Види злочинів, кваліфікуючою ознакою яких є їх учинення службовою особою

• статтях розділу 17 «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з надання публічних послуг»;
• де зі змісту диспозиції статті випливає, що злочин може бути вчинений лише службовою особою;
• де суб’єкт учинення злочину загальний, а у разі його вчинення службовою особою склад злочину є кваліфікованим чи особливо кваліфікованим.

Стосовно першого типу злочинів необхідно вказати, що розділ 17, який має назву «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з надання публічних послуг», передбачає двадцять три склади злочину, ознакою яких є вчинення їх службовою особою, а саме: ч. 1, 2 ст. 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем», ч. 1, 2 ст. 364-1 КК України «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми», ч. ч. 1, 2, 3 ст. 365 КК України «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу», ч. 1, 2 ст. 366 КК України «Службове підроблення», ч. 1, 2 ст. 367 КК України «Службова недбалість», ч. 1, 2, 3, 4 ст. 368 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», ч. 1, 2, 3 ст. 368-2 КК України «Незаконне збагачення», ч. 3 ст. 368-3 КК України «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми», ч. 2, 3 ст. 369-2 КК України «Зловживання впливом», ч. 1, 2 ст. 370 КК України «Провокація підкупу». Вказані злочини можуть бути вчинені лише спеціальним суб’єктом складу злочину – службовою особою.

Окрім того, в інших розділах Особливої частини КК України передбачені склади злочинів, які можуть бути вчинені також лише службовою особою, на яких є пряма вказівка у диспозиції статті, таких є двадцять шість складів злочину, а саме: в трьох 2 розділу – ст. 132 КК України «Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби», ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей» та ст. 145 КК України «Незаконне розголошення лікарської таємниці»; в двох 5 розділу – ч. 2 ст. 171 КК України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів», ч. 1 ст. 173 КК України «Грубе порушення угоди про працю»; в десяти 7 розділу – ч. 2 ст. 209-1 КК України «Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму», ч. 1 ст. 210 КК України «Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням», ч. 1 ст. 211 КК України «Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону», ч. 1 ст. 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) «, ч. 1 ст. 212-1 КК України «Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 219 КК України «Доведення до банкрутства», ч. 1 ст. 222-1 КК України «Маніпулювання на фондовому ринку», ст. 223-2 КК України «Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів», ст. 232 КК України «Розголошення комерційної або банківської таємниці», ч. 1 ст. 232-2 КК України «Приховування інформації про діяльність емітента»; в двох складах злочину 8 розділу – ч. 1 ст. 238 КК України «Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення», ч. 1. ст. 253 КК України «Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля»; одному складі злочину 10 розділу, а саме: ч. 1 ст. 271 КК України «Порушення вимог законодавства про охорону праці», чотирьох 15 розділу – ст. 340 КК України «Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій», ч. 1, 2 ст. 351 КК України «Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради», ч. 1 ст. 357 КК України «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заво- лодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження», чотирьох 18 розділу – ч. 1 ст. 376-1 КК України «Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду», ст. 380 КК України «Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист», ч. 1 ст. 381 КК України «Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист», ч. 4 ст. 382 «Невиконання судового рішення».

Стосовно другого типу поділу, де зі змісту диспозиції статті очевидно, що злочин може бути вчинений лише службовою особою, то під час аналізу розділів Особливої частини КК України також простежується тенденція до вказівки законодавцем інших термінів у диспозиціях статей, зі змісту яких випливає, що певні злочини можуть бути вчинені також лише службовою особою, ознаками яких вона наділена, однак прямої вказівки на вчинення злочину службовою особою немає. Таких складів злочину нами виявлено тридцять п’ять, а саме: ч. 1 ст. 158-1 КК України «Незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, голосування виборцем, учасником референдуму більше ніж один раз», ч. 2 ст. 158-2 КК України «Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму», ч. 2 ст. 159 КК України «Порушення таємниці голосування», ч. 4