Відкриття паровоза та літака

в Йоркширі, проклав невелику залізницю завдовжки 6 км, між Мідлтоном і Лідсом спеціально для паровоза. У тому ж році механік Муррей побудував за проектом Бленкистона паровоз, що володів достатньо хорошими технічними показниками. Він пересувався по звичайних рейках і мав колеса з гладким обіддям. Але рух здійснювався за допомогою зубчатого колеса, що котилося по зубчатій рейці, покладеній поряд з гладкими рейками. Машина мала два парові циліндри. Кривошипи двигунів були зміщені один до одного на 90 градусів. Коли один з них опинявся в мертвій точці, інший в цей час діяв з найбільшою силою. Це був перший паровий двигун подвійної дії, здатний починати роботу з будь-якого положення кривошипа. Паровоз Муррея міг транспортувати 20 т корисного вантажу із швидкістю 6 км/год. З легшим навантаженням він міг брати дуже круті підйоми. Декілька таких паровозів було побудовано для обслуговування копалень, але широкого поширення вони не набули внаслідок того, що мали дуже незначну швидкість, високу ціну і часто простоювали через поломку шляхів. Інший винахідник, Брунтон, в 1813 році спорудив паровоз з двома механізмами, які на зразок ніг повинні були відштовхуватися від землі і рухати машину вперед (при першому ж випробуванні цей паровоз вибухнув, оскільки при розрахунку казана були допущені помилки). Незабаром було доведено, що гладке колесо цілком може рухатися по гладкій рейці. Два винахідники – Блекетт і Хедлей – спорудили спеціальний візок з гладким обіддям, який приводився в рух за допомогою зубчатої передачі людьми, що знаходяться на ній. На візок навантажували залізо, міняючи його вагу. В ході цих дослідів було показано, що тертя провідних коліс візка (тобто тих коліс, які отримували обороти від двигуна) в 50 разів перевищувало тертя коліс, що вільно котилися по рейці. Отже, завдяки упору своїх провідних коліс будь-який локомотив міг тягнути вантаж, що в 50 разів перевищує його зчіпний вантаж (вага, що доводиться на колеса паровоза, спарені з двигуном).