Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання лабораторних робіт на уроках історії

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
63
Мова: 
Українська
Ціна: 
1200 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Лабораторно-практичний метод: історія і досвід
1.1. Впровадження лабораторно-практичного методу в методику викладання історії
1.2. Використання лабораторно-практичних робіт на уроках історії в радянській школі
1.3. З досвіду використання лабораторно-практичного методу в зарубіжній історичній дидактиці
2. Лабораторно-практичний метод на уроках історії в сучасній українській школі
2.1. Теоретичні засади використання лабораторно-практичного методу на уроках історії
2.2. Особливості організації лабораторно-практичних занять з історії України в сучасній школі
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Актуальність теми. Ідентичність підходів, наявність цілої низки історичних тем і проблем, однаково трактованих у різних країнах Європи, нинішні активні інтеграційні процеси на континенті зумовили появу ідеї єдиної європейської концепції історичної освіти. На думку заступника голови Ради Європи з гуманітарних питань М.Стобарта, основна мета історичного навчання в Європі має полягати в тому, щоб допомогти учневі усвідомити взаємозв'язки політичних, соціальних і економічних проблем, сприймати ці проблеми в контексті, цінувати культурну розмаїтість світу, формувати толерантність.

Особливе місце в загальноєвропейському підході до вивчення історії належить розвиткові в учнів найважливіших умінь і навичок, а саме:

  • аналізувати різноманітні свідчення, джерела, зважаючи на їхні особливості, і здобувати з них інформацію;
  • точно формулювати доречні запитання і відповідати на них, робити коректні виважені висновки;
  • ясно висловлювати свої думки в усній і письмовій формі;
  • оцінювати чужі погляди, виявляти розбіжності в різних судженнях і позиціях;
  • помічати помилки і прояви упередження в судженнях і не піддаватися впливу тенденційної інформації.

Узагальнюючи, можна сформулювати основні вимоги сучасного суспільства до вивчення історії за допомогою кількох понять: активність, особисте ставлення, толерантність, історичний аналіз.

Саме навчанню і глибокому розумінню перелічених моментів і сприяє лабораторно-практичний метод вивчення історії у школі.

Актуальність теми роботи полягає у тому, що на сучасному етапі розвитку загальної середньої освіти навіть у шкільних програмах           відсутні години для застосування лабораторно-практичного методу    навчання, що призводить до поширення малоефективних методів навчання, таких як сухі лекційні курси або робота зі стандартним зошитом завдань. Крім того, застосування лабораторно-практичних завдань на уроках історії дає змогу розширити загальний світогляд учнів, сформувати навички аналітичного і синтетичного мислення, навчитися оцінювати окремі події в загальноісторичному контексті.

Об’єкт дослідження - процес вивчення історичного матеріалу у шкільному курсі історії.

Предмет дослідження –лабораторно-практичний метод як спосіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії.

Мета бакалаврської роботи - розкрити ефективність використання лабораторно-практичного методу викладання історії в сучасній школі.

Згідно мети, об’єкту і предмету визначено наступні завдання дослідження:

  • провести аналіз використання лабораторно-практичного методу викладання історії у радянській школі та на європейських теренах;
  • вивчити теоретичні засади використання лабораторно-практичного методу на уроках історії;
  • виявити і проаналізувати особливості організації лабораторно-практичних занять з історії України в сучасній школі;
  • оцінити ефективність застосування лабораторно-практичного методу при вивченні історії.

Джерельною базою роботи стали праці таких вчених-педагогів, як К.О.Баханов (“Проблема мети і завдання шкільної історичної освіти в сучасній дидактичній літературі”), В. Чумак (“Розвиток історичного мислення у процесі вивчення вітчизняної історії”), Л. Уланова (“Рівні навченості учнів з історії та критерії їх оцінювання”), С. Терно, В. Сотніченка та ін.

Зокрема, питання формування в учнів історичних понять на основі самостійної роботи на уроках історії розглядаються в роботі С. Терно “Технологія формування наукових понять в учнів 9-х класів на уроках історії”, де визначено незамінність застосування педагогом способів активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі самостійно оволодіння поняттєвим апаратом шляхом роботи з документальними матеріалами.

Методичні проблеми впровадження лабораторних робіт у шкільний курс історії розглядаються у роботах В. П. Черевецького (“Методика викладання історії України в середніх і старших класах”) та О. Осмоловського (“Проблемність викладання: рівні завдань та технології їх застосування”), основний зміст яких присвячено ефективності застосування самостійної роботи учнів на уроках історії. Окремо звернуто увагу на роль педагога у організації і підвищенні ефективності самостійної роботи учнів.

