Використання інформаційних систем під час розслідування кримінальних правопорушень

 

Д. В. Дабіжа

 

Розглянуто питання обліків та інформаційних систем. Висвітлено слідчі ситуації, що часто виникають у практичній діяльності та безпосередньо впливають на ефективність розслідування; наведено алгоритми використання інформаційних систем для встановлення певних об’єктів чи фактів, отримання інформації про них під час розслідування кримінальних правопорушень. Проаналізовано можливості інформаційних систем, які свідчать про значну ефективність їх використання у розслідуванні кримінальних правопорушень і складанні криміналістичних методик.

Ключові слова: інформація, облік, використання інформаційних систем, Інтегрована інформаційно-пошукова система, слідчі (розшукові) дії, розслідування кримінальних правопорушень, слідча ситуація.

Постановка проблеми. Однією з головних умов посилення протидії злочинності є широке застосування інформаційних систем, які сприяють упорядкуванню роботи з інформацією про об’єкти обліку, її адресному отриманню. Розслідування кримінальних правопорушень сьогодні неможливе без використання сучасних інформаційних систем, які допомагають автоматизувати процеси збирання, зберігання, обробки та узагальнення криміналістично значущої інформації.

Інформаційно-довідкове забезпечення працівників слідчих підрозділів є актуальним з огляду на новації, що містяться в законодавстві України. Зокрема, для реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в ОВС України запроваджено інформаційну підсистему (ІП) «Єдиний облік» ІІПС ОВС, що зменшує вірогідність приховування заяв чи повідомлень про кримінальні правопорушення та є надійним джерелом інформації для внесення відповідних даних до ЄРДР і початку досудового розслідування згідно зі ст. 214 КПК України.

Зазначені інформаційні системи виконують одну із ключових ролей в інформаційно-довідковому забезпеченні, оскільки інформація, що вміщена в них, є ресурсом для поповнення інших масивів, спрямованих на використання у проведенні слідчих (розшукових) дій та розслідуванні кримінальних правопорушень.

Стан дослідження. Теоретичне підґрунтя використання інформації в розслідуванні кримінальних правопорушень формували вітчизняні та зарубіжні вчені: Р. С. Бєлкін, Р. Є. Дьоміна, А. І. Вінберг, В. А. Журавль, Е. П. Іщенко, Є. Д. Лук’янчиков, Р. А. Усманов, В. Г. Хахановський, М. Я. Швець тощо. Попри те, аналіз наукових праць засвідчує, що питанням використання інформації, яка міститься в інформаційних системах, певна увага приділяється лише в деяких дослідженнях (Т. В. Авер’янової [9, с. 382-392], В. В. Бірюкова [1, с. 568-621], Н. І. Клименко [2, с. 93-103], В. В. Лисенко [10, с. 1319], О. Р. Росинської [11, с. 331-374], С. А. Ялишева [3, с 104-108]). А. Ялишев є одним із перших, хто запропонував розглядати питання використання інформації, отриманої з інформаційних систем, у розслідуванні кримінальних правопорушень, з огляду на конкретні слідчі ситуації. Новизна ж цієї статті ґрунтується на дослідженні питання інформаційно-довідкового забезпечення в умовах прийнятого 2012 року Кримінального процесуального кодексу України, розробки алгоритмів дій працівників ОВС, спрямованих на встановлення певних об’єктів чи фактів, отримання інформації про них із використанням інформаційних систем під час розслідування кримінальних правопорушень.

Метою статті є розробка алгоритмів дій працівників ОВС, спрямованих на встановлення певних об’єктів чи фактів, отримання інформації про них із використанням інформаційних систем під час розслідування кримінальних правопорушень; розгляд питання інформаційно-довідкового забезпечення в умовах чинного Кримінального процесуального кодексу України.

Виклад основних положень. Найбільш продуктивними нині є інформаційно-довідкова, інформаційно-пошукова, інформаційно- модельована та інформаційно-консультаційна системи [4, с. 175]. Найпоширенішими із них у правоохоронних органах є інформаційно – довідкова та інформаційно-пошукова. За принципами роботи з інформацією вони подібні та забезпечують надання інформації про об’єкт у такому вигляді, в якому вона була внесена. Більш складною є інформаційно-модельна система, призначена для пошуку й обробки даних, але, на відміну від наведених, результатом її застосування виступають певні інформаційні моделі.

Можна зазначити про об’єкти інформаційно-довідкових обліків, які є моделями об’єктів, що мають доказове значення. Надання працівникам слідчих підрозділів такої криміналістичної інформації дозволяє приймати правильні тактичні рішення в різних складних слідчих ситуаціях.

Значні перспективи мають інформаційно-консультаційні системи. Саме вони на підставі аналізу вихідної інформації допомагають правильно сформувати слідчі версії та сприяти в обранні тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Так, слідчий може одержати дані про всі можливості інформаційно-довідкових картотек і колекцій про об’єкти, які в них вміщені, про шляхи отримання цієї інформації за проведення слідчих (розшукових) дій, але ця форма застосування спеціальних знань і криміналістичних обліків на практиці використовується нечасто [5, с. 24].

У розслідуванні кримінальних правопорушень здебільшого використовуються інформаційно-пошукові системи, які забезпечують збирання, збереження та видачу інформації за запитом користувача [6, с. 64]. Своєю чергою, автоматизована інформаційно-пошукова система створена та впроваджена з метою подальшого вдосконалення централізованого накопичення, обробки та пошуку довідкової, орієнтувальної та іншої інформації [7, с. 44-46].

Термін «облік» прийнято застосовувати щодо фактографічних інформаційних систем із невисоким ступенем інтеграції. Р. С. Бєлкін зазначав, що складові системи криміналістичної реєстрації більш зручно називати «криміналістичними обліками», тому що вони відрізняються характерними обліковими даними, формами, засобами та методами їх систематизації, зосередження й користування ними [8, с. 182]. Попри це, на наш погляд, саме поняття інформаційної системи найповніше розкриває рівень будь-якого обліку. Отже, обліки – це інформаційні системи, що забезпечують введення, пошук, узагальнення, зберігання, накопичення та видачу інформації стосовно певних об’єктів та явищ.

Як правило, термін «облік» використовується з уточнювальним словом, яке означає назву обліку, зокрема: облік номерних речей; викрадених (втрачених) документів; антикваріату; викраденого та зареєстрованого автомототранспорту; викраденої, втраченої,