Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Відносини Запорозької Січі з Кримським ханством

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
82
Мова: 
Українська
Ціна: 
1200 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Формування міжнародних стосунків Запорозької Січі і Кримського ханства
1.1. Зародження взаємостосунків козацтва і Кримського ханства
1.2. Становлення і розвиток стосунків України і Кримського ханства у світлі теорії Великого Кордону
1.3. Козацтво у військовому протистоянні держав Європи проти Порти і Кримського ханства
2. Ретроспективний аналіз політичних відносин Запорозької Січі й Кримського ханства
2.1. Московська держава і козацько-татарський військовий союз
2.2. Політичні відносини Запорозької Січі і Кримського ханства напередодні Полтавської битви
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
 
Вступ: 

Актуальність дослідження. Протягом останнього десятиріччя українські вчені успішно займаються дослідженням раніше закритих проблем і "білих плям" за допомогою широкого залучення нового фактичного матеріалу, відмови від ідеологічних штампів радянських часів і засвоєння досягнень світової історіографії. За цей час маємо ряд безсумнівних здобутків, їх визнання і поширення в суспільстві через навчальний і виховний процес. Однак з кожним роком стає все очевиднішим, що для дійсно сучасного розуміння історії України треба освоювати нові напрямки наукових пошуків.

Серед найважливіших завдань сучасної вітчизняної історіографії – осмислення минулого України як невід’ємної складової європейського і світового історичного процесу. Адже в більшості популярних і наукових праць з історії України, вона постає відірваною від міжнародного контексту. 

Показовим є те, що навіть, незважаючи на постійні згадки в літературі про напади козаків на татар, вони майже ніколи не розглядались як окрема сфера діяльності козацтва, або мова йшла про їх спрощене висвітлення як боротьбу проти мусульманської агресії без відображення контексту, в якому все це відбувалося. Тому не тільки в зарубіжній, але і в українській історіографії козацькі походи на татар постають як хаотичний "броунівський рух", об’єднаний лише загальним причинним зв’язком. Слід зауважити, що саме проблема стосунків з етнічними кримськими татарами набула на сьогодні особливої актуальності, що зумовлює необхідність вивчення ретроспективи відносин України, зокрема, козацтва, з кримськими татарами.

Саме тому вже давно назріла потреба докладнішого вивчення історії козацтва в контексті сучасних йому міжнародних відносин. Останнім часом до проблеми визначення реальних міжнародних координат історії України доби козаччини звернулися ряд українських істориків (В.Брехуненко, В.Горобець, О.Каюк, В.Сергійчук, В.Станіславський, Т.Чухліб, Я.Федорук, В.Щербак). І цей напрямок є одним з найперспективніших в дослідженні історії українського козацтва.

Історіографія проблеми. Особливість дослідження, яке знаходиться на межі кількох традиційних проблем, визначила і специфіку використаних джерел та літератури. Їх основу складають документи і наукові праці, присвячені міжнародним відносинам Речі Посполитої, Московії, Туреччини і Криму, в яких містяться сюжети або окремі факти про українське козацтво. Оскільки більшу частину досліджуваного хронологічного періоду українські землі перебували в складі Польської Корони, то природньо, що діяльність українського козацтва найбільше відклалася в польських дипломатичних і військових документах. В історіографії проблеми, поряд з українськими, широко представлені праці польських істориків.

Першим вітчизняним дослідником, який звернув увагу на пов’язані з історією козацтва ост. третини ХVІ ст. міжнародні проблеми, був М.Костомаров. На зв’язок міжнародних і внутрішніх факторів у діяльності козацтва тих років вказав Ф.Ніколайчик.

Серед найважливіших праць залишається монографія О.Стороженка "Стефан Баторий и днепровские козаки". Обставини виборів Баторія на короля, відносини Речі Посполитої з Туреччиною, Кримом, Молдавією і Москвою – все це, на думку автора, зумовлювало ставлення Баторія до козацтва. 

Сучасним польським вченим належать серйозні здобутки у вивченні військової боротьби проти татар, у тому числі за участю українських козаків. Найдокладнішу на сьогоднішній день характеристику оборони Великого князівства Литовського від татарських нападів до 1569 р. дає праця Й.Охмянського. 

Оборону Польщі на південно-східному прикордонні за останніх Ягеллонів дослідив М.Плєвчинський. На основі значного фактажу він стверджує, що "поточна оборона" від татар була явно недостатньою чисельно і не справлялась зі своїми завданнями; що постійні напади прикордонних урядників і козаків на татар і турків були особливо ефективним і повністю виправданим засобом боротьби та ін. Загальний огляд історії козацтва до середини ХVІІ ст. дають праці З.Вуйціка, Л.Підгородецького, В.Сєрчика. Важливі подробиці знаходимо в працях з історії військової справи (Й.Віммер, Г.Котарський, Т.Новак, З.Спєральський, Й.Теодорчик).

В новітній українській історіографії велике значення для досліджуваної проблеми має праця М.Антоновича "Студії з часів Наливайка". Для неї характерний погляд на історію козацтва з європейської перспективи, широке залучення значної кількості джерел.

Сучасна українська історіографія має здобутки в дослідженні окремих проблем і сюжетів, пов’язаних з геополітичним становищем українських земель і діяльності козацтва на міжнародній арені в ХVІ ст. До найважливішого фактору розвитку українських земель – Великого Кордону між двома цивілізаціями – привернув увагу Я.Дашкевич. В.Сергійчук вперше дав загальний огляд історії міжнародних відносин козацтва до середини ХVІІ ст. Тема зв’язків Ватікану з козацтвом наприкінці ХVІ ст. представлена в працях С.Плохія і розвідках Л.Винара. Спровокований козаками турецько-польський конфлікт 1589-1590 рр. було досліджено О.Дьоміним. Кілька статей про Кримське ханство, татарські напади і походи козацтва в Молдавію в ХVІ ст. видала В.Панашенко.

Поряд з українською і польською, історіографія проблеми включає в себе також праці дослідників інших країн. Важливий фактаж про становище в Криму і політику Москви в регіоні знаходимо у С.Соловйова. Стосункам українського козацтва і московського уряду наприкінці ХVІ ст., діяльності запорожців на кримському і молдавському напрямках присвячені статті Б.Флорі

В цілому наявний масив документів і матеріалів дає достатні можливості для всебічного дослідження проблеми військово-політичної діяльності козацтва 1561-1595 рр. в контексті міжнародних відносин з Кримським ханством.

Об’єкт дослідження – військово-політичні взаємостосунки Запорозької Січі з державами-сусідами України.

Предмет дослідження – процес суб’єктивації Запорозької Січі та українського козацтва у військово-політичних відносинах з Кримським ханством.

Мета дослідження – на основі сукупності архівних і друкованих джерел та наукової літератури проаналізувати військово-політичну діяльність українського козацтва, її зв’язок з геополітичним становищем українських земель, визначити місце козацтва в системі міжнародних відносин країн регіону та з Кримським ханством зокрема.

Для досягнення мети було поставлено кілька завдань:

  • проаналізувати зародження взаємостосунків козацтва і Кримського ханства;
  • дати характеристику становлення і розвитку стосунків України і Кримського ханства у світлі теорії Великого Кордону;
  • оцінити роль козацтва у військовому протистоянні держав Європи проти Порти і Кримського ханства;
  • вивчити історичні аспекти відносин московської держави і козацько-татарського військового союзу;
  • проаналізувати політичні відносини Запорозької Січі і Кримського ханства напередодні Полтавської битви.

Методи дослідження. В методологічну основу роботи покладені принципи історизму, наукової об’єктивності, системний і проблемний підходи. В праці використано здобутки сучасної західної історіографії, зокрема теорію Великого Кордону, яка дає додаткові можливості для загального осмислення історії українського козацтва. Серед методів роботи провідне місце займають порівняльно-історичний і комплексного джерелознавчого аналізу об’єкта досліджень.

Хронологічні межі дослідження. Події безпосередньо з історії козацтва розглядаються від 1561 до 1708 року. Нижня хронологічна межа пов’язана із першим залученням козацтва на державну службу для війни проти Московії за короля Сигізмунда Августа (1561 р.). Якщо військово-політична діяльність козацтва 1561-1595 рр. становить основний зміст пропонованої історичної картини, то її другий, але зовсім не другорядний план – міжнародний контекст розвитку козацтва (насамперед, геополітичне становище українських земель) – розглядається в розвитку протягом всього ХVІ ст., починаючи від глобальних змін міжнародної обстановки навколо України, які сталися на переломі ХV-ХVІ ст. до 1708 р., тобто Полтавської битви, яка призвела до повного анексування Кримського ханства Росією і в близькому майбутньому – до зникнення Запорозької Січі. Таке широке історичне полотно потрібне для того, щоб простежити процеси і наслідки змін геополітичного оточення України, виявити їх прямий і опосередкований вплив на розвиток українського козацтва. 

Новизна результатів роботи визначається насамперед тим, що в ній широко використано компаративний підхід і дано міжнародний контекст історії українського козацтва другої половини ХVІ ст., що дозволяє висвітлити геополітичне становище українських земель на Великому християнсько-мусульманському Кордоні Європи в ХVІ ст, масштаби військово-політичної діяльності козацтва і його місце у міжнародних відносинах з кримським ханством, татарські напади на українські землі в означений період, способи оборони від них і реальний внесок козацтва у цю справу, витоки самостійної міжнародної політики українського козацтва.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що її матеріали і висновки дозволяють переосмислити роль українського козацтва у військово-політичній історії країн регіону. Вони можуть бути використані в узагальнюючих наукових працях, навчальних посібниках і курсах з історії України, українського козацтва, міжнародних відносин тощо.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (62 найменування) і додатків, загальний обсяг роботи склав 82 аркуші.

