Використання ігор і цікавих вправ на уроках природознавства

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку початкової освіти одним із основних завдань є підвищити якість навчання природознавству молодших школярів, активніше і цілеспрямованіше готувати їх до подальшого навчання та практичної діяльності. Запровадження нового змісту освіти сприяє підвищенню теоретичного рівня знань учнів, розвитку їх інтелектуальних здібностей. Однак діти часто відчувають труднощі, коли треба пояснити сутність виучуваних явищ, розкрити взаємозв’язки між ними. Далеко не всі учні можуть застосовувати набуті знання у змінених умовах, наближених до життя. Вчитель повинен дбати про те, щоб підвищувати рівень знань учнів, удосконалювати навчально-виховний процес. Щоб виконати ці завдання, потрібно розв’язати ряд теоретичних і практичних проблем навчання та виховання учнів і, зокрема, проблему удосконалення методики проведення різноманітних форм організації навчання природознавству в початковій школі.

З перших днів навчання природознавство викликає у дітей інтерес. Вони із задоволенням гортають підручник, розглядають вміщені в ньому ілюстрації, відновлюють у пам’яті елементарні знання про природу. Однак уже через декілька занять для частини школярів предмет стає нецікавим. Для того щоб розібратися, чому так відбувається, насамперед, потрібно розглянути специфіку курсу. Його мета - формування в учнів уявлень та елементарних понять про об’єкти і явища природи, взаємозв’язки і взаємозалежності між ними. Цієї мети неможливо досягнути тільки шляхом запам’ятовування і відтворення окремих фактів. Необхідно забезпечити певний рівень розумової діяльності учнів, їх пізнавальну активність та самостійність, а в класі, як правило, знаходяться діти різного рівня розвитку психічних процесів (сприймання, мислення, уваги тощо), що зумовлено як біологічними факторами, так і якістю попереднього навчання. Тож від врахування індивідуальних особливостей школярів значною мірою залежить успішне засвоєння природничих знань, умінь і навичок на одних уроках, їх розширення, узагальнення чи конкретизація, узагальнення чи конкретизація і використання на інших.

Очевидно, що за умов, коли основна організаційна форма занять - урок - розрахована на весь клас, якість засвоєння знань, розвитку і виховання кожної дитини значною мірою залежить від індивідуалізації навчання. Тому перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно орієнтований на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Разом з тим, ефективність навчання значною мірою залежить не лише від змісту і методів, а й від форм його організації. Форми навчання мають відповідати меті, змісту, умовам, в яких воно здійснюється (кількість дітей, їхній вік, наявність обладнання, специфіка предмета, тривалість навчання тощо).

Позаурочна робота тісно пов’язана з навчальним матеріалом. Згідно з навчальною програмою діти виконують домашні завдання, завдання в куточку живої природи, на географічному майданчику, навчально-дослідній земельній ділянці, проводять спостереження в природі. У вивченні природничого матеріалу значну роль відіграє позакласна робота, спрямована на розширення й поглиблення знань, умінь і навичок учнів. Зміст її виходить за межі програмного матеріалу, відповідно до запитів та інтересів школярів.

Теоретичні аспекти проблеми активізації пізнавальної та навчальної діяльності учнів початкових за допомогою ігрових форм роботи та цікавих завдань і вправ розглянуті Л.В. Ребровою і Є.В. Прохоровою [1], Т.М. Байбарою [5], О. Вербицькою [12], Л.Г. Горяною та Є.О. Неведомською [17], Н.В. Падалко і В.М. Федоровою [29], В.П. Сурядовою та О.І. Строколіс [49] та ін. Безпосередні розробки ігор та вправ на уроках природознавства висвітлені у працях І. Кокарєвої [27], З.Н. Плечової [42], О.П. Семененко [48], Г. С. Тарасенко [50], В.І. Щенникова [52] та інших.

На основі вищезазначеного можна зробити висновок, що проблема використання цікавих вправ та ігрових прийомів на уроках природознавства в початковій школі є досить актуальною.

Мета дослідження – теоретично обгрунтувати шляхи використання цікавих вправ та ігрових прийомів на уроках природознавства у початкових класах та експериментально перевірити їх ефективність.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

• проаналізувати літературні джерела з обраної проблеми;
• проаналізувати особливості викладання природознавства в початковій школі;
• охарактеризувати форми роботи, які використовуються на уроках природознавства в початкових класах;
• дати оцінку використання ігрових форм навчання та цікавих вправ на уроках природознавства;
• експериментально дослідити методику використання ігрових форм робо-ти та цікавих занять на уроках природознавства у початкових класах.

Об’єкт дослідження – процес використання ігор та цікавих вправ на уроках природознавства в початковій школі.

Предмет дослідження – педагогічні умови підвищення ефективності застосування цікавих вправ та ігрових прийомів на уроках природознавства у початковій школі.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що використання на уроках природознавства ігрових прийомів та цікавих вправ дасть змогу підвищити пізнавальний інтерес учнів і забезпечить ефективність уроків природознавства у початкових класах.

Методи дослідження. Під час написання роботи використовувалися такі методи, як  теоретичний аналіз літературних джерел, порівняльний аналіз та систематизація, бесіди, анкетування, спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, вивчення шкільної документації, педагогічний експеримент, кількісний та якісний аналіз результатів дослідження, методи теоретичного узагальнення, анкетування, бесіди, спостереження.

Організація дослідження. Експериментальне дослідження проводилось у три етапи: на констатувальному етапі ми проаналізували стан дослідження проблеми в теорії та практиці роботи сучасної початкової школи; сформулювали робочу гіпотезу дослідження, визначили мету та основні завдання дослідницької роботи, провели анкетування вчителів початкової школи, визначили основні поняття проблеми; на формувальному етапі нами було розроблено методику проведення педагогічного експерименту; визначено форми організації навчання та їх оптимальне поєднання під час вивчення природознавства в 3 класі; на підсумковому етапі ми проаналізували та узагальнили результати експериментального дослідження, сформулювали загальні висновки дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Грабунської ЗОШ І ступеня. Загальну вибірку склало 49 дітей 4-А і 4-Б класів.

Теоретичне значення дослідження полягає полягає в теоретичному обгрунтуванні і розробці методики використання цікавих вправ та ігрових форм роботи на уроках природознавства у початкових класах, обгрунтуванні методичної системи роботи, спрямованої на формування в молодших школярів початкових природничих знань, необхідних для подальшого навчання.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що їх можна використовувати у процесі вивчення початкового курсу природознавства, предмету «Я і Україна», у розробці спецкурсів і спецсемінарів із проблем методики опрацювання матеріалу за темою «Методика викладання природознавства» в початкових класах у процесі фахової підготовки і післядипломної освіти вчителів початкових класів, у створенні підручників для молодших школярів і методичних посібників для вчителів початкових класів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох поширених розділів, висновків і списку використаних джерел і додатків, загальний обсяг роботи складає 85 сторінок.