Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання художнього слова у формуванні зв’язного мовлення дошкільників за технологією Наталії Гавриш "Уроки літературної студії"

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Оволодіння дошкільниками зв’язним мовленням відбувається в процесі мовленнєвої діяльності, яка включає в себе сприймання і розуміння мови і конкретне говоріння в будь-якій ситуації спілкування. Еталоном мовлення, насамперед, є мова вихователя: правильна, змістовна, логічна, точно, багата, доречна, виразна і образна, чиста.
Найкращим способом підвищити рівень оволодіння дітьми зв’язним мовленням є використаням вихователем художнього стилю мовлення, тобто стилю дитячої художньої літератури, найістотнішими ознаками якого є образність, поетичність, широке використання синонімів, антонімів, омонімів, епітетів, метафор, порівнянь тощо. Художній стиль мовлення проявляється при читанні художньої літератури, або коли вихователь про щось розповідає, малюючи живу картину, збуджуючи уяву дітей, а також коли подає дітям зразок описової чи сюжетної розповіді за картиною, за іграшкою, під час творчої розповіді або розповіді з власного досвіду.
У всіх цих випадках чітко виділяються загальні ознаки художнього стилю: конкретність змісту, образність, виразність, емоційність.
Зв’язне мовлення – це єдине смислове розгорнуте висловлювання на певну тему, яке складається з двох і більше речень, що забезпечує розуміння його іншими під час спілкування. Зв’язне мовлення виконує важливі соціальні функції: допомагає встановити зв’язки з оточуючим, визначає і регулює норми поведінки в соціумі, а це є найважливіша умова для розвитку особистості дитини.
Забезпечити комплексний підхід до розвитку мовлення дає змогу застосування технології Н. Гавриш «Літературна студія», на заняттях за якую вирішується широкий ряд завдань: граматичні, словникові, фонетичні, зв’язного мовлення тощо.
Уроки «Літературної студії» поєднують у собі роботу з наочністю (малюнки), текстами (читання казок, оповідань, віршів) та образотворчими засобами (розмальовки, малювання).
У процесі застосування уроків «Літературної студії» з метою розвитку зв’язного мовлення дітей увага спрямовується, головним чином, не на мовні засоби (лексику, фонетику, граматику, а на зміст мовлення тобто тему і мету спілкування, тобто головна частина заняття – це робота над зв’язним мовленням, а інші цілі є допоміжними, підпорядкованими.
На заняттях за технологією «Літературної студії» досягається забезпечення максимальної мовленнєвої активності всіх дітей завдяки використанню ігрових мовленнєвих ситуацій, максимально наближених до природних, що забезпечує цілісність сприймання і розуміння мови дошкільниками, їх високу мовленнєву активність. Наприклад, при роботі над фразеологізмами («Влучне слово – у розмову») моделюються ситуації, коли хлопчик Тимко вибігає на вулицю з голосним криком, що обурює перехожих і дає змогу побудувати виховний момент. Таким чином досягається забезпечення взаємозв’язку мислення і мовлення.
Навчально-мовленнєва діяльність за технологією «Літературної студії» носить розвиваючий характер, що досягається завдяки використанню таких прийомів:
уявні ситуації “що б було, якби”;
проблемно-ігрові завдання «Пригадай та запам’ятай»;
розкриття причинних зв’язків («Закінчи правильно речення») ;
словесні логічні задачі, розповіді-загадки, що закінчуються проблемними запитаннями “Вова прокинувся вранці, за вікном блакитне небо, сяє сонце. “Мамо, а зовсім недавно був дощ? Як він здогадався, адже в цей час він міцно спав? ”;
розбір картинок- плутанин, віршів-плутанин з наступним поясненням “Як буває? ”;
пошук різних відповідей на поставлене запитання;
міркування щодо змісту прислів’їв, загадок.
Важливим аспектом роботи за технологією «Літературної студії» є культура мовлення -вміння правильно говорити, добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети і ситуації спілкування.
У дошкільному віці відбувається розвиток двох форм зв’язного усного мовлення: діалогу і монологу, роботу з якими і передбачають уроки «Літературної студії».
Робота по розвитку діалогічного мовлення за технологією Н. Гавриш «Літературна студія» направлена на формування умінь, необхідних дошкільникам для спілкування, зокрема:
1. Власне мовних умінь:
вступати у спілкування, знаючи коли і як це можна зробити (негативний приклад героїв, аналіз неправильної поведінки, рекомендації Джмелика та Поета) ;
підтримування і закінчення спілкування (привітання, висловлення радості від зустрічі, прощання з надією на майбутні зустрічі) ;
доведення своєї точки зору, порівняння, наведення прикладів, оцінювання, погодження, заперечення тощо;
виразне мовлення в нормальному темпі, з інтонаціями діалогу.
2. Умінь мовного етикету:
в різних ситуаціях спілкування правильно використовувати стійкі словесні формули (привітання, запрошення, прохання, вибачення, прощання, згоди, відмови тощо) ;
використовувати форми звертання залежно від того, хто є партнером спілкування (ім’я, по-батькові)
3. Уміння спілкуватись в парі, групі, колективі при обговоренні певної теми чи при плануванні спільних дій:
слухати і розуміти думку співрозмовника (робота в групах) ;
формулювати власне висловлювання (ігри з мовною спрямованістю) ;
слідкувати за правильністю мовлення, контролювати його правильність (робота вихователя) ;
підтримувати певний (позитивний) емоційний тон розмови.
4. Невербальні уміння – доречно використовувати жести, міміку.
Робота з розвитку зв’язного монологічного мовлення за технологією Н. Гавриш «Літературна студія» спрямована на формування наступних умінь:
підбирати зміст для своїх розповідей (розповідати за картинкою або пропозицією) ;
розподіляти зміст розповіді у певній послідовності (спрямовується коментарями Джмелика і Поета) ;
будувати висловлювання, дотримуючись певної структури (описової, сюжетної розповіді) ;
користуватись способами зв’язку між частинами;
користуватись мовними засобами у відповідності з літературними нормами;
будувати висловлювання довільно (коротко, детально) ;
Необхідною умовою розвитку зв’язного мовлення за технологією «Літературна студія» є засвоєння всіх сторін мови: словника (лексика), граматика, фонетика.
І. Завдання формування словника:
загальні – збагачення словника, введення нових слів; уточнення, закріплення словника; активізація словника; усунення нелітературних слів;
спеціальні – добір слів антонімів, синонімів; вживання фразеологізмів, порівнянь, образних висловів; вживання узагальнюючих слів; добір слів-означень (епітетів) ; вживання прислів’їв, приказок, примовок, загадок та іншого дитячого фольклору; добір прикметників до даного іменника; добір іменників до даних прикметників.
Відповідно цих завдань технологія «Літературна студія» передбачає формування наступних умінь: пояснювати значення слів, класифікувати предмети за основними ознаками і правильно вживати узагальнюючі слова (слова-поняття), добирати слова протилежного значення, близькі за значенням, пояснювати зміст прислів’їв, приказок, фразеологічних зворотів, добирати порівняння, визначати слово-назву предмета за вказаними ознаками, добирати слова-ознаки за вказаного предмету, називати предмет та його частини, помічати не літературні слова, слова-паразити у власній мові та мові однолітків.
 
