Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вирубка лісів та її наслідки

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Лікнеп про роль лісів у регулюванні вологості і температури. 
2. Принципи охорони лісів з Давнього Вавилону і Греції. C
3. Cтатистика знищення лісових екосистем, починаючи з 16 ст.
 
 
Ліс – це важлива складова біосфери. Він є одним із основних типів рослинності і складається з сукупності дерев, чагарників, трав, мохів, лишайників тощо, а також тварин і мікроорганізмів. Все у лісі біологічно взаємопов'язано і впливає не лише одне на одне, але й на навколишнє середовище. 
Ліси ростуть на всіх континентах, окрім Антарктиди, і покривають близько 30% суходолу Землі. Вони займають більше 4 000 млн га; майже половина лісів – тропічні і субтропічні. 
За підрахунками вчених, за один сонячний день гектар лісу поглинає з повітря 120-280 кг вуглекислого газу і виділяє 180-200 кг кисню. Одне дерево середньої величини виробляє достатню для дихання трьох людей кількість кисню. Гектар хвойного лісу затримує 40 тонн пилу, а листяного – 100 тонн. 
Ліси мають величезний вплив на клімат і стан ґрунтів. Влітку під час дощів і злив дерева затримують вологу на листі і гілках; восени – в опалому листі, мохах і кореневищах. Повертають дерева вологу поступово шляхом випаровування її назад в атмосферу, де утворюються хмари, які знову перетворюються в опади у вигляді дощу. Взимку ліси акумулюють сніг і не дають йому змогу швидко танути до настання весни. Без лісів вода талого снігу і дощів швидко стікає в русла струмків і річок, розмиваючи при цьому ґрунт, утворюючи яри, а також спричиняє затоплення нижче за течією. Волога, надходячи до річок, майже не випаровується назад у повітря, внаслідок цього часто починаються засухи. 
Чи не правда, що, читаючи про це, мимоволі замислюєшся щодо нашого жорстокого ставлення до дерев: мовчазних, завжди покірних зелених братів, які нічого не вимагають натомість? Проте, на жаль, за минулі 10 тис. років людина знищила близько двох третин лісів на планеті. Особливо інтенсивно вирубували ліси в Середньовіччі. Так, вже у XVI ст. площа лісів Швейцарії скоротилась на 75%. З початку XX ст. зі зростанням темпів науково-технічного прогресу цей процес став звичним і вже в наші дні досяг свого апогею. В Англії до 20-х років XX ст. було знищено 95% лісів, у Франції й Іспанії – від 80% до 90%. Фінляндія і Швеція зберегли лише половину своїх лісів. На території Бесарабії, яка входила до 1917 р. до складу Російської імперії, на 1896 рік залишилось лише 6% лісів. 
Ліси треба вирубувати вкрай обережно. Масове вирубування дерев може спричинити раптові зміни температури (холодніше взимку, тепліше влітку), знесення родючого шару ґрунту. Як результат, на місці вирубаних лісів утворюються пустелі. Особливо це стосується південних територій України. Раніше на цілинах Північного Причорномор'я росли буйні трави, букові, дубові гаї й ліси, а тепер залишився тільки голий степ, який з усіх боків провівають вітри. 
За підрахунками Всесвітнього Фонду Охорони Дикої Природи (WWF), вже через 40 років біоресурси Землі будуть цілком вичерпані. З лісовими масивами найгірша ситуація: знищують їх за лічені дні, а ростуть вони десятиріччями. Тому варто думати, як нам поповнювати природні ресурси для того, щоб відновлювати екологічний баланс. 
Вже в епоху давніх цивілізацій деякі вчені і правителі розуміли, до чого може призвести бездумне знищення лісів, і не лише прагнули дослідити природу, але й свідомо брали участь в її збереженні. Вавилонський цар Хаммурапі видав перший в історії закон про збереження лісів. Згідно із законом Хаммурапі, за вирубування лісів засуджували до смертної кари. Давньогрецький вчений Аристотель, філософ Фалес Мілетський, римський вчений Пліній Старший і багато інших присвячували свої безцінні праці дбайливому ставленню людини до природи й – основне – до лісового багатства. Вже тоді брали до уваги, що варварське вирубування може призвести до незворотних наслідків зміни клімату, а опісля – й до екологічної катастрофи. На жаль, мало хто сьогодні обізнаний з діяннями цих великих мужів давніх часів. 
Про вплив лісів на клімат писали також і в дореволюційні часи: “Стосовно клімату лісів, то давно вже відомо про їхній вплив на вологість, кількість опадів і коливання температури.... ми бачимо, що ліс знижує середню річну температуру. Водночас він стримує абсолютні підвищення і зниження температури, забезпечуючи більш стійкий річний хід температури: опадів у лісі випадає більше, ніж в безлісовій місцевості, і лісовий ґрунт краще забезпечений вологою. Затримуючи надовго танення снігів, ліс гарантує собі достатній запас вологи в разі, якщо влітку не буде достатньої кількості опадів. Саме цим він забезпечує існування джерел, які значно покращують продуктивність краю. Ліси відіграють також важливу роль як захист від сухих і холодних вітрів. Час вже оцінити грандіозну роботу лісів і не тільки зберігати наявні ліси, але й розпочати розведення нових”. 
Невже ми втратили відчуття реальності й бездумно скочуємось в прірву? Чи ж варто дивуватися тому, що так стрімко змінюється клімат? А може, повенями, землетрусами й іншими катаклізмами Земля очищає себе від “паразитів”, що заселили її? 
Час усвідомити, що колишній споживацький підхід до навколишнього середовища давно застарів і не спрацьовує. Всім відоме прислів'я: “Не плюй у криницю, бо з неї будеш пити водицю”. А Земля і є нашою “криницею”. 
Але що ж ми можемо зробити, спитаєте ви? Можемо і зобов'язані! Для початку, потрібно призупинити процес знищення і засмічення всього живого довкола шляхом переосмислення і формування нового морально стійкого усвідомлення природокористування. Вже зараз ми зобов'язані радикально змінити своє ставлення до лісів і подумати над тим, як зберегти й примножити наше лісове багатство. 
Тож пам'ятаймо про те, що ліси – безцінний скарб нашої планети!
 
Використані джерела:
 
1. Лесная энциклопедия: В 2-х т. /Гл. ред. Воробьев Г. И. ; Ред. кол. : Анучин Н. А., Атрохин В. Г., Виноградов В. Н. и др. – М. : Сов. энциклопедия, 1985. -563 с., ил. 
2. Рахманов В. В., Водорегулирующая роль лесов, Л., 1975; Мелехов И. С., Лесоведение, М., 1980; Пронин М. И., Русанов Я. С., Человек, лес, фауна, М., 1981. 
3. А. Лобунченко. Бессарабия (издание 1903 г.) Географический очерк.
Фото Капча