Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Урок українознавства крізь призму технології критичного мислення: особливості побудови, методика, переваги застосування (інтерактивна вправа «коло ідей»)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Спічак Галина Олексіївна,
методист методичного кабінету відділу освіти
Костопільської райдержадміністрації
 
Урок українознавства крізь призму технології критичного мислення: особливості побудови, методика, переваги застосування (інтерактивна вправа «коло ідей»)
 
Метою сучасної освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей; формування громадян, здатних до свідомого життєвого вибору, збагачення на цій основі їх інтелектуального, творчого, культурного потенціалу, підвищення освітнього рівня. Метою та завданням українознавства як навчально-виховного предмета є виховання патріота, громадянина української держави, свідомого державотворця, творчої особистості, яка співпрацюватиме зі світом на засадах кооперації, буде здатна реалізувати своє власне покликання та покликання української нації.
Ідея розвитку критичного мислення – досить нова для української дидактики. Сьогодні стає очевидним, що критичне мислення означає не негативізм суджень або критику, а розумний розгляд різноманітності підходів для того, щоб сформулювати обґрунтовані судження й приймати адекватні рішення. Критичне мислення – це здатність ставити нові питання, добирати різноманітні аргументи, приймати незалежні, продумані рішення. Тому прибічників розвитку критичного мислення стає дедалі більше. До кола зацікавлених долучаються і вчителі українознавства. Тож цілком закономірно, що питання про потребу розвитку критичного мислення учнів засобами українознавства набуває актуальності.
Варто зазначити, що навчальну технологію розвитку критичного мислення було розроблено в середині 90-х років. Істотною перевагою технології є її відкритість щодо інших педагогічних підходів і технологій, орієнтованих на розвиток учня і вчителя. Навчальна діяльність – це той вид діяльності, яким володіє кожен викладач, її формування відбувається від простого до складного на основі професійних умінь (організаційних, прогностичних, конструктивних тощо). Завдяки способу трансляції цієї технології через діяльність будь-який учитель у змозі її опанувати. Єдине обмеження: запровадження технології розвитку критичного мислення неможливе, якщо вчитель і його предмет підносяться «понад» учнями, коли в центрі уваги предмет, а не людина, яку ми навчаємо й розвиваємо.
Кожен прийом, стратегія технології критичного мислення має на меті розкрити творчий потенціал учнів. Свідоме використання вчителем запропонованих технологій, прийомів і методів дає високі результати в розвитку самостійного мислення школярів та підвищенні рівня їхніх навчальних досягнень.
Особливістю цієї технології є спеціальна структура уроку, що є обов'язковою. Основними етапами уроку за умови використання цих технологій є вступна, основна та підсумкова частини. Розглянемо їх детальніше.
Вступна частина уроку (зазвичай перші 5-7 хвилин), яку, згідно з технологією розвитку критичного мислення називають викликом, є етапом актуалізації та мотивації навчання.
Під час цього етапу, як і протягом усього уроку, важливо, щоб учитель говорив якомога менше, а надавав слово учням. Роль учителя полягає в тому, щоб бути провідником, стимулюючи учнів до роздумів, уважно вислуховуючи їхні міркування. У цей час учні повинні опанувати (вдосконалити) декілька важливих способів пізнавальної діяльності (умінь).
Далі вчитель оголошує тему уроку і його передбачувані результати, намагаючись, щоб школярі усвідомили власні цілі навчання. Після цього організовує активну діяльність учнів з теми дослідження, відбувається осмислення матеріалу, пошук відповідей на раніше поставлені питання, постановка нових проблем. Цей етап є основною частиною уроку (до 27-35 хвилин). На цьому етапі учні за допомогою вчителя:
- експериментують, аналізують отриманий досвід;
- виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;
- відстежують хід власних думок;
- роблять висновки про досліджуваний матеріал;
- пов'язують зміст уроку з особистим досвідом.
На етапі осмислення відбувається подальше опрацювання й закріплення учнями нових знань і видів діяльності за допомогою різноманітних методів і прийомів організації їх активної самостійної роботи. Обов'язковими є два елементи: індивідуальна пошукова діяльність учнів та обмін ідеями в групах чи загальному колі.
Підсумковою частиною уроку є рефлексія – найважливіша фаза розвитку критичного мислення, що є рефлексивним за своєю природою. Рефлексія стимулює: виникнення в школярів внутрішньої мотивації, допомагає школярам усвідомити власні успіхи й недопрацювання. Рівень рефлексії завжди впливає на рівень мотивації.
На цьому етапі учні разом з учителем:
- узагальнюють основні ідеї уроку;
- інтерпретують та апробовують їх;
- обмінюються думками й висловлюють особисте ставлення до них;
- оцінюють отримані знання та вміння;
- ставлять перед собою додаткові цілі.
Серед найефективніших прийомів організації пізнавальної діяльності учнів є: асоціації, «мозковий штурм», кластери, робота в парах, «два-чотири – всі разом», «кошик ідей».
Асоціації. Запропонуйте учням по черзі висловити думку щодо того, які асоціації в них викликають основні поняття уроку. Залишіть список цих асоціацій на дошці, запропонуйте учням їх проаналізувати. Завдяки цьому учні матимуть змогу перевірити отримані на уроці знання.
«Мозковий штурм» (до 7 хвилин). Варіантів даного прийому може бути декілька, зокрема «мозковий штурм» у загальному колі. Його починають постановкою чітко сформульованого проблемного питання, яке дає змогу висунути кілька версій відповіді. Учитель пропонує учням висловити ідеї, коментарі, пов'язані з цією проблемою.
Іншим варіантом проведення «мозкового штурму» є «мережа» або «кульки». У цьому випадку пускове слово (запитання) записуємо в «кульці», розміщеній в центрі дошки. Варто зазначити, що мозковий штурм «вільного» типу дає можливість за дуже короткий час (три-п'ять хвилин) записати всі ідеї, що виникли. Як підсумок – обговорюються та оцінюються запропоновані ідеї.
Фото Капча