Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив когнітивної складової "Я-концепції" на поведінку людини у групі

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
41
Мова: 
Українська
Оцінка: 

процесі самопізнання людина починає сприймати і переживати самого себе як єдине ціле, відмінне від інших людей і виражається в понятті» Я «. Для того щоб з повним правом називатися особистістю, на думку Божович, людина повинна мати «власні погляди і відносини, власні моральні вимоги та оцінки, що роблять його відносно стійким і незалежним від чужих його власним переконанням впливів середовища». Необхідною характеристикою особистості, на думку Божович, є «активність», що полягає в «свідомому впливі на навколишню дійсність, зміні її в своїх цілях; здатності керувати своєю поведінкою, діяльністю і своїм психічним розвитком» Божович була не тільки великим теоретиком, а й чудовим практиком: протягом 30 років вона керувала лабораторією психології формування особистості в НДІ загальної та педагогічної психології. Експериментальні дослідження, що проводилися під її керівництвом в цій лабораторії, застосовувалися на практиці в суворовських училищах, школах-інтернатах, школах для важких підлітків. [3. 12]

Наукові роботи, виконані співробітниками лабораторії під керівництвом Божович, за 30 років внесли величезний внесок у розвиток як експериментальної педології, так і у розвиток психології в цілому Так, ці роботи були присвячені проблемам мотивації, проблем навчання радянських школярів; проблем домінування мотивів та спрямованості особистості. Божович приділяла особливу увагу дослідженню ідеалів, вищих почуттів, довільності, волі Незважаючи на осуд з боку більшості радянських вчених усілякого новаторства, співробітниками лабораторії вивчалася проблематика самосвідомості, самооцінки, афекту неадекватності та емпатії, конформізму і стійкості особистості, що відповідало проблемам, що займає розуми прогресивних європейських психологів того часу. Тим не менш, незважаючи на всілякі репресії, які загрожували їй протягом усього життя, Божович не намагалася встати на шлях дисидентства. [3. 56]
Вона прагнула переробити радянське суспільство в традиціях європейського гуманізму. Так, спільно з т. е Коннікова Божович по-новому, з гуманістичної точки зору, намагалася поглянути на проблеми піонерської організації, зокрема на виховання колективізму. У їх розумінні колективізм представляв собою альтруїзм, доброту, співчуття, співпереживання. Саме в цей час співробітниками лабораторії Божович було введено в лексикон вітчизняній психології поняття «емпатія». Сама ж ідея маніпулювання дитиною в ім'я чого б то не було, нехай навіть найблагородніших ідей, так часто і небезуспішно використовувалась піонерської організацією, докорінно суперечила вченню школи Божович Позиція Божович в ті важкі для радянської психології часи поділялася далеко не всіма. Сама ідея експериментального вивчення особистості розцінювалася і сприймалася виключно як схильність буржуазним віянь у науці, що, само собою зрозуміло, жодним чином не відповідало ідеологізованим вченню радянських психологів. [3. 34]
 
1.7 Наукові ідеї Олександра Запорожця
 
На противагу думці багатьох зарубіжних спеціалістів Олександр Володимирович Запорожець доводить: дитина дошкільного віку спроможна розумно і послідовно розмірковувати, робити висновки, якщо спиратиметься на достатній досвід дій з предметами. Вчений стверджує, що мова, хоч і відіграє надзвичайно важливу роль у розумовому розвитку дитини, між тим не є провідною причиною розвитку; більш того: розвиток мови залежить від вирішення дитиною практичних завдань, оволодіння нею під керівництвом дорослих способами застосування предметів. Процес психічного розвитку дитини містить широке коло психологічних властивостей і здібностей, які необхідно враховувати під час побудови навчання і виховання. Головним є те, що розвиток кожної дитини йде своїм особливим шляхом, в якому загальні закономірності виявляються в індивідуальній формі.
О. В. Запорожець простежив основні стадії виникнення у дітей емоційних уявлень. Він стверджував, що емоції складаються в ході практичної діяльності, взаємин дитини з людьми, які її оточують. Підкреслив, що дитина відчуває те чи інше переживання після того, як вона здійснила певний вчинок, позитивно чи негативно оцінений дорослими чи іншими дітьми. Далі дитина переходить до емоційного передбачення наслідків своїх вчинків, їх «програвання» у плані емоційних образів. Це дозволяє їй здійснити певну корекцію поведінки відповідно до очікуваних результатів.
Роль практичної діяльності у розвитку емоційних процесів Олександр Володимирович вивчав на матеріалі сприйняття дітьми казок. Його стаття «Психология восприятия сказки ребенком-дошкольником» опублікована ще 1948 р. на сторінках журналу «Дошкольное воспитание» (№ 9). Вчений підкреслював, що емоції, викликані діями казкових персонажів, виникають на основі активної «співдії», співпереживання, коли дитина стає ніби учасником хвилюючих її подій. (Узагальнення саме цих досліджень і лягло в основу першої докторської дисертації науковця, яку йому не судилося захистити). [4. 46]
Головним видом діяльності дошкільного віку О. В. Запорожець називав гру. Вважав її надзвичайно привабливою для дитини, бо вона є спрямованою на орієнтацію у загадковий світ дорослих. В умовах гри значно зростає можливість засвоєння необхідних навичок, спостерігається вищий, ніж за інших умов, рівень сприйняття, мислення, запам'ятовування. Гра є вагомим засобом розвитку найважливіших психічних властивостей і здібностей дитини. Під її впливом відбувається розвиток загальної здібності до уяви та образного мислення. [6. 59-60]
Олександр Володимирович різко заперечував спроби штучної акселерації – - прискорення розвитку дошкільників, намагання виховувати п них психічні якості, характерні для пізніших етапів розвитку, зокрема для шкільного дитинства. На противагу таким спробам він висунув ідею розширення і поглиблення тих сторін розвитку, що є специфічними саме для дошкільного віку. [5. 87-99]
 
1.8 Петро Якович Гальперін і теорія планомірно-поетапного формування розумових дій
 
Петро Якович Гальперін є одним з провідних вітчизняних вчених у галузі загальної, вікової та педагогічної психології, автор всесвітньо відомих теорій
Фото Капча