Використання інформаційних технологій у самоосвітній діяльності вчителя іноземної мови в системі післядипломної освіти

‒унікальні можливості для співпраці та обміну досвідом, що їх відкривають служби Інтернету, дають змогу позбутися притаманного багатьом учителям іноземної мови почуття ізольованості від колег, які працюють в інших містах, країнах;

‒наявність у віртуальному просторі безкоштовних освітніх послуг високої якості дає можливість займатися самоосвітою при порівняно низьких фінансових затратах [3].

Серед різноманітних служб Інтернету найважливішими для професійного самовдосконалення вчителів є всесвітня Мережа. Ця служба має доступ до величезної кількості віртуальних документів, необхідних для самоосвіти вчителів: науково-методичних та науково-популярних документів, статей, планів уроків тощо. Пошук потрібних ресурсів можна здійснювати різними способами: за допомогою інформаційно-пошукових систем, сторінок-інформаційних воріт, пов'язаних гіпертекстовими посиланнями з усіма згаданими на них ресурсами, або шляхом уведення до адресного рядка браузера електронної адреси потрібного сайту.

Серед останніх слід зазначити TESUTEFL/TESOUESUEFUESOL Links: Links of Interest to Students and Teachers of English as a Second Language [http: / /iteslj. org/links/] Online Resources [http: //www/ccal/org/resources/ update. html], EEFFL Web [http: //www/eflweb: com/], TEFL/NET[http: //www/tefl. net], ESL Lesson Plans and Resources [http: //www. csun. edu/~ hceduOl3/esplans. html].

Сьогодні популярними і цікавими з точки зору можливостей для професійного розвитку є такі служби Інтернету, які надають учителеві можливість спілкуватися з колегами як у режимі діалогу, так і в режимі полілогу. До них належать електронна пошта, списки розсилки, групи новин, веб-форуми та розмови в реальному часі, аудіо- та відеоконференції.

Найбільш привабливою в цьому плані, на наш погляд, є електронна пошта. її головне призначення швидке й дешеве спілкування з усім світом (друзі через листування), що сприяє автономному навчанню, розвиває навички писання і читання. Зокрема e-mail – цікавий спосіб навчитися писати (наприклад, груповий твір або гра на виправлення помилок). Його можна застосовувати майже до будь-якої мовної діяльності. Далі надаються досить прості й привабливі варіанти, і, що дуже важливо, всі вони допомагають встановити зв'язок між реальним життям і навчальними цілями.

Так, на сайті Online Netiquette/com[http: //www. online netiquette. com/] можна ознайомитися детальніше з основними правилами поведінки у віртуальному просторі. Правила користування тими чи тими групами новин та веб-форума-ми можна знайти на відповідному сайті в розділі Online Netiquette. com[http: // www. onlinenetiquette. com/]

Наші дослідження показали, що ресурси Інтернету мають бути якомога більше інтегровані до викладацької діяльності, забезпечити безпосередній, релевантний і автентичний навчальний процес (включаючи такі види діяльності. як список тематичних веб-вузлів, мультимедійний огляд подій, пошук скарбів та ін.).

Учитель зобов'язаний змінювати своє мислення у світі, який постійно змінюється. Систематичний «зворотний зв'язок» у роботі з учнем буде сприяти покращенню методичної майстерності вчителя іноземних мов і вдосконаленню освіти шляхом самоосвіти.

Педагог, у якого сформована потреба в самоосвіті, який здатний засвоїти науково обґрунтовану педагогічну технологію і вміє реалізувати проект з навчальної теми, завжди буде затребуваним при реалізації завдань, поставлених реформою загальноосвітньої школи.

Тому на першому місці в самоосвітній діяльності вчителя іноземної мови знаходиться читання спеціальної літератури, оскільки саме читання є засобом інформування. Воно сприяє подальшому розвитку особистості, розширює професійний кругозір, підвищує кваліфікацію, формує компетентність. Це завдання може бути реалізоване за умови цілеспрямованої роботи над науковими текстами методико-педагогічного профілю.

