Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання казкотерапії у розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Андрощук Ірина Миколаївна,
вихователь Березнівського ДНЗ №1
 
Використання казкотерапії у розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку
 
У посібнику «Використання казкотерапії у розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку» ґрунтовно розкрито рівень розвитку словесної творчості старших дошкільників через українську народну казку, казки В. Сухомлинського, вміщено конспекти занять, анкети, консультації та практикум для батьків «Щоб від казки була користь»; анкети для педагогів, експериментальне дослідження.
На сучасному етапі розвитку ми потребуємо творчих, самодостатніх, активних, освічених особистостей, формування і розвиток яких нині є головним завданням освіти, і, перш за все, дошкільної. Це засвідчено і Законом України «Про дошкільну освіту» і Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні. Саме Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» надала простір для творчого використання різних педагогічних технологій успішного розвитку дітей. Одним із провідних завдань сучасної освіти Базова програма визначає розвиток словесної творчості дошкільнят.
Пошук педагогічних технологій побудови розвивального освітнього процесу спонукав мене шукати нові нетрадиційні форми роботи. З огляду на те, що провідною діяльністю дітей дошкільного віку є гра, я вирішила поєднати в освітньому процесі гру і казку, тому що саме казка якнайкраще активізує дитячу уяву і творчість, служить зразком зв’язної розповіді та літературної мови. Казкотерапія – це інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов’язані з реальним спілкуванням, що спрямоване на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану. Казкотерапія – це метод, у якому казкова форма застосовується для інтеграції особистості, розвитку її творчих здібностей, удосконалення взаємодії з навколишнім світом. Казкотерапія – це найстародавніший засіб підтримки людини за допомогою слова. Як тільки з’явилася мова, одразу ж з’явилися й перші історії. Казкотерапія – це насамперед мова, якою можна вести бесіду з душею людини. Казкотерапія має свої вікові обмеження у процесі роботи з дітьми: дитина повинна мати чіткі уявлення про те, що існує казкова дійсність, яка відрізняється від реальності. Зазвичай навички такого розрізнення формуються у дитини до 3, 5-4 років, хоча, безумовно, у кожному конкретному випадку необхідно враховувати індивідуальні особливості розвитку дитини. Слухаючи чи розповідаючи казку, дитина вживається у розповідь, у неї розвивається здатність відчувати себе на місці іншого. Саме це й робить казку ефективним розвивальним засобом. Під час казкотерапії діти вчаться творити словесні образи; вигадуючи їх, малюки збільшують свій образний потенціал – і їх внутрішній світ стає багатшим і цікавішим, адже так діти вчаться формувати свою думку. Розмовляючи з дитиною мовою казки через аналогії та метафори, ми не лише створюємо образи, а й виявляємо негативні почуття дитини у вигляді казкових образів. Поступово змінюємо цей негатив на позитив – переживання дитини під час цього перетворення теж змінюється, адже обов’язковим є щасливий кінець казки. Під час гри, перевтілюючись у казкового героя, дитина може спокійно розповісти про свої почуття, думки. Саме під час читання казки діти засвоюють необхідні моделі поведінки, учаться реагувати на життєві ситуації, підвищують рівень знань про себе й оточуючих, тому що казки їм набагато зрозуміліші за наші пояснення.
Казки сприяють пізнавальному розвитку дітей, виховують моральні почуття, впливають на уявлення особистості дитини, спрямовуючи розвиток бажань і вчинків малюка. Казки спираються на те найкраще, що вже є у кожної дитини. Саме з казок дитина дізнається, що добро майже завжди перемагає зло, а негативні герої будуть покарані за свої вчинки.
Одне із наших завдань, як вихователів дошкільного закладу – підтримувати, заохочувати, прищеплювати цікавість до українського слова. Робота над розвитком мовлення дітей – це вдосконалення звуковимови, збагачення звукового запасу, розвиток граматичних умінь, умінь спілкуватися між собою (вести діалог), а також зв’язно, послідовно розповідати про побачене, почуте. Дорослим необхідно виявляти інтерес до розповідей, заохочувати до них. Уміння розповідати дає дитині велике задоволення, поліпшує її настрій, зміцнює віру в свої сили. Діти дуже люблять слухати розповіді не тільки дорослих, але й своїх товаришів. Практика підтверджує, що діти-розповідачі користуються серед своїх товаришів великою повагою.
Навчити дітей розповідати – це важливе завдання вихователів. Уміння зв’язно і послідовно розповідати відіграватиме неабияку роль у дошкільному навчанні, адже успішно навчатися – це означає вміти послідовно викладати засвоєні знання, що тісно пов’язані з розвитком логічного мислення. Лише в результаті систематичного, планомірного навчання та вправляння діти зможуть навчитися розповідати.
Словесна творчість – своєрідний пік або результат досить високого рівня розвитку мовлення та уяви. Проте досягнення цієї норми можливе лише за певних умов: розвитку психічних процесів, насамперед творчої уяви, розвитку всіх сторін мовлення, багатого життєвого досвіду дитини, спеціально організованого навчання та правильно обраного засобу розвитку словесної творчості. Старші дошкільнята вже повинні вміти вільно фантазувати, складати різноманітні оповідки, створювати казки за опорними схемами або сюжетними картинами, самостійно вигадувати образи та сюжети. Н. В. Гавриш, Е. П. Короткова, Н. П. Орланова, Є. І. Тихеєва, Є. О. Фльоріна наголошують на важливості навчання творчого розповідання та називають провідні засоби розвитку словесної творчості: природа, фольклор, іграшки, театралізована діяльність, ілюстрації, розвиток поетичного слуху.
Поряд із цим, одним із найбільш ефективних та доступних засобів розвитку словесної творчості є казка, яка служить зразком побудови зв’язної розповіді, яскравих образів, літературної мови. Вона активізує дитячу фантазію, спонукаючи до творчості.
 
Фото Капча