 

Список використаних джерел: 
  1. Анисимов Е.В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти 18 ст. - СПб., 1997. - 212 с.
  2. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. - К.: Дніпро, 1991. - 659 с.
  3. Апанович О. М. Конструктивна історична діяльність українського козацтва. - Праці Українського високого педагогічного інституту ім. Драгоманова в Празі, 1991 р. – 389 c. 
  4. Бахрушин С., Сказкин С.Д. Дипломатия европейских государств в XVIII ст. Внешняя политика Петра I. В кн.: История дипломатии т. I., М.-Л., 1981 г. - 672 с.
  5. Білодід Р., Балтажі М. Динамічними темпами: українсько-литовські відносини. Минуле, сучасність, майбутнє // Політика і час. - 1995.-№ 8. - С. 19-25.
  6. Білоцерківський В. Я. Історія України. – вид. 3-є, випр. і доп. – К., 2007. – 535 с.
  7. Боєчко В. Ф., Чабан А. Ю. Роль порубіжних територій у процесі генезису козацтва. - Український історичний журнал, 1999 р., № 2. - С. 48-63. 
  8. Борисенко В. Й. Козацтво 2 п. 17 - п. 18 ст. у системі феодальної державності. - «Українська козацька держава», К., 1991 р., с. 62-65. 
  9. Брехуненко В. А. Актуальні питання формування джерельної бази дослідження історії українського козацтва 15-1 п. 17 ст.: документи московських приказів. - МКУ4, 1999 р., сер. історія, т. 1, с. 153-160. 
  10. Брехуненко В. Стосунки українського козацтва з Доном у 16-17 ст. - К.: Тандем-У, 1998. - 335 с. 
  11. Веденеєв Д. З історії розвідки і військової дипломатії України // Розбудова держави. - 1993. - № 9. – С. 18-19.
  12. Возгрин В. К. Россия и европейские страны в годы Северной войны: История дипломатических отношений в 1697-1710 п. - Л., 1986. – 328 с.
  13. Возгрин В.Е. Дипломатические связи Швеции и Крыма накануне и после Полтавы. – Скандинавский сборник (Таллин), 1985 г., т. 29, с. 74 – 77. 
  14. Возгрин В.Е. Исторические судьбы крымских татар. – М.: Мысль, 1992. – 446с. 
  15. Гальчинський А. Україна на перехресті геополітичних інтересів - К.: Знання, 2002. - 180 с.
  16. Глаголева А. П. Русско-турецкие отношения перед Полтавским сражением // Полтава. К 250-летию Полтавского сражения: Сб. статей. - К., 1959. – С. 138-142.
  17. Грушевський М. Ілюстрована історія України-Руси. - К.: Либідь, 1992. – 642 с.
  18. Грушевський М. Історія Козаччини. – К.: Вітчизна – 1982. – 490 с.
  19. Гудзь В. В. Історія України. - К.: Слово, 2003. – 560 с.
  20. Дорошенко Д. Нарис iсторiї Украiни. – 2-е видання. - Київ-Мюнхен: Глобус, Днiпрова хвиля, 1991. - 238 с.
  21. Зленко А.М. Дипломатія і політика України в процесі динамічних геополітичних змін. - К.: Фоліо, 2003 - 559 с.
  22. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року) / І.О. Овсій; М-во освіти і науки України. - 2-ге вид., стереотип. - Київ : Либідь, 2002. - 240 с.
  23. Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. -К.: "РІЧУАННП", 1997. - 688 с.
  24. Історичні постаті України: Історичні нариси / О.В.Болдирев. - Одеса: Маяк, 1993. - 384 с.
  25. Історія дипломатії від давнини до початку нового часу / А.Л. Зінченко. - Вінниця : Нова Книга, 2002. - 564 с.
  26. Історія української дипломатії в особах / Д.В. Табачник; М-во освіти і науки України. - Київ : Либiдь, 2004. - 640 с.
  27. Ковальський М. П. Проблеми джерелознавства історії українського козацтва. - Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина, 1993 р., т. 1, с. 11-23. 
  28. Крупницький Б. Карл XII в старій і новій шведській історіографії // Малпа: Збірник. - Варшава, 1938. – С. 86-89.
  29. Кулиняк Д. І. Дмитро Байда-Вишневецький. - К.: Генеза, 1991. – 210 с.
  30. Левицький О. Богдан Хмельницький // Україна. - 1990. - №5. – с.45-49.
  31. Леп’явко С. А. Історія українського козацтва: нариси у 2 т.\ Редкол: Смолій (відп. ред) та інші. – Київ.: Вид.дім «Києво-Могилянська академія», 2006 р. – 800 с.
  32. Лист І. Мазепи до царів // Листи Івана Мазепи. 1687–1691 / Упорядник та автор передмови В. Станіславський. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2002. – Т. 1.– С. 450.
