+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
37
Мова:
Українська
корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає) ; автобіографій осіб, на паперових носіях та в електронному вигляді, включених до виборчого списку партії; декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кожного кандидата у депутати; документа про внесення грошової застави; по 4 фотографії кожного з кандидатів, включених до виборчого списку партії, розміром 4х6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді; ксерокопій першої та другої сторінок паспорта громадянина України кожного з кандидатів. Разом з цими документами партія подає до Центральної виборчої комісії передвиборну програму партії на паперових носіях, засвідчену підписом керівника партії і скріплену печаткою партії, та в електронному вигляді, викладену державною мовою, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.
Партія, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, після початку виборчого процесу та до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації кандидатів у депутати вносить в безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати.
Грошова застава повертається партії, яка отримала право брати участь у у розподілі мандатів, тобто за результатами виборів отримала 5% та більше голосів виборців.
В одномандатних виборчих округах кандидати висуваються також партіями (не більше одного кандидата на округ), однак дозволяється і самовисування. Парії висувають кандидатів на зїздах Реєстрацію кандидатів здійснює ЦВК.
Окрім подачі документів, передбачених Законом, обов'язковим для реєстрації є внесення кандидатом (чи партією) грошової застави у розмірі 12-ти мінімальних розмірів заробітної плати. Грошова застава повертається кандидату в разі його перемоги на виборах.
Одна і та ж особа може бути включена до виборчого списку кандидатів у депутати від партії або висунута лише в одному з одномандатних виборчих округів у порядку висуваня партією чи в порядку самовисування.
Законом України передбачена можливість скасування реєстрації кандидатів. Це можливо у таких випадках:
1) звернення кандидата у депутати не пізніш як за 20 днів до дня голосування із письмовою заявою про відмову балотуватися;
2) звернення партії не пізніш як за 12 днів до дня голосування про скасування рішення щодо реєстрації кандидата у депутати;
3) припинення громадянства України кандидата у депутати;
4) вибуття кандидата у депутати за межі України на постійне проживання чи з метою отримання політичноо притулку;
5) визнання кандидата у депутати недієздатним;
6) набрання щодо кандидата у депутати законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
7) порушення вимог про можливість балотуватись однією особою тільки за виборчим списком однієї партії та вимог про можливість балотуватися тільки в одному окрузі;
8) віявлення ЦВК обставин, які свідчать про відсутність у особи, висунутої кандидатом у депутати, пасивного виборчого права.
4. Передвиборна агітація: поняття, форми та порядок проведення
Загалом можна виділити два основних підходи до врегулювання агітаційної діяльності. Один з них – умовно його можна охарактеризувати як „ліберальний” – полягає у тому, що передвиборна агітація розглядається лише у вузькому розумінні відповідного поняття – як агітація за або проти кандидатів. За такого підходу більшість форм інформаційного впливу на виборців взагалі не вважаються передвиборною агітацією з усіма наслідками, що звідси випливають. Проте існує багато прихильників іншого погляду на передвиборну агітацію – як на інформаційну діяльність, спрямовану на підвищення поінформованості виборців про суб’єктів виборчого процесу, створення позитивного або негативного ставлення до суб’єктів виборчого процесу. Такий підхід має ряд позитивів, зокрема – забезпечення рівних можливостей суб’єктів виборчого процесу у здійсненні агітації, однак і породжує низку проблем. Серед яких, наприклад, складність проведення межі між передвиборною агітацією та звичайним інформуванням про поточні політичні події (з’їзди партій, заяви лідерів партій і блоків тощо). Розширене тлумачення поняття передвиборної агітації може призвести до обмеженняконституційного права на вільне вираження поглядів та переконань. [ 12, С. 26-29. ]
Законом України «Про вибори народних депутатів України» (далі – Закон) доволі детально регламентуються проведення передвиборної агітації як етапу виборчого процесу. Розділ ІХ Закону розкриває поняття передвиборної агітації, форми і засоби передвиборної агітації, строки проведення передвиборної агітації, порядок використання засобів масової інформації різних видів, обмеження щодо ведення передвиборної агітації тощо.
Статтею 68 Закону визначено поняття, основні форми і засоби передвиборної агітації, джерела покриття видатків на її проведення, основні умови проведення публічних заходів передвиборної агітації, обов’язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері.
Відповідно до частини першої статті 68 Закону передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у народні депутати України або політичну партію – суб’єкта виборчого процесу.
Частиною другою цієї статті Закону визначено, що передвиборна агітація може проводитись у таких формах:
1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями;
2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;
3) проведення публічних дебатів, дискусій, «круглих столів», прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій – суб'єктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів у депутати;
4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів,