Урожайність соняшника

Урожайність соняшника з 2000р. по 2009р. Бачимо, що в 2000 році його урожайність становила 13,7ц/га. В 2001р. урожайність зменшилась до 8,7ц/га - це найнижчий рівень за даний період. Такі коливання урожайності спостерігаються до 2009 року, коли урожайність досягла найвищої позначки – 17,3ц/га. Порівнюючи урожайність 2009 року з 2000 можна відмітити її зростання на 3,6ц/га, а у порівнянні з 2008 - на 21,1%. До речі, як свідчить практика розвинутих країн, зменшення врожайності сільськогосподарських культур від несприятливих погодних умов може сягати 40%, тому зіставлення валового збору і врожайності за окремі роки може дати невірне уявлення про загальну тенденцію їх зміни. Однак із сказанного не випливає, що взагалі позбавлено економічного і практичного значення зіставлення валового збору і врожайності. Таке порівняння має, наприклад, великий зміст для оцінки господарського стану країни в поточному році порівняно з попереднім.

Для характеристики інтенсивності і напряму зміни в часі рівнів урожайності і валового збору сільськогосподарських культур на основі відповідних рядів динаміки, побудованих як за щорічними, так і середньорічними даними за певний період, обчислюються ланцюгові і базисні аналітичні показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; а також середні показники рядів динаміки: середній рівень, середній абсолютний приріст, середній темп зростання, середній темп приросту і середнє значення 1% приросту.

Як правило, аналіз валового збору і урожайності за поточний рік починається з оцінки їх рівнів по окремих культурах та їх групах порівняно з попереднім і минулими роками. Такий аналіз дозволяє з'ясувати, якою мірою і по яких культурах та їх групах збільшився або зменшився валовий збір, підвищилася або зменшилася врожайність, визначити напрям, швидкість та Інтенсивність їх рівнів. Його здійснюють за допомогою побудови і аналізу рядів динаміки, складених на основі щорічних даних за ряд років.

Абсолютний приріст визначають як різницю між поточним і попереднім, або початковим, рівнями ряду динаміки. Цей показник динаміки може бути додатний, або від'ємний. Якщо попередній рівень зменшується порівняно з поточним, маємо абсолютне зниження. Розмір абсолютного зниження записують із знаком мінус.

Абсолютний приріст показує, на скільки одиниць підвищився або зменшивсь поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу. Його виражають в тих самих одиницях, що й рівні ряду динаміки.

Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем, то абсолютний приріст буде ланцюговим. Якщо всі рівні ряду порівнюють з початковим, який є постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст буде базисним.

Базисні і ланцюгові абсолютні прирости взаємопов'язані. Сума послідовних ланцюгових приростів дорівнює відповідному базисному приросту, тобто загальному приросту за відповідний період.

Темп зростання — це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього, або початкового рівня.

Темп зростання може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим. Цей показник виражають у процентах або у вигляді коефіцієнта. Щоб перейти від процентів до коефіцієнтів, слід темп зростання, виражений у процентах, поділити на 100, а щоб перейти від коефіцієнтів до процентів, потрібно темп зростання, виражений у вигляді коефіцієнтів, помножити на 100. Якщо темп зростання більший за одиницю чи 100%, то це свідчить про зростання досліджуваного явища, а якщо менший за одиницю чи 100%, то це означає зниження суспільного явища.

Між базисними і ланцюговими темпами зростання с певний взаємозв’,язок. Добуток послідовних ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу зростання за відповідний період, і навпаки, частка від ділення наступного базисного темпу зростання на попередній дорівнює відповідному ланцюговому темпу зростання.

Темп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту до попереднього або початкового рівня.

Темп приросту (спаду) можна також визначити, віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100%.

Визначаючи наведені вище показники динаміки, важливо обгрунтовано вибрати основу (базу), відносно якої їх обчислюють. Аналізуючи, наприклад, динаміку урожайності сільськогосподарських культур, не можна порівнювати сприятливі за кліматичними умовами роки з несприятливими. Базу для порівняння в цьому разі слід вибрати з приблизно однаковими з поточним роком природно-кліматичними умовами, тоді різниця в урожайності об'єктивно відображатиме рівень організаційно-господарської діяльності.

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той самий період, Цей показник можна обчислити простіше. Оскільки базисний рівень завжди беруть за 100 %, то абсолютне значення 1 % приросту буде в 100 разів менше за базисний рівень. Слід враховувати, що обчислення абсолютного значення 1 % приросту доцільне лише для ланцюгових абсолютних приростів і темпів приросту. Для базисних темпів приросту цей показник завжди буде однаковим, оскільки початковий рівень, порівняно з яким обчислюють темп приросту, залишається незмінним.

Значення основних аналітичних показників ряду динаміки, що характеризує врожайність соняшника в господарствах Дергачівського району з 2000-2009 роки. Дані свідчать, що рівень врожайності соняшника характеризується значним коливанням по роках, при чому ці коливання спостерігаються як із року в рік, так і стосовно базисного рівня 2000 року.

Важливим завданням статистичного аналізу рядів динаміки є виявлення і кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічних явищ.

Закономірності розвитку в рядах динаміки визначають