Впровадження теоретичних знань у процес навчально-виховної роботи в умовах педагогічної практики

В. Хільковець,

В. Дем'янюк

 

 

У статті розглядаються питання впровадження теоретичних знань у процес навчально-виховної роботи в умовах педагогічної практики студентів. Визначені форми і методи формування особистості школяра, структури теоретико-методичної роботи студентів під час проходження педагогічної практики.

 

В статье рассматриваются вопросьі внедрения теоретических знаний в процесе учебно-воспитательной работы в условиях прохождения студентами педагогической практики.

 

This article deals with the problem of application of the theoretical knowledge to the process of teaching and educational work during students pedagogical practice. The forms and methods of pupil personality moulding, the structure of theoretical and methodological work of students during passing through pedagogical practice at general education schools of Rivne have been determined.

 

He потрібно доводити, наскільки важливо з перших кроків у педагогічній діяльності вчителя усвідомити і набути педагогічні уміння і навички застосування теоретичних, психолого-педагогічних знань у навчально-виховному процесі.

Цінне і необхідне педагогічне вміння у питанні застосування педагогічних знань. У процесі навчально-виховної роботи, з перших кроків ці якості формують у себе студенти-практиканти 4-х, 5-х курсів Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука.

На завідуючих та викладачів кафедр покладаються функціональні обов'язки керівництва педагогічною практикою студентів у школі. До цієї роботи в загальноосвітніх школах залучаються і класні керівники – методисти тих класів, за якими закріплені студенти-практиканти на період проходження педагогічної та навчально-виробничої практики. Але класні керівники здійснюють практичне керівництво навчально-виховною роботою на рівні загальноосвітньої школи. А нормативними документами з організації навчально-виробничої та педагогічної практики передбачається проведення теоретико-методичних семінарів, консультацій і співбесід з практикантами з питань навчально-виховної роботи у відповідності з досягненнями сучасної психолого-педагогічної науки, з метою допомоги майбутнім учителям оволодіти теоретичними знаннями і їх методичним застосуванням. Цей бік навчально-виробничої та педагогічної практики студентів і забезпечують представники кафедр університету.

На які проблеми ми звертаємо увагу практикантів, щоб забезпечити зв'язок теоретичних психолого-педагогічних знань з практикою навчально-виховної роботи, пам'ятаючи, що закладка основ вміння вести виховну роботу в класі їм знадобиться упродовж всього їх життя.

На груповій установчій конференції перед виходом на практику розглядається суть поняття навчально-виховної діяльності і особливо поняття виховання, як спеціально організованого і свідомо здійснюваного педагогічного процесу. Розкриваючи це питання, підкреслюється важливість усвідомлення практикантами того, що процес навчально-виховної роботи складний і багатогранний змістом і соціальними вимогами у динамічно мінливому світі.

На конкретних прикладах з'ясовуємо різницю значень понять:

‒«виховує навколишнє середовище»;

‒«виховує побут»;

‒«в процесі навчально-виховної діяльності виховує школа».

Визначається механізм взаємозв'язку різниці диференційованого співвідношення до позитивних і негативних сторін процесів, які визначають ці поняття.

У даному контексті важливо акцентувати увагу практикантів, які соціальні якості і властивості особистості школяра слід формувати у сучасній школі. Що більш важливо показати практикантам, зміну понять виховання шляхом екскурсу в історію вітчизняної та світової педагогіки. Наука не стоїть на місці, поглиблюється і поняття навчально-виховної роботи. Цю особливість педагогічної науки і визначали у своїх працях К. Д. Ушинський, П. П. Булонський, A. C. Макаренко, В. О. Сухомлинський та інші загальновизнані педагоги. Суттєвим теоретичним положенням, яким необхідно оволодіти практикантам у процесі навчально-виробничої і педагогічної практики є з'ясування суті сучасної діяльнісно-особистісної концепції навчання і виховання з метою оволодіння вмінням включати учнів у діяльність по визначенню людської дійсності, організації діяльності школярів у питанні оволодіння життєвим досвідом.

Практиканти в теоретико-методичних співбесідах з'ясовують, що людська діяльність має свою структуру:

1. Всю сукупність людей про природу, суспільство і людину;

2. Практичні вміння та навички застосування знань у творчій діяльності;

3. Соціальні і духовні відношення людей у суспільстві.

