Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Відповідність освіти суддів міжнародним стандартам

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Крім того, порядок оцінювання судді за цими критеріями на основі тесту, вивчення суддівського досьє та співбесіди не можна вважати таким, що визначений у рамках безспірного закону. Ці зауваження стосуються також «первинного й повторного кваліфікаційного оцінювання» (переатестації) усіх суддів згідно з п. 5-6 прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) оцінювачі повинні мати достатньо часу й ресурсів, щоб проводити комплексну оцінку індивідуальних навичок та продуктивності кожного судді. Суддя, який проходить оцінювання, повинен бути поінформований про те, хто є оцінювачами, та мати право ініціювати заміну будь-якого оцінювача, якого можна об’єктивно вважати упередженим [3, п. 36].
Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» фрагментарно виконує цю рекомендацію. Відповідно до норм цього закону член Вищої кваліфікаційної комісії суддів може бути відведений за наявності даних про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності (ст. 107 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»). Однак стосовно інших оцінювачів такого права не передбачено.
Наступна рекомендація КРЄС – процедурні рамки та методи оцінювання суддів мають бути доступними для громадськості, однак процес індивідуального оцінювання з метою кар’єрного росту або заохочення не повинен враховувати громадську думку щодо судді [3, п. 48].
Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» частково виконує цю рекомендацію. Відповідно до цього закону регулярне оцінювання судді може проводитися громадськими об’єднаннями шляхом незалежного оцінювання роботи судді в судових засіданнях. Однак результати такого оцінювання можуть враховуватися під час розгляду питання про обрання судді безстроково та проведення конкурсу на зайняття посади у відповідному суді (ст. ст. 88, 89 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»).
КРЄС у своїх рекомендаціях наголошує на тому, що суддя, який проходить оцінювання, повинен мати безпосередній доступ до будь-яких доказів, призначених для використання в оцінюванні, щоб мати можливість за необхідності оскаржити їх [3, п. 41].
Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» не врахував цієї рекомендації. Відповідно до зазначеного закону кваліфікаційне оцінювання проводиться публічно, у присутності судді, який оцінюється. Спеціальних правил про доступ до матеріалів оцінювання немає.
КРЄС наголошує на тому, що несприятливе оцінювання не повинно бути (крім виняткових обставин) причиною для звільнення з посади. Це має відбуватися лише у випадку серйозного порушення визначених законом дисциплінарних норм чи положень кримінального права або якщо неминучий висновок із процесу оцінювання полягає в тому, що суддя не здатний або не бажає виконувати свої суддівські функції на об’єктивно визначеному мінімальному прийнятному рівні. Ці висновки повинні прийматися за належною процедурою та базуватися на надійних даних [3, п. 29, 44].
Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» частково враховує цю рекомендацію. За загальними правилами несприятливе оцінювання не є підставою для звільнення з посади судді. Однак підставою для внесення подання про звільнення судді за порушення присяги є «не- підтвердження можливості здійснення правосуддя у відповідному суді за результатами повторного кваліфікаційного оцінювання» в рамках разової процедури так званої переатестації суддів (п. 6 прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»).
КРЄС рекомендує покласти на судову владу відповідальність щодо організації та контролю за підготовкою суддів. Концепція навчальних програм і їх впровадження має бути доручена спеціальному автономному органу під контролем судової влади з власним бюджетом, який повинен працювати, консультуючись із суддями. Необхідно розробити чіткий розподіл функцій між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та навчальною академією [4, п. 65].
Відповідно до Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Національна шкода суддів залишається у сфері відання Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Школа відповідає як за первинну підготовку майбутніх суддів, так і підготовку впродовж подальшої кар’єри судді. Національна школа суддів здійснює науково-методичне забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції (ст. 91 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»). Однак чітких правил взаємодії між Національною школою суддів та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою юстиції не вироблено.
Важлива рекомендація КРЄС – вжиття заходів, включаючи виділення грантів, спрямованих на вивчення суддями іноземних мов, що складатимуть частину їхньої базової або спеціальної підготовки [5, п. 22].
Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» не регулює зазначене питання, оскільки реалізація більшості його аспектів потребує практичних кроків.
КРЄС наголошує на удосконаленні процедури оцінювання суддів. Оцінювання суддів повинно бути засноване на об’єктивних критеріях. Такими критеріями є професійна компетентність (знання права, спроможність проводити судове засідання, спроможність писати вмотивовані рішення), особиста компетентність (спроможність вправлятися з обсягом роботи, спроможність приймати рішення, відкритість до нових технологій), соціальна компетентність, тобто спроможність бути посередником у спорах, повага до сторін, а також лідерська спроможність для тих, чия посада цього вимагає. Оцінювання не має ґрунтуватися лише на кількісних критеріях. Якість, а не лише кількість рішень судді повинна бути ключовим елементом індивідуального оцінювання [3, п. 33].
Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» частково виконує цю рекомендацію. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є професійна компетентність (знання права, здатність проводити судове засідання та ухвалювати рішення), особиста компетентність (здатність виконувати обсяг роботи, самоорганізованість), соціальна компетентність (урівноваженість, стресова стійкість, комунікативність) та здатність підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуддя в суді відповідного рівня (ст. 83 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»). Однак не визначено специфічних критеріїв для оцінювання суддів судів різного рівня.
Висновки. Підсумовуючи викладене, пропонуємо такі шляхи для вдосконалення правового регулювання освіти суддів: визначити підстави для ухвалення негативного рішення стосовно кандидата на посаду судді, зокрема й того, який претендує на безстрокове обрання; диференціювати критерії для розвитку кар’єри судді для претендентів на посади в суди різних рівнів; передбачити відвід будь-якого оцінювача, який проводить оцінювання професійного рівня судді, через неупередженість; забезпечити судді, який проходить оцінювання, доступ до будь-яких доказів; зазначити, що несприятливе оцінювання не повинно бути причиною для звільнення судді з посади; виробити чіткі правила взаємодії між Вищою кваліфікаційною комісією України та Національною школою суддів України, Вищою радою юстиції України; забезпечити практичну реалізацію щодо виділення коштів на вивчення суддями іноземних мов; визначити специфічні критерії для оцінювання суддів різного рівня.
 
ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12 лютого 2015 року № 192-УШ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: НИр^/зеагсЬ. ligazakon. ua/l_doc2. nsf/link1/T150192. html.
  2. Спільний висновок Європейської комісії «За демократію через право» щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ухвалений Венеціанською Комісією на 84-ому пленарному засіданні (Венеція, 15-16 жовтня 2010 р.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. viaduk. net/clients/vs. nsf/ 0/285БС84А1ЕРР78РАС22577С20051А2АА? оре^оситеп^.
  3. Висновок № 17 (2014) Щодо оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя і поваги до незалежності судової влади Консультативної ради європейських суддів (м. Страсбург, 24 жовтня 2014 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //vgsu. arbitr. gov. ua/files/pages/% D0% 92% D0% B8% D1% 81% D0% BD% D0% BE% D0% B2% D0% BE% D0% BA% 20% E2% 84% 96% 2017. pdf.
  4. Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства; (Страсбург, 21-23 листопада 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. vru. gov. ua/content/file/Opinion_10. pdf.
  5. Висновок № 9 (2006) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі національних суддів у забезпеченні ефективного застосування міжнародного та європейського права (Страсбург, 8-10 листопада 2006 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. vru. gov. ua/content/file/Opinion_09. pdf.
 
Фото Капча