Цікавою є робота Б. Копцюха “Використання матеріалів кабінету історії і правознавства у навчально-виховній роботі”, у якій автор звертає увагу на особливості методики застосування наочного приладдя (картографічного матеріалу, блок-схем тощо) у процесі вивчення історії України і формування в учнів почуття патріотизму.

Проблемі адекватного оцінювання отриманих знань учнів у процесі вивчення історії присвячені праці Г. Єгорова, Б. Мельниченко, Н. Василенко, а також Л. Уланової. Основна увага у цих працях звернута на необхідність уникнення негативних оцінок самостійної роботи учнів, особливоту випадку організації групових форм опрацювання матеріалів, а також шляхів покращення засвоюваності учнями історичних термінів і понять.

Окремо слід відзначити працю О. Охредька “Ігровий компонент на уроках історії”, яка присвячена організації лабораторно-практичних робіт на уроках історії у вигляді гри-змагання, що дає змогу підвищити пізнавальну активність учнів, сформувати у них позитивне відношення до уроків історії і педагога зокрема.

Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел.

 

Список використаних джерел: 
  1. Алексеевец В. В. Школьный курс истории: пос. для учителей. – СПб: АЕАС, 2000. – 318 с.
  2. Баханов К.О. Класифікаційні ознаки технології навчання історії в школі //Історія в шк. - 2001. - №3-4. – С. 11-31.
  3. Баханов К.О. Модель навчання у дискусії// Історія в шк. - 2000.- № 9. – С.30-37.
  4. Баханов К.О. Навчання історії за інтегрованою системою //Історія в шк. -2000. - №5-6. – С. 12-19.
  5. Баханов К.О. Навчання історії за проектною системою /Історія в шк. України. - 2000. - №3. – С.32-39.
  6. Баханов К.О. Навчання історії у Вальдорфській школі //Історія в шк. -2000.-№8. – С.61-66.
  7. Баханов К.О. Проблема мети і завдання шкільної історичної освіти в сучасній дидактичній літературі //Історія в шк. - 2001. - №5. – С.56-60.
  8. Баханов К.О. Інноваційні системи технології та моделі навчання історії в школі. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 232 с.
  9. Баханов К.О. Облік індивідуальних досягнень учнів у навчанні історії // Історія в шк. України. - 1999. - №2. С.10-18.
  10. Булда А. Методичні матеріали до викладання історії України в 7-му класі: Урок №1: Вступ до давньої історії //Історія в шк. - 1999. - №4. – С.11-16.
  11. Булда А.А. Практична підготовка учителів історії в педагогічних навчальних закладах України: (Етапи і особливості). - К.: Нац. пед. ун-т ім.М.П.Драгоманова, 1999. – 196 с.
  12. Горохівський П.І. Історія України, 8 кл.: Розробки уроків. - Тернопіль: ПіП, 2000. – 130 с.
  13. Єгоров Г., Мельниченко Б., Василенко Н. Оцінювання і контроль знань учнів в зарубіжній школі //Історія в шк. - 2000.-№9. – С.87-93.
  14. Загребельна Н. Урок: Зміцнення Київської держави в середині X ст. /Історія в шк.-2000-№1. – С.44-49.
  15. Загребельна Н. Урок: Становлення Київської держави, 7-й кл.// Історія в шк. -2000.-№11. – С.34-39.
  16. Задорожна Л. Вивчення теми "Збирання українських земель (1939-1945 pp.)" в 11 класі загальноосвітньої школи // Історія в шк. – 2000. - №10. – С.41-47.
  17. Ігнатенко М. Місце історичного краєзнавства в викладанні історії України в школах //Історія в шк.-2001.-№3-4. – С.30-34.
  18. Ільюшина О.Структурування об'єкта вивчення історії //Історія в шк.-1999.-№1-2. – С.15-21.
  19. Кармазіна М. Ідеї української державності кінця XIX - початок XX століття та їх відображення у шкільному курсі вітчизняної історії //Історія в шк. України.-1999.-№4. – С.66-72.
  20. Колодій А. Г. Оцінка знань та вмінь учнів у процесі вивчення історії: методологічний підхід // Педагогіка, 2002. – 215 с.
  21. Коляда І. Урок: Київська Русь за правління Володимира Великого, 7кл. //Історія в шк.-2000.-№2. – С.40-43.
  22. Копцюх Б. Використання матеріалів кабінету історії і правознавства у навчально-виховній роботі //Історія в шк.-2001.-№2. – С.50-57.