  33. Мицик Ю. А., Власов В. С. Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. - К.: КМ Академія, 2001. - 208 с.
  34. Молчанов Н. Н. Дипломатия Петра Первого. - М.: Дело, 1986. – 448 с.
  35. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. Смолія В.А., Галенко О.І., Камінський Є.Є., Кірсенко М.В. та ін. - К.: "Альтернативи", 2001. - 736 с.
  36. Осипов К. Богдан Хмельницький - К.: Веселка, 1998. – 317 с.
  37. Побережний В. Основа для оптимістичного прогнозу. Минуле і сучасне українсько-турецьких відносин // Політика і час. - 1996. - №6. - С. 10-15.
  38. Порохнявий Ю. Проблема кордонів України //Політика і час. -1994. -№ 2.- С. 42-44.
  39. Протопопов А.С., Козьменко В.М., Елманова Н.С. История международных отношений и внешней политики России (1648-2000).- М.: Аспект Пресс, 2003. - 343 с.
  40. Рибалка І.К. Історія України: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. - Харків: Основа, 1995. - 446 с.
  41. Рігельман О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі. - К.: Либідь, 1994. - 768 с.
  42. Сергійчук В. І. Іменем Війська Запорізького. Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI - XVII ст., - К., 1991. – 321 с.
  43. Сергійчук В. І. Походи українського козацтва в Європу в 16-1 п. 17 ст. - "Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості". - К., 1997 р. - 288 с. 
  44. Сергійчук В. Українські козаки на службі Речі Посполитої. - Військо України. - 1993. - № 2-3. - С. 76-90. 
  45. Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів / Є. Петренко (пер.з пол.). - К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2005. – 344 с. 
  46. Сичинський В. Чужинці про Україну – Львів: Світ, 1998. – 330 с.
  47. Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до н.18 в. – Спб.: 1887 . - с. 334-335.
  48. Смолій В. А. Феномен українського козацтва в загальноісторичному контексті. - Український історичний журнал, 1991 р., № 5, с. 61-72. 
  49. Станіславський В. В. Політичні відносини Запорозької Січі й Кримського ханства напередодні Полтавської битви // Український історичний журнал. - №12. – 2006. – С. 56-61.
  50. Стороженко А.В. Стефан Баторий и днепровские козаки. – К., 1904. – 164 с.
  51. Тарле Е. В. Северная война и шведское нашествие на Россию. - М.: СоцЭкГИз, 1958. – 480 с.
  52. Тунманн И. Крымское ханство / Пер.с нем. Н.Л.Эрнста,С.Л.Беляевой; прим. и предисл.Н.Л.Эрнста. - Симферополь: Таврия, 1991. - 95 с.
  53. Шерер Ж. Б. Літопис Малоросії або історія козаків запорожців та козаків України, або Малоросії - К.: Альбус, 1994. – 433 с.
  54. Шутой В. Е. Народна війна на Україні проти шведських загарбників у 1708-1709 pp. - К., 1951. – 182 с.
  55. Шутой В. К. Позиция Турции в годы Северной войны 1700-1709 гг. // Полтавская победа: Из истории международных отношений накануне и после Полтавы. - М., 1959. - С. 90-98.
  56. Щербак В. О. Козацтво в класовій структурі українського суспільства (друга половина XV - середина XVII ст. ). // УІЖ. - 1991. - № 11. - с. 51.
  57. Щербак В. О. Українське козацтво на початку своєї історії. – К.: АН АНП, 1999 р., т. 1. – 655 с.
  58. Щербак В. О. Українське козацтво: формування соціального стану (2 п. 15-с. 17 ст. ). - К. : Книжочка мисійна Академія, 2000 р. - 300 с. 
  59. Юргинис Ю.М. Посольство Михаила Литвина у крымского хана в 1538 – 1540 гг. – "Россия, Польша и Причерноморье в 15 – 18 вв.". - М., 1979 г. - с. 87-96.
  60. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків: в 3-х т. - К.: Знання, 1989. - т. 2. - с. 620 с.
  61. Яворницький Д. Українсько-руське козацтво перед судом історії. - Київ: Слово, 1999. - 124 с. 
  62. Яворницький Історія запорозьких козаків у 3-ох т. – К.: Знання, 1989. – т. 1. – 596 с.
  63. Яковенко Н. М. Нарис Історії України з найдавніших часів до кінця XVII ст. - К.: Генеза, 1997. – 211 с.
11019
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (096) 672-17-75      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 068-052-35-08, 093-68-92-985 (цілодобово).