Як показали наші дослідження, спеціалісти виявляються не готовими не тільки спілкуватися з іншомовними колегами з професійної проблематики, але й всебічно розуміти й оцінювати значущість тих чи тих матеріалів періодичних видань країни, мова якої вивчається.

Для забезпечення можливості подальшого професійного самовдосконалення учителів іноземної мови в системі післядипломної освіти шляхом читання оригінальної літератури із спеціальності треба використовувати, перш за все, статті іншомовних періодичних видань (в тому числі їх інтернетівські версії) з педагогічної і методичної тематики, які характеризуються актуальністю і свіжістю інформації, мають пізнавальну цінність, професійно-інформативну значущість, відповідають тематичному та іншим принципам. Стаття – загальновизнаний спосіб опублікування наукових результатів. Це «найбільш економне, компактне і доступне для сприйняття, осмислення і переробки джерело інформації, яке оперативно і динамічно віддзеркалює нові зміни, нові течії в тій чи тій науці» [4, с 10]. За критерієм функціонування виділяють дослідницькі, дискусійні, оглядові статті.

Однією з форм обробки наукової інформації, направленої на смислову і мовну компресію вихідного матеріалу, є реферування [2].

Реферування як діяльність можна розділити на два етапи – підбір інформації й передача цієї інформації в рефераті того чи того виду. На першому етапі необхідно звернути увагу вчителів на вироблення вміння прогнозувати зміст тексту за певними ознаками; формувати й удосконалювати лексичні навички; орієнтуватися в текстовому матеріалі; робити узагальнення на основі прочитаного тексту; оцінювати зміст тексту з точки зору новизни й актуальності інформації, яка міститься в ньому. На другому етапі необхідно сформувати й розвивати вміння компресування й редагування.

Результати дослідження показали, що роботі з вибірки й переробки смислового змісту наукового тексту необхідно вчити за допомогою спеціальної системи вправ, які мають значний розвивальний, виховний і самоосвітній ефект.

Сучасна соціокультурна ситуація пред'являє високі вимоги до рівня освіченості вчителя іноземної мови, його психолого-педагогічної компетентності, сформованості гуманістично спрямованої особистості. Одне з основних завдань післядипломної освіти педагогів пов'язане з їх подальшим особистісним і професійним вдосконаленням, розвитком професійно значущих умінь і активною соціально-педагогічною позицією. У зв'язку з цим актуальним залишається пошук і впровадження ефективних інформаційних технологій, методів і прийомів активізації процесу навчання слухачів інститутів післядипломної освіти з урахуванням стилю педагогічної діяльності, який склався, відповідного рівня професійної підготовки, наявного педагогічного досвіду, сформованої мотиваційно-смислової професійної установки.

Вирішенню окреслених завдань перетворення й удосконалення практики навчання педагогічних кадрів сприяє використання комп'ютера та Інтернету.

Таким чином, нова школа – це учитель, який по-новому працює. Жодна реформа не відбудеться, якщо вчитель у самоосвітній діяльності недостатньо використовує сучасні інформаційні технології.

 

 

1.Барановская Т. А. Организация методической работы как условие успешной деятельности педагога // Последипломное образование: достижения и актуальные направления развития: материалы междунар. науч.-практ. конф. (22 сент. 2005г., Минск) : в 2 ч. 4. 1 / М-во образования Респ. Беларусь, ГУО «Акад. последиплом. Образования», отв. ред. Н. Н. Кашель. – Мн: АПО, 2005. -С. 25-30.

2.Ковальчук Т. И. Лингвистические характеристики реферативного жанра и обучающий потенциал реферирования: (на материале англ. яз.) : автореф. дис.... канд. филол. наук: 10. 02. 04. – Киев, 1989. -23с.

3.Коломієць. В. Служби Інтернету в неперервній освіті вчителів англійської мови. // Рідна школа. – 2005. – № 2. – С. 42-44.

4.Митусова О. А. Обучение студентов самостоятельной работе с научной (филологической) литературой: автореф. дис.... канд. филол. наук: 10. 02. 04. – М. : МГПИЯ им. М. Тореза, 1988. – 24с.

5.Токменко О. Інформаційні технології у викладанні іноземних мов: сьогодні і скрізь // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2006. – № 2. – С. 98-100.