Щоб учні змогли набути ці якості і творчо використовувати їх у житті для практикантів на прикладах розкриваються основні форми і методи навчально-виховної роботи.

Розглядаючи ці теоретичні і психолого-педагогічні положення, ми уточнюємо поняття рівня формування і розвитку на вихованні особистості до того рівня, до якого прийшла у своєму розвитку світова психолого-педагогічна наука в сучасних умовах розвитку суспільства. У теоретико-методичних співбесідах з практикантами обґрунтовується суть специфічних методів оволодіння школярами громадянським способом людської дійсності, тобто соціальними та духовними відносинами.

Плануючи включення школярів у різні види навчально-пізнавальної діяльності в закріплених на період практики за студентами класами, це допомагає майбутнім учителям суть специфічних форм і методів оволодіння особистістю школяра суспільним досвідом, людської дійсності, тобто соціальними і духовними відносинами.

Саме включення в різні форми навчальної і виховної діяльності з навчальних предметів дозволяє практикантам усвідомити нерозривний зв'язок теоретичних і практичних знань, механізмів навчально-виховної роботи в широкому розумінні цього слова, оволодінню знаннями, уміннями та навичками, методами творчої діяльності, соціальними та духовними, а також оволодіння механізмами виховання учнів у процесі навчально-трудової діяльності учнів у вузькому розумінні формування ідеологічних, інтелектуальних, моральних та естетичних відношень. Разом з тим на практиці студенти пізнають взаємозв'язки та взаємозалежності механізмів навчально-виховної роботи і тим самим оволодівають технологічними навчально-виховними процесами в навчальній і виховній роботі.

Важливими у переході від теоретичних знань до практичної сфери педагогічної діяльності є розуміння практикантами суті понять закономірностей навчально-виховної роботи, особливо рівня вихованості, як стійких і суттєвих зв'язків у даному процесі.

Зі студентами на практиці виробляється вміння використання психолого-педагогічних закономірностей. На конкретних формах та видах навчально-виховної діяльності демонструються механізми всебічного гармонійного формування і розвитку особистості школяра.

Акцентується увага на навчально-пізнавальній, виховній роботі з предметів, фізкультурно-оздоровчій, художньо-естетичній, трудовій, патріотичній та інших видах діяльності, які обумовлюють гармонійний розвиток особистості.

Звертається увага практикантів на важливе значення стимулювання особистості, котра формується і розвивається під час навчально-виховної діяльності.

Особливо важливо допомогти практикантам оволодіти вміннями ставити школярів в умови протиріч між досягненнями необхідного рівня їх розвитку і сформованості особистісних якостей, які вони переживають у своєму розвитку, так як ці умови змушують учнів до роботи над собою: в них формуються потреби, мотиви, вказівки, як стимули активної діяльності, проявляється інтерес до навчально-пізнавальної діяльності.

Увага практикантів акцентується на суті теоретико-практичного розуміння гуманізму з поваги до особистості з одночасно високою вимогою створенні в первинному (класному) колективі нормального психологічного комфортного мікроклімату, зміцнення особистості гідності учня.

Практиканти проявляють інтерес до переводу теоретичних знань у практику виховного процесу в питанні відкриття перспектив їх росту, досягнення успіхів, опори на позитивні якості учнів, врахування вікових, психофізіологічних та індивідуальних особливостей школярів. Здійснюється принцип єдності педагогічних знань всіх учителів, які працюють в учнівському колективі, а також у роботі з сім'єю та громадськістю.

Живий інтерес у практикантів викликає визначення критеріїв результатів навчально-виховної роботи, особливо при переході на кредитно-модульну систему.

Треба вчити практикантів бачити плоди їх спільних з учнями зусиль у питанні формування і розвитку особистості школяра.

 

 

1.Блонський П. П. Вибрані педагогічні твори // Видавництво АПН РСФСР. – М, 1961.

2.Бех І. Д. Психологічні основи розвитку особистості//Видавництво АПН РСФСР. – К., 1992.

3.Макаренко A. C. Педагогіка у 8 томах. М., 1985. Т. 8.

4.Сухомлинський S. O. Вибрані твори у 5 томах//Радянська школа. – К., 1976-1977. Т. 1-5.

5.Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори у 2 томах //Радянська школа. -К., 1983. ТІ, С 214-218.