Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вдосконалення процесу зневоднення та знесолення нафтових емульсій неіоногенним деемульгатором

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

за період з 1. 01. 1999 по 31. 12. 2000 рр. становить більше 2, 4 млн. грн. Рекомендовано впровадити розроблений деемульгатор на підприємствах АТ “ЛиНОС”, ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” та ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи самостійно сформульовано мету та завдання досліджень, виконано експериментальну частину роботи, проведено лабораторні випробування отриманого деемульгатора, а також розроблено і скомпоновано основний зміст роботи, висновки та рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались на першій наукової конференції “Нафтові та газові ресурси України: проблеми пошуку, видобутку, транспорту, переробки та використання” (м. Ів. -Франківськ, 1997 р) ; 1-ій та 2-ій науково-технічній конференції “Поступ в нафтопереробній та нафтохімічній промисловості” (м. Львів, 2-7 червня 1998 р., 14-17 вересня 1999 р) ; Міжнародній конференції “Розробка та застосування ПАР у нафтогазовій промисловості” (Київ, червень 1999 р) ; 6-ій Міжнародній конференції “Нафта і газ України – 2000” (м. Ів. -Франківськ, 2000 р) ; Науково-практичній конференції “Газ. Нефть – 2002” (Уфа, 2002 р).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено в 3 статтях у фахових журналах, патенті України та 6 тезах наукових конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 6 розділів, висновків, списку використаної літератури (159 найменувань) та 4 додатків; містить 20 таблиць та 38 рисунків. Загальний обсяг дисертації – 111 сторінок. Обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, список використаних джерел і додатки – 60 сторінок.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
Перший розділ дисертації присвячений огляду існуючих теорій утворення та стабілізації нафтових дисперсних систем. Розглянуто традиційні та нові способи руйнування нафтових емульсій при підготовці нафт на промислах та нафтопереробних заводах. Проведено критичний аналіз існуючих деемульгаторів, які використовуються при підготовці нафт. Встановлено, що найбільш ефективними та перспективними є деемульгатори на основі блок-кополімерів оксидів алкенів. Відмічено відсутність виробництв вітчизняних деемульгаторів. Вказано на недостатню увагу щодо вивчення емульгуючих властивостей нафт, які видобуваються та переробляються в Україні. Сформульовано мету та напрямок досліджень.
У другому розділі наведена характеристика нафт, вибраних для досліджень та обгрунтований їх вибір. Вказано методики досліджень дисперсності нафтових емульсій седиментацією, вилучення природних стабілізаторів емульсій вимиванням дисперсної фази розчинником і дослідження їх складу та властивостей. Описана методика та лабораторна установка з отримання неіоногенних блок-кополімерів на основі оксидів етилену та пропілену шляхом багатоступеневої полімеризації. Наведені методики дослідження поверхневих, антикорозійних та деемульгуючих властивостей деемульгаторів.
Для досліджень вибрано нафти Долинського, Гнідинцівського та Семенівського родовищ, а також суміш нафт західносибірських родовищ, які переробляються на АТ “Укртатнафта”. Ці нафти відрізняються за своїми фізико-хімічними характеристиками та ступенем виробітку родовищ.
В третьому розділі подані результати досліджень агрегативної та седиментаційної стійкості емульсій вибраних нафт.
Емульгуючу здатність нафт визначали за дисперсністю утворених емульсій при однакових умовах їх приготування. Виявлено, що долинська нафта характеризується найвищою емульгуючою здатністю, оскільки із збільшенням тривалості контакту цієї нафти з водою зростає її дисперсність. Нафти Гнідинцівського та західносибірських родовищ менш схильні до заемульговування. Із збільшенням тривалості контакту цих нафт з водою дисперсність утворених емульсій проходить через максимум, в якому емульсії мають найбільшу питому поверхню фаз, причому як для гнідинцівської, так і для західносибірських нафт цей максимум наставав через однаковий проміжок часу. Нафта Семенівського родовища характеризувалась невисокою схильністю до заемульговування, оскільки утворені нею емульсії були нестійкі і схильні до саморуйнування.
Для встановлення факторів, які зумовлюють агрегативну стійкість емульсій цих нафт були виділені та досліджені їх природні стабілізатори (за винятком емульсії нафти Семенівського родовища, оскільки в процесі виділення стабілізаторів вона руйнувалась). Характеристики емульсій, взятих на дослідження, наведені в табл. 1.
 
Таблиця 1
Геометричні параметри дисперсної фази нафтових емульсій
Емульсія нафт Радіус заемульгованих частинок, нм10-3 Вміст дисперсної фази, % мас. Питома площа поверхні розділу фаз, см2/см3
Rmin Rnom Rmax
долинської 1, 8 2, 9 19, 3 19, 30 6447
гнідинцівької 1, 7 3, 4 23 24, 85 5875
західносибірських 2, 4 4, 7 31, 3 17, 00 4226
 
Результатами досліджень складу виділених з емульсій стабілізаторів встановлено, що нафти вітчизняних родовищ та імпортованих відносяться до різних типів (табл. 2).
 
Таблиця 2
Кількісні характеристики стабілізаторів та їх склад
Характеристика Емульсія нафт
долинської гнідинцівської західносибірських 
Вміст стабілізатора в нафті, % мас. 0, 2238 0, 0641 0, 0927
Величина адсорбції стабілізатора, (г/см2) •108
199, 2
62, 6
125, 9
Вміст в стабілізаторі, % мас.
парафінів (П)
71, 81
40, 75
17, 51
 смол (C) 13, 74 8, 41 19, 14
 асфальтенів (А) 14, 45 50, 84 63, 35
Тип стабілізатора парафіновий змішаний асфальтеновий
 
Стабілізатор емульсії долинської нафти є парафінового типу, гнідинцівської – змішаного, а західносибірських – асфальтенового. Окрім різниці в якісному складі, емульсії відрізняються і кількістю стабілізаторів на границі розділу фаз. Найвища концентрація стабілізатора в емульсії Долинського родовища, найнижча – Гнідинцівського.
Результами ІЧ-спектроскопії та елементного аналізу підтверджено спорідненість виділених із стабілізаторів речовин з нативними парафінами, смолами та асфальтенами.
Дослідженнями стабілізаторів та їх фракцій методами фотоелектричного колориметрування та
Фото Капча