Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Водовідведення та очистка стічних вод

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
40
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">k – константа споживання кисню суміші і річкової води, k = 0,077 (при tp = 140C – температура річкової води в літку) інтерполювали згідно [6], дод. 5.

  мг/л.
 
3.3.3 Розрахунок по розчиненому кисню у воді водоймища
 
Потрібна оптимальна концентрація розчиненого у воді водоймища кисню для літніх умов буде забезпечена, якщо БПК стічних вод, що скидаються у водоймище, не перевищує величину:
 , мг/л,
де: Ор – концентрація розчиненого кисню в річковій воді до місця випуску стічних вод Ор = 9,8 мг/л;
  - найменша концентрація розчиненого кисню, яка повинна бути забезпечена в річковій воді,  ;
 -БПКпов річкової води до випуску стічних вод,  
Необхідний ступінь очистки по завислим речовинам і по БПК буде рівний відповідно: (з двох   приймаємо те, котре менше):
 
4. Технологічна схема очистки стічних вод
 
Технологічна схема і склад очисних споруд призначається в залежності від необхідного ступеню очистки, витрат стічних вод та місцевих умов (характер грунтів, рельєф майданчика і т. ін.).
Проектом передбачена повна біологічна очистка стічних вод з доведенням концентрації забруднень в очисних стоках по БПКпов. та завислим речовинам до 15 мг/л.
До складу споруд для очистки стічних вод приймаємо (згідно з завданням):
- решітки (дробарки);
- пісковдавлювачі;
- первинні відстійники;
- аеротенки;
- вторинні відстійники;
- контактні резервуари.
До обробки осаду стічних вод проектуємо:
- мулоущільнювачі;
- метантенки;
- мулові та піскові майданчики.
 
5. Розрахунок основних споруд
 
5.1. Решітки-дробарки
 
Для затримання і подрібнення крупних плаваючих забруднень, що містяться в стічних водах, приймаємо решітки-дробарки.
При максимальній годинній витраті стічних вод   м3/год необхідна площа прорізів решіток дорівнюватиме:
 ,
де Vp – рекомендована швидкість руху стічних вод в прозорах решіток-дробарок при максимальних витратах; згідно [1], п. 5.14  /
Необхідна кількість решіток-дробарок марки РД-600 буде рівна:
  (шт.)
де   -  площа однієї решітки (приймаємо згідно [3], табл. 11.2.)
Остаточно приймаємо 2 робочих і 1 резервну решітку-дробарку марки РД-600 з характеристиками:
- максимальна пропускна здатність – 2000 м3/год;
- ширина отворів – 10 мм;
- сумарна площа щілинних отворів 4550 м2;
- діаметр барабана – 635 мм.
 
5.2. Пісковловлювачі та піскові майданчики
 
Для видалення із стічних вод піску та інших мінеральних домішків проектуємо аеровані піскоуловлювачі.
Площу поперечного перерізу аерованіх пісковловлювачів визначаємо за формулою:
 , м2
де: Vр — швидкість руху стічних вод в пісковловлювачі, яка приймається в межах 0,08...0,12м/с    - згідно [1], табл. 28.
Nс - мінімальна кількість секцій пісковловювачів (не менше двох)
  м2
 
Рис. 5.2. Схема аерованого пісковловлювача: 1 - аератор; 2 - трубопровід для змиву осаду (з насадками); 3 - лоток; 4 -  приямок для осаду.
 Робочу глибину пісковловлювача визначимо за формулою:
 м
Ширину пісковловлювача визначимо із співвідношення:
 
Довжину пісковловлювача визначимо за формулою:
 , м
де: Ks - коефіцієнт, який згідно [1], табл. 21 приймається рівним 2,39; 
Hs - розрахункова глибина пісковловлювача, рівна: Нs = Н/2 = 0,82м 
Uo - гідравлічна крупність піску, згідно [1], табл.28 приймається рівною: Uo  = 13,2 мм/с.
 м
Згідно [3], табл. 11. 4 приймаємо аеровані   пісковловлювачі (Т.П. №902-2-2) з характеристиками:
- кількість секцій (відділень) – 3;
- пропускна здатність (максимальна) — 100.000 м3/добу;
- ширина секції В = 3м;
- глибина Н= 2,1 м;
- довжина L = 12 м;
- витрати повітря на аерацію – 300 м3/год. 
Витрати води для гідрозмиву знайдемо за формулою:
 , м/с
де: в - ширина піскового лотка, в = 0,5 м;
Lл - довжина лотка, рівна довжині пісковловлювача за виключенням довжини піскового приямку: Lл = 12 - 3 = 9м;
Vл - висхідна швидкість промивної води, згідно [8], ст. 93 Vл = 0,0065 м/с.
 
Діаметр змивного трубопроводу буде рівний:
 
де: VТР. - швидкість руху змивної води в трубопроводі; приймається   VТР. = 2,0…3,0м/с.
Приймаємо змивний трубопровід діаметром   (  мм).
Фактична пшидкість руху води на початку змивного трубопровода:
 
При відстані між збризкувачами z = 0,4 м число їх на змивному трубопроводі буде рівне:
 
Для забезпечення необхідної рівномірності розподілу води по довжині змивного трубопровода вода в змивний трубопровід має подаватись під напором:
 
де: hо - висота шару піску в лотку до подачі промивної води, згідно [8], ст. 56 hо = 0,2 м.
Діаметр отворів збризкувачів знайдемо за формулою:
  (або   12 мм)
де:  - коефіцієнт витрати збрискувачів, який орієнтовно приймається рівним 0,82.
Витрати повітря для аерованих пісковловлювачів:
 
де:   = 3м3/(м2/год)
Фото Капча