Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив природних факторів на професійну діяльність

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Трудовий процес здійснюється у певних умовах, що характеризуються сукупністю елементів і факторів матеріально-виробничого середовища, які впливають на працездатність і стан здоров'я людини у процесі роботи. Виробниче середовище і фактори трудового процесу становлять у сукупності умови роботи. На здоров'я людини, її життєздатність і життєдіяльність значний вплив чинять фактори довкілля.
Матеріальними носіями шкідливих і небезпечних факторів довкілля є об'єкти, які формують трудовий процес і які входять у нього. Щодо природно-кліматичного середовища такими факторами є гроза, повінь, атмосферні опади, сонячна активність, фізичні параметри атмосфери, флора, фауна і т. д..
Природні фактори належать до активної групи і діляться на підгрупи:
1) механічні фактори, які характеризуються кінетичною і потенційною енергією і механічним впливом на людину. До них належать: кінетична енергія рухомих предметів (каменепад, повінь), потенційна енергія; шум; вібрація; прискорення; гравітаційне тяжіння; невагомість; дим, туман, пил у повітрі; аномальний барометричний тиск та інші;
2) термічні фактори, які характеризуються тепловою енергією і аномальною температурою. До них належать: температура нагрітих і охолоджених предметів і поверхонь, температура відкритого вогню і пожежі, температура інших джерел. До цієї групи належать також аномальні мікрокліматичні параметри, такі як вологість, температура і рухомість повітря, які приводять до порушення терморегуляції організму;
3) електричні фактори: електричний струм, статичний електричний заряд, електричне поле, аномальна іонізація повітря, які здебільшого викликаються грозовими явищами;
4) природні електромагнітні фактори: видиме світло, ультрафіолетові та інфрачервоні промені, іонізуюче випромінювання, магнітні поля;
5) хімічні фактори: порушення природного газового складу повітря, наявність шкідливих домішок у повітрі;
6) біологічні фактори: небезпечні властивості мікро- і макроорганізмів, продукти життєдіяльності людей та інших біологічних об'єктів.
Всі фактори характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, імовірністю появи, масштабами зони дії.
Фактори природного середовища значно впливають на стан здоров'я працівників. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, 20-25% всіх факторів, які негативно впливають на здоров'я, залежать від стану навколишнього середовища. Дія ряду факторів природного середовища може привести до ушкоджень – порушення анатомічної цілісності або функціональності організму людини, викликати дискомфортні або екстремальні умови в трудовій діяльності працівників. Саме тому проблема підвищення безпеки життєдіяльності людини займає головне місце в стратегії виживання людства.
Вплив температурного фактора навколишнього середовища на людину обумовлений наявністю функціональних систем терморегуляції і продукуванням теплової енергії в організмі, постійним тепловим обміном організму з навколишнім середовищем, цілеспрямованим використанням людиною у своєму повсякденному житті і діяльності засобів регуляції теплообміну. Температура внутрішнього середовища людини, як відомо, підтримується на рівному близько 37°С. Добові коливання температури, як правило, не перевищують 0, 5°С. Відхилення температури тіла людини за межі нижче 25 і вище 43°С несумісні з життям. При температурі вище 43°С починається денатурація білка. При температурі нижче 25°С інтенсивність обмінних процесів, насамперед у нервових клітинах, знижується до незворотнього рівня. Збереження і подальше відновлення життєво важливих функцій при більш низьких температурах тіла можливе лише за допомогою спеціальних заходів.
Комфорт температурних умов оцінюється здоровою людиною залежно від умов мікроклімату (температура навколишнього середовища, інтенсивність теплової і холодної радіації, вологість, швидкість руху і тиску повітря) та інтенсивності роботи Крім того, відчуття теплової комфортності істотно залежить від кліматичних умов, властивостей одягу людини і її фізіології.
Загальне тривале перегрівання приводить на фоні зростаючого спаду працездатності до труднощів при виконанні фізичної і розумової праці При цьому сповільнюються увага, координація впевнених рухів, процес обмірковування ситуації і прийняття рішення, збільшується час сенсомоторних реакцій. Виникають хворобливі симптоми задишки, перебої в роботі серця, шум у вухах, запаморочення.
Місцева дія холоду може по-різному впливати на організм людини, залежно від тривалості охолодження і глибини охоплення тканин тієї або іншої частини тіла. Глибоке місцеве переохолодження може закінчитися обмороженням частин тіла (найчастіше кінцівок) з незворотніми порушеннями тканин, включаючи кісткову.
Загальний вплив холоду, залежно від його сили і тривалості, може викликати переохолодження організму, що спочатку проявляється у млявості, потім виникає почуття втоми, апатія, починається тремор і дрімотний стан. Якщо не вживаються захисні заходи – людина впадає у глибокий, подібний до наркотичного сон, з наступним пригніченням дихальної і серцевої діяльності і прогресуючим зниженням внутрішньої температури тіла. Як показує медична практика, якщо внутрішня температура тіла знизилася нижче 20°С, те відновлення життєвих функцій майже неможливе.
Акустичне середовище є важливим компонентом у загальному середовищі: людина існує у світі звуків. Параметри акустичного середовища можуть істотно визначати і загальний стан людини, і її працездатність, і успішність діяльності, особливо тоді, якщо необхідно працювати зі звуковими сигналами, відтворювати мову іншої людини. Екстремальні умови в акустичному середовищі створюються в основному при наближенні звукового тиску до больового порогу, або при таких рівнях шуму, які ускладнюють сприйняття звукових сигналів. Больовий поріг звукового тиску становить приблизно 130 дб. Однак уже при 100 дб шум викликає загальну втому, знижує працездатність і якість роботи, а при 110-120 дб діє гнітюче. При рівні шуму 110 дб неможливе безпосереднє спілкування.
Конкретні умови діяльності істотно впливають на психічні і життєво важливі функції організму людини. Якщо вплив природних факторів (з урахуванням їх взаємодії) у конкретних умовах діяльності є таким, при якому забезпечується нормальне здійснення психічних і життєве важливих функцій організму, не виникає високої напруги компенсаторних систем організму і вдало виконується задана трудова діяльність, то такі умови можуть бути визначені як сприятливі, а в найкращих випадках – як оптимальні. Якщо в силу ряду факторів виникає висока напруга компенсаторних систем організму, – такі умови визначаються як несприятливі, або дискомфортні, а при вираженому несприятливому ефекті – як екстремальні. Максимальна екстремальність умов характеризується гранично переносимими значеннями одного або декількох факторів середовища, при яких обмежений час психічні і життєво важливі функції організма зберігаються на рівні, який забеапечує мінімумальну ефективність діяльності.
 
Список використаних джерел:
 
Березин Ф. Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека СПБ: Наука, 2005.
Бодров В. А. Орлов В. Я. Психология и надежность: человек в системах управления техникой. – М. : изд-во ин-та психологии РАН, 1998.
Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці: Навч. посібник. – Вид. 2-е. – Львів: Афіша, 2000.
Купчик М. П. та ін. Основи охорони праці: Навч. посібник. – К. : Основа, 2000.
Миценко І. М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. – Кіровоград, 1998.
Фото Капча