Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання міжпредметних зв'язків у процесі професійної підготовки фахівців здоров'я людини

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Використання міжпредметних зв'язків у процесі професійної підготовки фахівців здоров'я людини
 
Кубович О. В.
Міжнародний економіко-гуманітарний 
університет імені академіка Степан Дем'янчука
 
Анотація. Наводяться матеріали по використанню міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки фахівців здоров'я людини, педагогів для спрямування педагогічного впливу на покращення здоров'я, режиму дня учнів школи.
Ключові слова: фахівець здоров'я людини, професійна підготовка, міжпредметні зв’язки.
Аннотация. Наведены материалы об использовании межпредметних связей в процессе профессиональной подготовки специалистов здоровья человека, педагогов для направлености педагогического влияния на улучшения показателей здоровья, режима дня учащихся школы.
Ключевые слова: специалист здоровья человека, профессиональная подготовка, межпредметные связи.
Annotation. Materials are presented on the use of object relations between the process of training health professionals, teachers to guide pedagogical influence on improving health, regime for the school.
Key words: specialist human health, preparing professyonalnaya, межпредметные communications.
Постановка проблеми. Завдання, які стоять перед сучасною школою, вимагають підвищення загальнопедагогічної підготовки фахівців здоров’я людини, педагогів, як основ педагогічної теорії і практики, розвинути у них професійне мислення, сформувати педагогічні уміння і навички, виховати майбутнього фахівця здоров'я людини, вчителя як творчу особистість [5, 6, 7].
У поняття підготовленості студентів до професійно-педагогічної діяльності включають такі критерії, як: глибокі наукові, спеціальні і педагогічні знання, відповідний рівень вихованості, загальнолюдську культуру та інтелігентність, педагогічну спрямованість, компетентність і діловитість, гуманістичну духовність, широку ерудицію і соціальну активність [2].
Система загальноосвітніх знань, умінь і навичок є загальною, єдиною, необхідною кожному фахівцю для реалізації його соціально-професійних функцій. Весь комплекс педагогічних дисциплін визначає професійну спрямованість університетської педагогічної освіти і складає основу професійної підготовки майбутніх учителів [3, 6].
Існує певний набір професійних вимог до вчителя, який цілком не вичерпується знанням відповідного предмета і вивченими у вузі теоретичними положеннями загальної дидактики та методики. Головне в цих вимогах – це вміння, пов’язані з різними видами діяльності, до яких вчитель повинен вміти залучити учнів [6].
Важливою умовою формування професійно-педагогічної спрямованості кожного викладача на свій предмет, свою професію. Позитивно впливає на студентів викладач, який виявляє творчий підхід до своєї діяльності, постійно прагне до пошуків, до власного здоров'я, самовдосконалення.
Широкі можливості для підвищення пізнавальної активності студентів створюються на лекціях з педагогіки, в ході семінарських та практичних занять з педагогіки. При проведенні практичних занять акцентується увага на видах, формах і методах виховної роботи класного керівника, техніці проведення конкретних виховних заходів, методах педагогічного впливу на дітей, роботі з «важкими» дітьми, з батьками.
Окрім психолого-педагогічних дисциплін фахівець здоров'я людини у процесі професійної підготовки вивчає дисципліни біологічного спрямування, такі, як: «Валеологія», «Вікова фізіологія», «Загальна фізіологія», «Фізіологія фізичних вправ», «Гігієна шкільна і фізичних вправ», «Гігієна харчування», «Профілактика захворювань». Цей блок дисциплін забезпечує формування таких понять, як: «здоров’я», «чинники впливу на здоров’я», «функціональний стан основних систем життєзабезпечення» в стані спокою і після фізичних навантажень, «здоровий спосіб життя», «нормативи раціонального харчування», «нераціональне харчування і його наслідки», «режим дня учня (студента) «, «профілактика захворювань» та ін. [1, 2, 4].
Вивчення навчального курсу «Теорія і методика фізичної культури» формує поняття: «рухова активність», «фізичні якості», «фізична підготовленість», «фізичний стан», «фізична працездатність» [6, 7].
У процесі вивчення цих дисциплін забезпечуються між предметні зв’язки, які сприяють накопиченню не тільки теоретичних знань, а й практичних навичок для реалізації їх у професійній діяльності фахівця здоров'я людини, педагога.
Одним із шляхів підвищення пізнавальної активності студентів є поєднання навчальної і наукової діяльності. Слід підкреслити, що студенти недостатньо підготовлені до проведення науково-дослідної роботи з психолого-педагогічних наук, до проведення наукових досліджень взагалі. Цей недолік, на наш погляд, значно знижує рівень професійно-педагогічної підготовки студентів, гальмує зростання педагогічної майстерності вчителя. Тому одним з найдієвіших чинників, які сприяють удосконаленню навчально-виховного процесу, зокрема підвищенню ефективності, засвоєння знань з психолого-педагогічних та спеціального циклу наук, має стати активне залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи вже з першого курсу. Майбутні вчителі фізичного виховання, фахівці здоров’я людини протягом навчання у вузі повинні оволодіти найбільш важливими прийомами і методами педагогічного дослідження: навчитись аналізувати наукову літературу, писати реферати з педагогічних проблем, виступати з доповідями; вивчати та аналізувати шкільну документацію, проводити спостереження, анкетування, опитування, брати в учнів інтерв’ю, вивчати, узагальнювати, організовувати дослідницьку роботу в школі, забезпечувати відповідну спрямованість педагогічного впливу на учнів за результатами проведених досліджень.
Тому органічне поєднання завдань фізичного виховання з профілактикою захворювань, створення умов для раціональної побудови режиму дня, правильне поєднання розумових і фізичних навантажень, орієнтація вільного часу учнів (студентів) потребує вивчення цих питань, від яких у великій мірі залежить стан здоров'я учнівської і студентської молоді [6].
Мета дослідження: провести аналіз режиму дня учнів, використавши його як один з методів вивчення колективу класу.
Методики дослідження: використано метод хронометражу видів діяльності. Анкета включала питання щодо тривалості нічного сну, кратності харчування, тривалості перебування на свіжому повітрі, виконання правил особистої гігієни, організації вільного часу.
Організація дослідження: анкетування проведено в ЗОШ №20 м. Рівне. Анкетуванням охоплено 29 учнів 11-річного віку. У заповненні анкет приймали участь батьки. Одержані результати наводимо в таблиці 1.
 