  23. Лазукова Н.Н. Использование технологического подхода в обучении истории //Преподавание ист. в шк.-200І.-№1. – С.6-11.
  24. Ланчуковська Л. Історія України: завдання, запитання, тести та дидактичні матеріали: //Історія в шк. - 1999. - №4. – С.12-19.
  25. Малій О. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів: ("Всесвітня історія", 8 кл.) /Історія в шк.-2001.-№2. – С.22-26.
  26. Марковська С. Урок: Запровадження християнства на Русі, 7-й кл. //Історія в шк.-2000.-№2. – С.29-31.
  27. Осадчук Р. Застосування словесно-діалогічних методів у навчальному процесі //Історія в шк.-1999.-№7. – С.20-24.
  28. Осмоловська О. Модульно-розвиваюча система на уроках історії /Історія в шк. -1999.-№1-2. – С.61-69.
  29. Осмоловська О. Проблемність викладання: рівні завдань та технології їх застосування //Історія в шк.-1999.-№7. – С.30-36.
  30. Охредько О. Ігровий компонент на уроках історії // Історія в шк,-2000.-№7. – С.19-25.
  31. Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія: [Навч. посібник для пед. навч. закладів України]/Уклад.: Н.В.Гузій. - К.: ІЗМН, 2000. – 233 с.
  32. Педагогічна теорія та педагогічний досвід: перспективи і розвиток: Матеріали Всеукр. наук, практ. конф., 17-19 груд. 1998 р. - Луцьк: Вежа, 1999. – 190 с.
  33. Педагогічні технології. Досвід. Практика: Довідник. - Полтава: ПОШОПП, 1999. – 308 с.
  34. Про вивчення соціально-гуманітарних дисциплін у 2006-2007 навчальному році //Історія в шк. України. - 2006. - №3. – С.3-7.
  35. Розвадовська Л. Методичні поради з історії щодо впровадження інновацій у навчальний процес /Історія в шк.-2000.-№4. – С.66-69.
  36. Савельева И. М. Методика преподавания истории. - М., 1997. – 355 с.
  37. Соловар В. Послідовність роботи в школі і технікумі з розвитку мислення на уроках історії// Історія в шк. України. - 2000.-№1. – С.13-18.
  38. Сотніченко В. Виховання толерантності на уроках історії // Історія в шк. України.-2000.-№2. – С.44-48.
  39. Сотніченко В. Проблема створення форми знань при вивченні історії в школі /Історія в шк.-1999.-№10. – С.70-74.
  40. Сотніченко В. Проект оцінювання знань з історії учнів загальноосвітніх шкіл за 12-бальною системою //' Історія в шк. - 2000.-№9. – С.66-69.
  41. Сотніченко В. Технологія формотворення знань як базова технологія розвитку здібностей учнів до самостійної навчальної діяльності//Історія в шк.-2000.-№8. – С.30-36.
  42. Сучасні педагогічні технології: Навч. посібник / А.С.Нісілечук, О.С.Падалка, О.Т.Шпак. - К.: Вид. центр "Просвіта": Пошук, 2000. – 382 с.
  43. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках історії //Історія в шк.-2001.-№2. – С.56-59.
  44. Терно С. Технологія формування наукових понять в учнів 9-х класів на уроках історії //Історія в шк. - 2001. - №1. - С.13-20.
  45. Терно С. Формування методологічної культури учнів у процесі навчання історії//Історія в шк.-2000.-№5-6. – С.80-86.
  46. Тесленко Т. Нетрадиційні уроки в процесі навчання історії: (На прикл. теми "Культура XVIII - І пол. ХІХст."), 9 кл. //Історія в шк. -1999.- №8-9. – С.33-38.
  47. Уланова Л. Рівні навченості учнів з історії та критерії їх оцінювання /Історія в шк. України.-2000.-№3. – С.51-56.
  48. Фідря О.Методологія історії і тенденції розвитку шкільної історичної освіти //Історія в шк. України.-1999.-№3. – С. 44-47.
  49. Черв'янцова Л. Новий погляд на викладання в курсі історії України (10 кл.) тем про становлення українського націоналізму //Нова пед. думка.-2000.-№2. – С. 52-59.
  50. Черевецький В. П. Методика викладання історії України в середніх і старших класах // Український історичний журнал. – 2000. - № 4. – С.43-49.
  51. Чумак В. Розвиток історичного мислення у процесі вивчення вітчизняної історії та його вплив на історичну свідомість //Історія в шк. України.-2000.-№3. – С.67-71.
6579
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.