Вчитель сучасної школи. Функції вчителя, складові педагогічної майстерності вчителя

 

1. Особливості вчителя сучасної школи

2. Функції вчителя

3. Складові педагогічної майстерності вчителя

Список використаної літератури

 

 

За словами видатного педагога К. Д. Ушинського вчитель відіграє у навчанні і вихованні вирішальну роль, що його (вчителя) особистість впливає на дитячу свідомість набагато більше, ніж це можна досягнути іншими методами. До цієї теми зверталося чимало вчених, педагогів, всі вони по своєму бачили ці риси, але в цілому їхні погляди мали один характер, доповнюючи один одного.

Школі сьогодення потрібні вчителі-педагоги, вихователі, майстри своєї справи, однак, щоб ним бути, потрібно розвивати окремі якості.

Автори Яковець Н. І., Аніщенко О. В. та ін.. виділяють три групи вимог до особистості вчителя в сучасній школі.

1. Перша група: вимоги як до представника суспільства і виконавця найважливішого соціального замовлення. Такого ж погляду дотримується і школа західних країн.

2. Друга група: в ній центральною вимогою постає педагогічне мислення, яке включає в себе визначення педагогічних проблем, їх вирішення і аналіз конкретних педагогічних ситуацій.

3. Третя група: зачіпає професійну підготовленість та загальний розвиток вчителя.

Важливими є педагогічні вміння, серед яких основні: вміння передбачати і розв'язувати педагогічні ситуації і проблеми, розуміти свого співрозмовника, вивчати психологічні особливості дітей, вміння формувати душу вихованця відповідно до вимог суспільства.

Вчитель має володіти педагогічною інтуїцією, що дуже важливо для того щоб миттєво зорієнтуватися в конкретній ситуації. Серед не менш важливих якостей слід зазначити здатність доступно передавати знання. Для цього необхідний і творчий підхід, і образність мовлення, і переконливість та ін..

Для успішного здійснення своєї діяльності вчитель має володіти певними здібностями, а саме перцептивно-рефлексивними, проективними, конструктивними, комунікативними, гностичними та організаторськими.

Перцептивно-рефлексивні здібності ґрунтуються чуттєвому досвіді вчителя. Проективні здібності спрямовані на способи впливу на учнів, на їх потребу в розвитку, самоствердженні, на потребу в громадянському та професійному становленні. Конструктивні здібності базуються на вмінні вчителя побудувати урок, котрий потребуватиме інтелектуального, емоційного і практичного відгуку учнів. Комунікативні здібності полягають у здатності встановлювати контакт з учнями, на завоюванні авторитету і довіри в них. Організаторські здібності полягають у здатності організувати навчально-виховну діяльність учнів.

Необхідно сказати і про інші якості особистості, які включають у себе високий рівень психолого-педагогічної підготовленості, здатність оптимально розв'язувати педагогічні завдання.

Для педагога важливо знати предмет діяльності, бути вимогливим та щирим у стосунках, постійно прагнути до самоосвіти, виробляти в собі спостережливість, гуманність, науковість, творчий підхід до викладання і вирішення ситуацій, вміти користуватися голосом, жестами, мімікою.

Суттєво зауважити педагогічний етикет, який представляє собою сукупність правил і моделей моральної поведінки педагога в типових ситуаціях та обставинах педагогічної діяльності. Це ставлення педагога до власної праці, до учня, до учнівського, учительського та батьківського колективу, до себе, до держави.

Також слід підкреслити і глибоке знання психології дітей, індивідуальний підхід у навчанні та вихованні, що являє собою педагогічний такт.

Ш. Амонашвіллі так характеризує основні якості і риси особистості: це мудра людина, чуйна, доброзичлива, принципова. Її творчість може збагатити педагогічну науку новими висновками, дати початок новим ідеям і підходам.

І. П. Підласий виділяє людяність, терпеливість, справедливість, обов'язковість, об'єктивність, щедрість, доброту, моральність, оптимізм, емоційну врівноваженість, потребу в спілкуванні, самокритичність, скромність, достойність, патріотизм, релігійність, принциповість, чуйність, емоційну культура, доброзичливість.

С. У. Гончаренко визначає наступні основні риси особистості педагога: гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, оригінальність.

В. Ягупов вирізняє такі якості особистості вчителя, як педагогічні здібності, комунікативність, педагогічна спрямованість, педагогічна творчість, творче мислення.

Отже, сучасна школа ставить перед особистістю педагога ряд вимог. Перелік якостей та рис особистості можна продовжувати довго, і всі вони мають неабияку важливість. Вміння педагога полягає в тому, щоб навчитися виділяти для себе найважливіші, прагнути виробити в їх собі.

 

 

Педагогічна діяльність учителя, як відомо, реалізується сукупністю різноманітних дій в певних педагогічних ситуаціях, які підпорядковані навчально-виховним цілям і спрямовані на вирішення конкретних педагогічних завдань. Упорядкована сукупність таких дій визначає виконання певної педагогічної функції вчителя.

Усі педагогічні функції поділяють на дві групи. До першої входять орієнтацїйна, розвиваюча, мобілізуюча (та, що стимулює розвиток) І інформаційна функції, основою яких є дидактичні, академічні, авторитарні, комунікативні здібності людини. У процесі професійно-педагогічної підготовки вчителя треба діагностувати рівень розвитку цих здібностей і цілеспрямовано формувати ті з них, прояв яких виявився недостатнім.

Узагальнення матеріалів багатьох досліджень другої групи (організаційно-структурних) функцій дозволяє визначити, що до неї входять такі педагогічні функції: конструктивна, організаторська, комунікативна І гностична (дослідницька).

Конструктивна функція вчителя забезпечує:

визначення мети і завдань навчально-виховного процесу;

відбір навчального матеріалу, який слід засвоїти учням, його систематизацію;

проектування діяльності учнів із засвоєння навчального матеріалу;

проектування власної майбутньої діяльності і поведінки у взаємодії з учнями;

підбір адекватних засобів, методів і методичних прийомів, способів організації і форм навчальної і виховної роботи.

виявлення розбіжностей між запланованим і досягнутим. Організаторська функція реалізується через:

забезпечення різноманітних видів навчальної діяльності учнів;

організацію учнівського колективу, його згуртування і наділення на