Таблиця 1
 
ПРИМІТКА: N – норма, >N – більше норми, <N – менше норми
 
Порівнявши одержані дані з фізіолого-гігієнічними нормативами, ми встановили, що 20, 6% учнів недосипають (бо тривалість сну у них менше за 10 год.), 31% недоїдають (бо їх кратність харчування менше, ніж 4 рази на добу), 82, 7% перевищують тривалість приготування домашнього завдання, 89, 6% дітей недостатньо перебувають на свіжому повітрі, 62% дітей не виконують ранкову гімнастику, 6% дітей використовують активні види відпочинку (ігри, танці), а 94% дітей відпочивають пасивно (перегляд телепередач, читання книг).
Такий стан виконання основних елементів режиму дня безумовно позначається на фізичному розвитку, стані здоров’я дітей. Разом з тим проведений аналіз може бути використаний для внесення змін в організацію режиму дня учнів і сприяти покращенню показників здоров’я.
Висновки:
1. При аналізі режиму дня, праці і відпочинку учнів встановлено, що 26, 6% учнів недосипають, 31% недоїдають, 82, 7% учнів перевищують тривалість приготування домашнього завдання, 89, 6% недостатньо перебувають на свіжому повітрі, 62% дітей не виконують ранкову гімнастику, тільки 6% дітей використовують активні види відпочинку (ігри, танці), а 94% дітей відпочивають пасивно (перегляд телепередач, читання книг).
2. Використавши знання і практичні навички, одержані на основі міжпредметних зв’язків при вивченні предметів навчального плану професійної підготовки фахівців здоров’я людини та за результатами проведених досліджень, розроблено педагогічні рекомендації для учнів і батьків з метою покращення режиму дня, організації праці і відпочинку, харчування, приготування домашніх завдань, організації вільного часу.
Перспективи подальших досліджень: наші подальші дослідження спрямовані на вивчення ціннісних орієнтацій та мотивації успіху в навчанні майбутніх фахівців фахівців здоров'я людини.
 
Література
 
Буліч Е. Г., Муравов І. Н. Валеологія. Теоретичні основи валеології. -К. : ІЗМИ, 1997. – 224 с.
Власик О. Дослідження рівня здоров’я молодших школярів та способи його покращення //Фіз.. виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві: Зб. наук. праць. – Луцьк. 2002. – Т. І. – с. 176-180.
Голобородько Г. П. Формування поняття здорового способу життя в учнів основної школи: Автореф. дис. канд. пед. наук (13. 00. 07) / Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 1997. -17с.
Даниленко Г. М. Впровадження системи формування здоров’я школярів в умовах навчального закладу ∕∕ Здоров’я школярі на межі тисячоліть ∕∕ Матер. наук. – практ. конфер. Укр. НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків. – Харків. – 2000. с. -168-171.
Дубогай А. Д. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни школьников младших классов: Дис. … д-ра пед. наук. – К., 1991. -344с.
Дубогай О., Почечуєва І. Моніторинг оздоровчо-виховного процесу у молодших школярів ∕∕ Тези допов. IV між нар. Наук. Конфер. « Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреація, спортивної медицини та реабілітації «. – К. : – 2000. -365с.
Кузнєцова О. Стан здоров’я студентів в динаміці навчання та проблеми реалізації засобів фізичного виховання для студентів, які потребують корекції фізичного розвитку// Фізична культура і реабілітація в закладах освіти: Зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип. 2. – Рівне, 2004. – с. 72-75.
Фото Капча