Види сучасної дизайнерської діяльності

 

Вступ

Основні цілі і завдання дизайну

Види дизайнерської діяльності

Література

 

 

Провідна роль дизайну в розвитку постіндустріального суспільства визначається всіма розвиненими державами світу, зокрема, підкреслюється рішеннями Європейського Економічного Співтовариства. Ще у березні 1994 року ЄЕС призвало європейські країни до активної підтримки дизайну у всіх сферах промислового виробництва, економіки, культури, освіти.

Сучасний стан розвитку економіки України вимагає пріоритетного вирішення проблем, пов'язаних з якістю діяльності та середовищем життєдіяльності людини, асортиментом та конкурентоспроможністю промислової продукції.

 

Дизайн – це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтованого на досягнення найбільш повної відповідності створюваних об'єктів і середовища в цілому можливостям і потребі людини, як утилітарним, так і естетичним.

Дизайн (англ. desіgn) – задум, намір, план, мета, намір, творчий задум, проект. креслення, розрахунок, конструкція; ескіз, малюнок, візерунок, композиція, мистецтво композиції, твір мистецтва.

Дизайн – специфічний ряд проектної діяльності, що об'єднав художньо-предметну творчість і науково обґрунтовану інженерну практику в сфері індустріального виробництва.

Як засвідчує світовий досвід, дизайн це потужне джерело забезпечення якості товарів та послуг, ефективний засіб суттєвого підвищення конкурентоспроможності промислової продукції, всього середовища життєдіяльності. Його застосування, при відносно незначних фінансових вкладеннях, здатне спричинити вагомий позитивний ефект на економіку держави, на розвиток матеріальної культури суспільства.

Система дизайну та ергономіки, що існувала в Україні до незалежності, була невід'ємною складовою дизайн-ергономічного забезпечення потреб промисловості та соціально-культурної сфери колишнього СРСР. На початку 90-х років вона припинила своє існування, обсяги дизайнерських та ергономічних розробок у зв'язку зі спадом виробництва різко скоротилися.

Проблема ефективного використання дизайну та ергономіки почала вирішуватись в Україні лише в останні роки. Про це свідчить ряд постанов Кабінету Міністрів України з цього питання та розроблений на їх виконання Національним НДІ дизайну спільно зі Спілкою дизайнерів України, Всеукраїнською ергономічною асоціацією комплекс заходів з розвитку національного дизайну на період 1996-2002 рр

ДИЗАЙН у моді, про нього написано багато і напишуть ще більше. Цілком зрозуміло, на очах одного покоління виникла і затвердилася нова професійна діяльність, яку потрібно якось осмислити. Спочатку писали про терміни, про те, що англійське «desіgn» – похідне від італійського «dіsegno», а означає не тільки креслення або малюнок, але і складні речі – навряд чи не всю область роботи художника, за винятком станкового мистецтва. Потім писали про предмети, зроблених за участю ДИЗАЙНЕРіВ, про те, які це красиві і зручні речі. Потім про самих ДИЗАЙНЕРІВ – що вони роблять, як виходить ДИЗАЙНЕРСЬКЕ рішення і чим воно відрізняється від звичайного інженерного. Писали вже багато про що, але по окремості – виявилося, що всі ці окремі фрагменти знань зовсім не просто з'єднати в єдине ціле, для цього потрібні особливі засоби.

ДИЗАЙН – явище імпортне, тому природним є переконання, що вуж про західний Дизайн відомо всі, і потрібно тільки добре довідатися, що про нього написано. Але це виявилося набагато складніше, ніж припускали автори перших статей про західний Дизайн. Хоча західна література по Дизайні нараховує більш півстоліття розвитку, про єдину точку зору в ній не може бути і мови. Справа в тім, що досить часто «ДИЗАЙН» означає власне діяльність художників у промисловості, значно частіше – продукт цієї діяльності (річ або система речей), а іноді – область організації діяльності, узяту як ціле. У деяких випадках «ДИЗАЙН» трактується гранично розширено і далеко виходить за рамки позначення діяльності художника за рішенням задач промислового виробництва.

При безлічі окремих ухвал Дизайну, вироблених у західній літературі, найбільшою чіткістю відрізняється визначення, прийняте в 1964 році міжнародним семінаром по ДИЗАЙНЕРСЬКОМУ утворенню в Брюгге:

«ДИЗАЙН «- це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають і зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв'язки, що перетворюють виріб у єдине ціле як з погляду споживача, так і з погляду виготовлювача»

Цим визначенням затверджується наявність особливої творчої діяльності, що відрізняється від традиційних і більш-менш вивчених: мистецтва, інженерії, науки. Питання про меті діяльності позбавлений змісту. Мети, причому різні, можуть ставити люди, що здійснюють цю діяльність, тому у формулюванні семінару зазначений фактично продукт Дизайну – формальні якості промислових виробів у досить розширювальному трактуванні «формального». Описувану в такий спосіб (це зовсім не виходить, що опис вірний) діяльність здійснює ДИЗАЙНЕР або художник-конструктор. Цікаво, що це визначення прийняте не просто Дизайнерами-практиками, а методистами, педагогами, що повинні знати про Дизайн більше інших, але зіставити це визначення з дійсною практикою Дизайну не так-те просто. Нескладно переконатися, що вважати продуктом Дизайну тільки речі, промислові вироби немає достатніх основ. Розмаїтість продуктів, приписуваних Дизайнові, коливається в залежності від конкретного джерела інформації. Більшість ДИЗАЙНЕРІВ відносять до Дизайну не тільки промислові і суспільні інтер'єри (які ніяк не віднесеш до промислових виробів), але і виставочну експозицію, промислову графіку і навіть нові системи організації виробництва, обслуговування, реклами. Більш того, цілий ряд ДИЗАЙНЕРІВ і ДИЗАЙНЕРСЬКИХ організацій узагалі не виконує проектів промислових виробів, але це не може бути прийняте як