Види злочинного страхового шахрайства

 

Владимиренко С. В.

 

У статті, з урахуванням запропонованих автором критеріїв, здійснюється виділення видів злочинного страхового шахрайства.

Ключові слова: об’єкт злочину, суб’єкт злочину, злочини проти власності, види страхового шахрайства.

В статье, с учетом предложенных автором критериев, проводится выделение видов преступного страхового мошенничества.

Ключевые слова: объект преступления, субъект преступления, преступления против собственности, виды страхового мошенничества.

Vladymyrenko S. V. TYPES OF CRIMINAL INSURANCE FRAUD

In the article, according to author’s criteria, there are distinguished kinds of fraud in the sphere of insurance.

Key words: object of a crime, subject of a crime, crimes against property, kinds offraud in the sphere of insurance.

Постановка проблеми. Розвиток сфери страхування – одна з найважливіших умов становлення ефективної економіки у нашій країні. Страхування як від діяльності пройшло вже багато етапів в своєму загальному соціально-економічному розумінні: починаючи від намагань окремого індивіда мати заощадження до перетворення цієї сфери в одне з потужних фінансових джерел розвитку економіки. Таке становище цієї сфери підкреслює необхідність не тільки подальшого удосконалення її діяльності, а й активної протидії тим вчинкам та подіям, які гальмують або навіть дискредитують цю діяльність. Окремі економісти вважають, що злочини у страховій сфері, та шкода, яку вони заподіюють господарському механізму, в цілому створюють загрозу економічній безпеці країни [1, с. 114]. Тому держава повинна приділяти постійну увагу не тільки програмам із розвитку цієї сфери, а й заходам щодо протидії злочинності, яка порушує страхову діяльність.

Мета статті. В зв’язку з тим, що сфера страхування виступає в якості достатньо незалежного напрямку господарської діяльності, для неї характерні практично усі ознаки такої діяльності. Стосується це і системи правопорушень, у тому числі і злочинів, які тут вчиняються. Тому встановлення і виділення поняття та системи злочинів, які вчиняються у цій сфері, виступає як достатньо складне завдання, яке потребує свого спеціального дослідження.

Виклад основного матеріалу. Таке дослідження, на нашу думку, повинно мати декілька етапів. Спочатку для первісного встановлення кола таких діянь потрібно встановити об’єкт кримінально-правової охорони, який може ними порушуватися. Після цього можливо більш предметно встановити перелік тих злочинів, які можуть порушувати порядок, встановлений у сфері страхування. Далі слід провести необхідну систематизацію вже цієї групи злочинів. Саме так це робиться у апробованих наукових дослідженнях [2, с. 253-264].

Проведення подальшого дослідження в цьому напрямку дало змогу запропонувати своє бачення об’єкта злочину в цій сфері та виділити систему злочинів, які можуть посягати на сферу страхування [3, с. 104-108]. Така система дозволила «об’єднати» у цій групі злочини з різних розділів Особливої частини Кримінального кодексу (далі – КК). До злочинів проти власності, які були віднесені до такої групи, належать: шахрайство (ст. 190 КК) ; розкрадання майна шляхом привласнення чи розтрати (ч. 1), або зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК) і заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК). Але виділення такої групи злочинів проти власності не зняло всіх можливих питань щодо її подальшого науково-практичного тлумачення.

В першу чергу це стосується всіх можливих випадків так званого «страхового шахрайства». При цьому потрібно обов’язково відмітити, що при цьому ми не будемо аналізувати такі шахрайські дії, які безпосередньо не порушують механізм здійснення такої діяльності і скоріше відносяться до, умовно кажучи, зовнішніх злочинних проявів. Наприклад, працівники страхової організації за допомогою обману або зловживання довірою власника (керівника) цієї організації злочинно заволодівають майном цієї організації. У цих випадках говорять про так зване «внутрішнє фірмове» шахрайство, але за своєю суттю воно не відрізняється від таких же видів шахрайства, які можуть бути вчинені в інших сферах господарської діяльності, і не порушує механізму страхового функціонування. Тому аналізуватися будуть такі види шахрайства, які характерні саме для страхової діяльності.

В цілому страхове шахрайство посягає на власність як на економіко-правову категорію. В економічному сенсі власність відображає майно, яке присвоєне власником (власність віднесена цивільним законодавцем до речових, майнових прав). Правовий зміст цього визначається у правомочності власника, а саме: його права на володіння, користування і розпорядження цим майном, а також виключно лише власнику належить право передавати названі правомочності іншим особам (юридичним і фізичним). У цивілізованій державі економічний і правовий зміст власності існує в єдиному комплексі, і тому при вчиненні шахрайських дій у сфері страхування шкода заподіюється обом складовим власності.

Предметом страхового шахрайства в основному виступає майно у вигляді грошових коштів (страхових виплат, страхових внесків, страхових премій). Страхове шахрайство полягає в розкраданні чужого майна або придбанні права на нього в сфері укладання, дії чи виконання договору про обов’язкове або добровільне страхування; вчинене шляхом обману або зловживання довірою, яке причиняє майнову шкоду власнику чи законному представнику.

Страхове шахрайство має всі ознаки розкрадання: воно є суспільно небезпечним, протиправним, безоплатним вилученням чужого майна, вчиненим із корисливою метою, яке заподіює шкоду власнику майна чи його законному представнику. Вчиняючи шахрайство в сфері страхування, особа, не маючи прав на конкретне майно у конкретній ситуації (страхові внески, страхові виплати і т. п.), застосовуючи способи обману або зловживання довірою, незаконно, безпідставно, без внесення відповідного грошового або іншого