Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив глобалізації на розвиток електронного урядування

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ
 
Блінцова В. О.
 
Анотація. Статтю присвячено дослідженню впливу глобалізації на розвиток електронного урядування. Визначено теоретичні основи концепції електронного урядування. Проаналізовано особливості глобалізації, які визначають розвиток електронного урядування на сучасному етапі.
Ключові слова: глобалізація, електронне урядування, інформаційне суспільство, суспільство знань, медіатизація.
Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.
Актуальність дослідження впливу глобалізації на розвиток електронного урядування обумовлена необхідністю підвищення ефективності діяльності влади з урахуванням соціально-політичних та економічних трансформацій, джерелом яких виступають глобалізаційні процеси. Йдеться, передусім, про зміну функцій та поля відповідальності національних держав, медіатизації політики та інформатизації діяльності урядів, зростання ролі глобальних політичних та економічних акторів.
Актуальність дослідження впливу глобалізації на розвиток електронного урядування також полягає у тому, що в останні десятиріччя відбувається активний розвиток інформаційних технологій, які проникають у політичну сферу та публічне управління. У теоретичній площині ідеї щодо «інформаційного суспільства» поступово поєднувалися з концепціями постіндустріалізму та постмодернізму й стали основою для постановки проблеми електронної демократії (е-демократії) та електронного урядування (е-урядування).
Політична взаємодія у сучасному світі опосередковується мас-медіа (говорять про «медіа- тизацію» політичної взаємодії), у діяльності яких визначаються й відображаються процеси впливу суб’єктів із різноманітним статусом, обмін інформацією між ними.
Впровадження сучасних технології політичної комунікації та організації взаємного зв’язку між владою та суспільством дозволяє говорити про виконання е-урядом не лише традиційних функцій управління, прийняття та реалізації політичних рішень та суспільної інтеграції, а й інших важливих функцій щодо обміну інформацією між глобальними (національними, колективними та індивідуальними) політичними акторами, соціальними інститутами та організаціями громадянського суспільства.
На особливу увагу заслуговують процеси глобалізації, які пов’язуються із намаганням вирішити загальносвітові суперечності шляхом розвитку мережі фінансової, економічної, політичної та культурної взаємодії, що охоплює більшість країн.
Електронний уряд у добу глобалізації має сприяти формуванню відкритих публічних дискусій з важливих питань суспільного розвитку та виступати соціальним інститутом з організації політичного діалогу та засобом досягнення громадянського консенсусу. У процесі швидких соціальних та політичних змін доби глобалізації завдання електронного уряду полягає у забезпеченні ефективної політичної участі громадян, покращенні співпраці з зацікавленими групами та приватним сектором, використовуючи комунікаційні технології.
Підвищення ефективності урядування в умовах глобалізації, відповідно до концепції «нового публічного менеджменту», відбувається завдяки успішному розумінню потреб громадян («споживачів» управлінських послуг) та спрощенню структури зворотного зв’язку між громадянами та владою.
Аналіз останніх досліджень та публікацій, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Дослідженню електронного урядування, як однієї зі складових глобальних суспільних змін присвячено праці таких зарубіжних та вітчизняних науковців, як М. Багмет, О. Баришполець, В. Бортніков, П. Бурдьє, Г. Вайнштейн, О. Вартанова, Д. Дуцик, І. Засурський, О. Зернецька, А. Костирєв, Дж. Лалл, Дж. Пітерс, Б. Потяти- ник, О. Соловйов, Г. Штромайєр, Д. Яковлев та ін.
Вагомий внесок в аналіз впливу глобалізації на становлення електронної демократії та електронного урядування зробили такі зарубіжні та вітчизняні дослідники, як Б. Барбер, Б. Кауфманн, М. Уотерс, К. Патеман, О. Голобуцький, О. Ду- бас, В. Ковалевський, А. Сіленко, Ю. Мазурок, О. Маруховський, В. Недбай та ін.
В цілому, методологічну основу формування концепцій електронного уряду у добу глобалізації складають теорія постіндустріалізму (Д. Белл та ін.), концепція «напівпрямої демократії» (О. Тоф- флер та Г. Тоффлер), концепція «демократії участі» (Й. Масуда та ін.), концепція «інформаціо- нальної демократії» (М. Кастельс) та концепція «інтерактивної демократії» (П. Розанвалон та ін.).
У роботах авторів, що досліджують глобальні зміни у сучасному світі (зокрема, Ф. Фукуяма, Д. Мартен, Т. Фрідмен, Л. Туров, І. Валерстайн та ін.), робиться наголос на тому, що ключову роль у процесі глобалізації відіграють інформатизація і комунікація.
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті – дослідити вплив глобалізації на розвиток електронного урядування.
Виклад основного матеріалу дослідження.
В умовах глобальних суспільних змін багато важливих проблем, пов’язаних з державно-правовими формами організації індивідів виходять за межі національних держав. Водночас, на політичну арену виходять нові впливові актори (підприємці, транснаціональні інституції, неурядові організації та ін.).
Пов’язуючи зміни традиційних вимог до організації влади та урядування з інформаційною хвилею людської цивілізації, Ф. Фукуяма пише: «Перед сьогоднішньою демократією інформаційного століття постає серйозний виклик – підтримати громадський порядок перед лицем технологічних і економічних змін» [6, 21]. Це, безумовно завдання влади, яке реалізується (або не реалізується) у процесі виконання суспільних функцій у процесі урядування.
У процесі глобалізації поєднуються три різні форми управління суспільством – ринок (спонтанне та анонімне правління), держава (політичній устрій суспільства, діяльність органів влади) та громадянське суспільство (добровільні асоціації індивідів на основі солідарності).
На думку О. Гьоффе, «ринок керує за допомоги грошей, а економічна і культурна сфери, зазвичай, підпорядковуються авторитету («престижу») ; держава ж владарює за допомоги права, а (вільна) солідарність – за допомоги відповідних очікувань. Політичній легітимації відомі всі три форми, але вона концентрується на другій, яка є, певною мірою, ultima ratio (вирішальним аргументом) : там, де ринок не дієздатний, а на солідарність на можна достатньо покластися, зростає роль держави» [2, 14].
Зміни у політичній сфері, які пов’язуються із глобалізацією, спричиняють
Фото Капча