Використання елементів народознавства на уроках математики в початкових класах

Актуальність теми дослідження. Модернізація системи педагогічної освіти зумовлена концептуальними положеннями Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ ст., де зазначено, що освіта відтворює та нарощує інтелектуальний, духовний і економічний потенціал суспільства.

Відродження етнопедагогіки в Україні стало насущною проблемою нашогої часу. В контексті розбудови незалежної України, створення системи національної освіти і виховання особливого значення набуло науково обгрунтоване розв'зання навчальних і виховних завдань засобами української народної педагогіки. У зв'язку з розвитком нашого суспільства постає питання національного виховання дітей. У часи перебудови народної освіти вчені-педагоги переконалися і далі упевнюються в тому, що без повернення до високорезультативного, випробуваного століттями педагогічного досвіду народу ми не можемо виховати справжню людину.

Саме тому істотною ознакою сучасного освітнього життя є спрямування загальної уваги вчительства до народної педагогіки, яка відображена в рідній мові, фольклорі, в народних звичаях, у знаннях і досвіді родинного виховання дітей, у сімейно-побутовій культурі, народній грі, іграшках тощо. Дитина повинна перебувати під постійним виховуючим впливом матеріальної та духовної культури свого народу. Це необхідно для найповнішого розвитку її природних нахилів, розвитку здібностей, виявлення етнопсихологічних особливостей. Тому актуальною є проблема необхідності широкого впровадження в навчальний процес школи першого ступеня народознавчого матеріалу в умовах конкретного навчального предмета.

За даними З. Файчак тільки 5-7 відсотків освітян використовують повною мірою елементи народної математики і то, як правило, лише в процесі усних обчислень. Тільки 0,5 відсотка вчителів широко поєднанують народознавчий матеріал та ігрову діяльність молодших школярів у навчанні й вихованні.

Узагальнення педагогічного досвіду переконливо засвідчило перевагу використання народної математики як галузі народознавства у навчально-виховному процесі. Якщо вчитель зміг викликати інтерес, пробудити думку дитини за допомогою народознавчого матеріалу, то активізується пізнавальна діяльність учня, потреба дізнатися про нове, з’являється захоплення, допитливість, що є надійним чинником у формуванні пізнавальних інтересів.

Стан дослідження проблеми. Проблема інтеграції народознавства у зміст сучасної початкової освіти знайшла своє відображення у працях Т.Д. Демянюк [7], С. В. Домбровського [9], О.В. Король [14], Р. П. Скульського та М.Г. Стельма-ховича [25] та ін. Питаннями методики навчання математики у початковій школі присвячено багато робіт, зокрема, М. В. Богданович [1], М.Д. Касьяненко [11], Я. А. Король [15], З. І. Слєпкань [26] та інших. Однак питання інтеграції математики з елементами народознавства стало предметом вивчення лише кількох вчених, серед яких слід відзначити праці Г.І. Коберник [12], П.П. Середи [24] та     І. В. Шевчук [29].

Об’єкт дослідження – уроки математики з використанням народознавчого матеріалу в початковій школі.

Предмет дослідження – особливості проведення уроків математики у початкових класах з використанням елементів народознавства, їх переваги, роль та значення у формуванні пізнавального і навчального інтересу учнів.

Мета роботи – теоретично обгрунтувати та практично дослідити необхідність проведення уроків математики з використанням народознавчого матеріалу в початковій школі та визначення їх навчально-виховної специфіки.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

• проаналізувати народознавство як інтегруючу дисципліну в системі початкового навчання;
• визначити методичні особливості використання елементів народо-знавства на уроках математики;
• емпірично дослідити ефективність застосування елементів народознав-чого матеріалу на уроках математики у 2 класі.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі ЗОШ І-ІІІ ступеня №79 м. Львів, у дослідженні приймали участь учні 1-4 класу (констатувальний етап) та учні власне 2-их класів (формувальний та конт-рольний етапи).

Методи дослідження. Для реалізації поставлених у роботі завдань нами використовувалися такі методи, як аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, метод узагальнення і синтезу, методи, пов’язані з розробкою і впровадженням розробленого заняття: спостереження, педагогічний експери-мент, опитування та ін.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, загальний обсяг роботи склав 41 сторінку.