І. Завдання формування граматичної правильності мовлення:
1. Завдання формування морфологічної сторони мовлення:
правильне вживання і зміна слів за родами, числами, відмінками, за особами;
узгодження слів за родами, числами, відмінками (іменників, прикметників, дієслів, прислівників, займенників, прийменників).
2. Завдання формуванню синтаксичної сторони мовлення:
використання різних типів речень;
правильна побудова речень, порядок слів у реченнях.
Завдання зі словотворення – утворення слів за допомогою суфіксів, префіксів, з двох основ.
ІІІ. Завдання виховання звукової культури мови:
формування правильної звуковимови;
розвиток органів артикуляції;
розвиток мовного дихання, слуху, голосу;
розвиток дикції, інтонації;
розвиток орфоепічної правильної вимови звуків.
Для реалізації цих завдань за технологією Н. Гавриш «Літературна студія» використовується цілий ряд методів, зокрема, художнього мовлення:
робота з книгою (журналом) – розгляд ілюстрацій, картинок, озвучення картинок (де чітко видно, що герої спілкуються) ;
ігрові мовні ситуації типу: “Зустріч з другом” (незнайомцем), “Розмова по телефону”, “Інтерв’ю” або розмова з цікавою людиною, “Довідкове бюро”, “Каса”;
ігри (рухливі з текстом) дидактичні (наприклад “Закінчи правильно речення”), ігри-інсценівки, ігри-драматизації;
сюжетно-рольові ігри, які закріплюють навички розмовної мови і професійну лексику.
У ході будь-якої бесіди за даною технологією використовують комплекс прийомів:
основним прийомом кожної бесіди є питання, зокрема, консультуючі або репродуктивні («Що це?», «Де?», «Скільки?», «Який?», «Як називається?») ;
пошукові, проблемні («Чому?», «Для чого?», «Через що?», «Як дізнатися?», «Яким чином?», «Навіщо?») ;
узагальнюючі («Як можна назвати?», «Про кого можна сказати це справжній друг?») тощо.
Як правило ці запитання використовуються в такому порядку: репродуктивні, щоб оживити досвід дітей, потім пошукові для осмислення матеріалу, в кінці – 1-2 узагальнюючі.
Крім цих основних запитань використовуються допоміжні: навідні і підказуючі.
Отже, слід підсумувати, що використання технології Н. Гавриш «Літературна студія» на заняттях з розвитку зв’язного мовлення у поєднанні із застосуванням мови художніх творів дає змогу забезпечити дотримання переважної більшості принципів комунікативного розвитку дошкільнят, допомагає вирішити завдання розвитку мовленнєво компетентної особистості.
 
Список використаних джерел
 
Гавриш Н. В. Методика розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку: Навч. -метод. посіб. / Н. В. Гавриш; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – 131 с.
Гавриш Н. Літературна студія: «Влучне слово – у розмову» / Н. Гавриш // Джміль. – 2012. – №2. – С. 2-5.
Гавриш Н. В. Художнє слово і дитяче мовлення. – Донецьк: Лебідь, 1999. – 170 с.
Фото Капча