Виховання у молодших школярів любові до рідного слова на уроках української мови

Актуальність теми дослідження. Рідна мова є, без перебільшення, основним предметом у системі навчально-виховної роботи в початкових класах. Її особливе місце серед інших навчальних дисциплін визначається тим, що саме від мовленнєвої компетентності школярів (уміння читати, слухати, запитувати і відповідати, розповідати, переказувати почуте й прочитане, висловлювати свої думки в усній і письмовій формі) безпосередньо залежать їхні успіхи в опануванні знань з усіх інших предметів, зростання їхнього загального культурного рівня, світогляду. 

Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови є формування в учнів умінь, що стосуються різних видів навчальної мовленнєвої діяльності, найголовнішим з яких є уміння висловлюватися в доступних для них типах мовлення, передбачених програмою.

Однак цей процес неможливий без формування пошани й любові до рідного слова. Глибоке вивчення української мови можливе тільки тоді,коли учень усвідомлює її як найдорожчий скарб, в якому втілені національна самосвідомість, характер, історія народу. В. О. Сухомлинський писав, що найважливішим засобом впливу на дитину, облагородження її почуттів, думок, переживань є краса і велич, сила й виразність рідного слова. Роль засобу в початковій школі, де кожна зустріч з новим явищем навколишнього світу пробуджує в серцях дітей почуття захоплення, неможливо переоцінити.

Незважаючи на значне розмаїття нововведень в організації навчальної діяльності учнів, урок є і залишається основною формою навчально-виховної роботи в школі. Однак модернізаційні процеси, які відбуваються у всіх сферах освітньої галузі, у тому числі у найважливішій її ланці - шкільному педагогічному процесі, - вимагають від учителя суттєвих змін у визначенні мети уроку, організації пізнавальної діяльності учнів, системі інноваційних, дидактичних засобів навчання. Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання: «Як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання». Важливо визначити, як, залишаючись у рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити формування у них любові до рідного слова.

Виховати учня, який би саме так розумів значення рідного слова, справа, що потребує постійної щоденної роботи вчителя. Так що сам педагог не повинен бути байдужий до мови або запобігливо уникати українського слова у вільному спілкуванні. Інакше, як же він зможе навчити мови дітей, прищеплювати любов до неї, викликати інтерес до українського слова, до національної культури, до рідної землі.

Мета дослідження  - теоретично обгрунтувати та та експериментально перевірити методику виховання любові до рідного слова в учнів молодших класів на уроках української мови. 

Проблема, поставлена мета і гіпотеза визначили необхідність розв'язання таких завдань:

• проаналізувати психолого-педагогічне трактування сутності поняття «любов до рідного слова»;
• з’ясувати виховні можливості уроків української мови щодо формування в учнів молодших класів любові до рідного слова;
• провести педагогічну діагностику рівня вихованості в учнів  любові до рідного слова;
• розробити методи та прийоми формування почуття любові до рідного слова на уроках української мови;
• апробувати розроблені методи та прийоми і проаналізувати їх результати.

Об'єктом дослідження є процес навчання рідної мови у початкових класах загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - методичні закономірності й умови ефективної організації навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови з метою формування любові до рідного слова.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що виховати  у молодших школярів любов до рідного слова на уроках рідної мови можливо при дотриманні таких  педагогічних умов: структурно-змістовних, організаційно-діяльністних, пізнавально-творчих та індивідуально-ціннісних. 

Забезпечення структурно-змістовних умов полягало у підборі матеріалу відповідно до вікових та інтелектуальних можливостей учнів початкових класів, структуруванні надаваної їм інформації у вигляді, зручному для розуміння і запам’ятовування. Організаційно-діяльнісні умови передбачали планування вчителем тем і розділів програмного матеріалу, визначення об'єкта спостережень і дослідницької діяльності; проблемних питань і завдань; способів фіксації спостережуваного та досліджуваного матеріалу; кола позакласного читання; способів організації художньої діяльності. Забезпечення пізнавально-творчих та індивідуально-ціннісних мало на меті фіксацію уваги учнів на цікавих і корисних фактах, вартих запам’ятовування, пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення, контролю і перевірки, набуття дітьми емоційно-чуттєвого досвіду, знань про довкілля, формування способів творчої діяльності та прийомів розумових дій.

Теоретичні основи дослідження. Зважаючи на актуальність досліджува-ної проблеми, рівень її розробки є досить високим. Зокрема, методичні засади вив-чення рідної мови у молодших класах розглянуті такими авторами, як  М. С. Вашуленко [7, 8], Т.К. Донченко [15], Г. П. Коваль та Н. І. Деркач [23], М.П. Кочерган [28], Л. О. Варзацька і Л. М. Шевченко [34] та багатьма іншими. Власне проблема визначення поняття «любові до рідного слова» є наріжною у дослі-дженнях В. Іванишина та Я. Радевич-Вінницького [20], Н. Дзюбишиної-Мель-ник [13], Н. Мордовцевої [37], Т. Симоненко [50]. Практичні дослідження з формування любові до рідного слова, рідної мови висвітлені у працяхК.Д. Ушинського [56], О.А. Колоскіної [58], Н.Д. Будій [4], Л.І. Мацько [31] та ін.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використову-вались наступні методи дослідження. Теоретичні: вивчення філософської, психолого-педагогічної, лінгвістичної і методичної літератури за темою наукового дослідження; теоретичне обґрунтування можливостей уроків рідної мови; теоретичне осмислення педагогічної практики, аналіз навчального процесу з рідної мови. Емпіричні: спостереженн, аналіз усних відповідей і письмових робіт учнів, бесіди з учителями й учнями, педагогічний експеримент.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у три етапи. На першому ьуло проведено аналіз літературних джерел за темою дослідження, сформовано методологічний інструментарій, визначено напрямки експериментальної роботи. Другий етап передбачав проведення констатувального експерименту, який дав змогу з’ясувати наявний рівень сформованості в учнів любові до рідного слова і визначити основні засади експериментальної методики. Третій етап був присвячений власне експериментальній роботі й аналізу отриманих результатів. 

Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалось упродовж 3- місяців  на базі третіх класів Квасилівської ЗОШ І-ІІІ ступеня. Експериментальною роботою було охоплено 48 учнів двох третіх класів.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні власного підходу до організації навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови з метою формування любові до рідного слова, виявленні особливостей трактування поняття «любов до рідного слова», з'ясуванні основних закономірностей організації навчальної діяльності, умов підвищення її ефективності, формування пізнавальної самостійності учнів.

Практичне значення роботи визначається її спрямованістю на підвищення результативності навчального процесу на уроках рідної (української) мови, вдосконалення організації навчальної діяльності учнів. Матеріали дослідження можуть бути використані у навчальній практиці студентів, повсякденній роботі учителів молодших класів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів,  висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи становить 85  сторінок.