), усі джерела інформації були розділені на чотири основних компонента, за наявністю яких можна говорити про ефективну роботу ІНК.
Першим його компонентом є інформаційно-енциклопедичний центр: друкованінавчальні посібники, а також посібники на електронних відео- та аудіоносіях, тобто первісне накопичення банку інформаційних даних на базі бібліотеки. Проте більшість шкільних бібліотек, як і раніше, залишаються без комп'ютерів. Кабінети інформатики використовуються лише для навчання учнів основам комп'ютерної грамотності й набагато рідше – для проведення уроків з використанням комп’ютерів. У той же час учні працюють із комп'ютерами вдома, в інтернет-клубах чи спеціально обладнаних класах, хоча набагато продуктивніше було бпри допомозі фахівця скористатися ресурсами шкільного інформаційного центру.
Другий компонент ІНК – продукція, що призначена для осмислення та закріпленнятеоретичного матеріалу, оцінювання отриманих теоретичних знань. Це, зокрема, мультимедійні підручники на електронних носіях (компакт-дисках, дискетах, комп'ютерних тренажерах тощо). Сьогодні створюється багато унікальних електронних видань. Педагогу важливо лише визначити свою «зону творчості», адже він – не єдине й «унікальне» джерело інформації. В умовах інформатизації освіти вчитель переймає на себе роль режисера, завдання якого – спрямувати інформаційний потік таким чином, аби досягти бажаного результату в навчанні. Отже, комп'ютер слід сприймати не як конкурента, а засіб, інструмент навчання.
Сучасна мультимедійна продукція дозволяє копіювати частину матеріалу, вивести визначений уривок на великий екран (при наявності мультимедійного проектора). Нові можливості для організації ефективного освітнього процесу в школі надає сканер, завдяки якому можна вносити в комп'ютер будь-які фрагменти текстів, фотографії, малюнки, таблиці тощо. Набагато ефективніше продемонструвати невеликий фрагмент, що цікавить учнів, аніж показувати навчальний відеофільм, розрахований на цілий урок. Учитель також може зробити своєрідний монтаж мультимедійного заняття, причому розрахувати його з точністю до секунди, з урахуванням особливостей не лише конкретного класу, а й кожного конкретного учня.
Як би добре не був сформований електронний підручник, деякі важливі, на думку вчителя, навчальні елементи можуть бути просто упущені. Завдання вчителя при цьому – сконструювати такий урок, що, на його погляд, буде найбільш ефективним у досягненні поставленої навчальної мети. При цьому в нагоді стане анімація, рухливі схеми, ілюстрації, що з'являються та зникають.
Опанувавши програму складання презентацій Power Point, учитель сам стає режисером свого заняття. Означена програма дає йому змогу створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео- та аудіофрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе учневі легше засвоїти новий навчальний матеріал. На якісно новому рівні проходять заняття з використанням комп’ютерних дидактичних ігор, вікторин, конкурсів тощо. Таким чином, саме при конструюванні мультимедійного уроку цілком доречними стають такі літературні терміни, як «режисура», «сценарій», «дизайн» уроку.
При організації оцінювання навчальних досягнень учителю зовсім не обов'язково користуватися наявними в мультимедійному підручнику тестами. У його розпорядженні – ряд програм зі складання тестів, багато з яких надзвичайно прості та доступні навіть користувачеві-початківцю. Учитель може формувати банк контрольних матеріалів на свій розсуд, з урахуванням особливостей конкретного класу та конкретного учня. Ряд нескладних програм зі складання тестів (наприклад, Тезіег) можна знайти в Інтернеті та скористатися ними безкоштовно. Крім оперативності контролю комп'ютерне тестування допомагає учням краще підготуватисядо державного іспиту.
Третій важливий компонент ІНК – формування та розвиток практичних умінь і навичок, розвиток інтуїції та творчих здібностей, прискорене накопичення професійного досвіду завдяки системі лабораторного практикуму, комп'ютерним тренажерам, алгоритмам спеціально підібраних задач (від простих – до складних). Ряд електронних навчальних програм спрямовані на розвиток інтелекту татворчих здібностей учнів.
Умілоорганізована пізнавальна діяльність учнів сприятиме їх якісній підготовці до семінарів. Написання доповідей і рефератів перетворюється для них у надзвичайно захоплюючий творчий процес. На жаль, на практиці, на відміну від багатьох учнів, учителі не мають доступу до Інтернету (особливо у сільській місцевості) і далеко не завжди можуть оцінити рівень самостійної роботи учнів у ході написання рефератів.
Крім того, аби зробити засвоєння навчального матеріалу ефективним і допомогти учнямсамостійно навчатися, вчителюнадаються величезні ресурсні можливості Інтернету. Так, наприклад, можлива підготовка та написання ініціативнимигрупамивчителів та учнів історії шкіл чи населених пунктів. Зокрема, вчителямита учнямиВеликоцепцевицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів була підготовлена історія села Великі Цепцевичі. Скориставшись не тільки бібліотечними матеріалами, а й ресурсами мережі Інтернет, вони віднайшли оригінальні матеріали з історії не лише села, а й сільської школи та церкви. Дослідження доповнене яскравими ілюстраціями та цікавими матеріалами. Також у процесі роботи було віднайдено архівні відеофрагменти, датовані 1961-1962 роками.
Завдяки програмі Power Point можлива організація самостійного проектування навчальних задач, складання тестів. Під керівництвом учителя школярі займаються творчістю: складають навчальні задачі, тести, створюють анімаціюі навіть власний мультимедійний підручник.
Четвертий важливий компонент ІНК – система автоматизації професійної діяльності або її навчальних аналогів: пакети прикладних програм, системи автоматизації практичних робіт, наукових досліджень. Це – режим вільного навчального дослідження конкретних практичних ситуацій, близький до професійної діяльності фахівця. Використання означеного компонента виправдане у профільних класах, де учні опановують навички майбутньої професії.
Необхідно оцінити ефективність роботи всіх компонентівІНК, виробити та використовувати методичні рекомендації з їх застосування. Насамперед не варто зловживати електронним текстом на екрані монітора. Доречніше продемонструвати певний фрагмент, схеми, анімацію тощо. На предметних уроках альтернативою комп'ютерустане комунікативне спілкування чи розвиток усного мовлення учнів.
Також слід зазначити, що предмет «Інформатика» ще не досить тісно пов'язаний з іншими навчальними дисциплінами. Наприклад, навіть у старших класах більшість школярів не знайомі з текстовими редакторами іне вміють набирати тексти. Тому перше, що має зробити вчитель, – навчити учнів основам програми Power Point.
Таким чином, творчий підхід дозволяє педагогу максимально ефективно використовувати у своїй роботі багатий інструментарій, що представлений сучасними комп'ютерними освітніми технологіями.
 
 
 
Фото Капча