Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання технологій психолого-педагогічного проектування в активізації дослідницької, пізнавальної, продуктивної діяльності дітей дошкільного віку

Предмет: 
Тип роботи: 
Педагогічний досвід
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступне слово вихователя-методиста
Виступ вихователя Давидович С. В. щодо сутності мотиваційного етапу проектно-педагогічної діяльності
Пояснення вихователя Давидович С. В. про інформаційний етап проектної роботи
Молоді вихователі на основі набутих раніше знань виокремлюють основні компоненти інформаційного етапу
Виступ вихователя Давидович С. В. щодо сутності репродуктивного етапу проектно-педагогічної діяльності
Молоді вихователі Парфенюк О. А., Курач Ю. А., Новак О. П. дають короткий огляд узагальнюючого етапу
Вихователь-методист Янищук О. І. пояснює особливості творчого етапу
Практичний психолог вчить молодих вихователів визначати резуль-тативність роботи в межах рефлексивно-оцінювального етапу
Узагальнююче слово вихователя-методиста
Список використаних джерел
 
Попередня робота: тематичні бесіди з вихователями, анкетування, співбесіди, групові консультації, взаємовідвідування занять)
Присутні: вихователь-методист Янищук О. І., вихователь Давидович С. В., молоді вихователі.
Завдання семінару-діалогу:
1) залучення молодих вихователів до активної педагогічної та методичної діяльності, колективної роботи;
2) пропагування педагогічних знань з метоюпідвищення педагогічної грамотності молодих спеціалістів.
 
Вихователь-методист:
Вступне слово
 
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» орієнтує на таку організацію життєдіяльності в дошкільному навчальному закладі, яка стимулює особистісне становлення і самореалізацію дитини, сприяє модернізації освітнього процесу на засадах суб’єктно-діяльнісної парадигми, забезпечує реалізацію принципу інтеграції змісту та видів діяльності. Упровадження Програми спонукає педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів до створення оптимальних моделей організації та планування життєдіяльності дітей. Саме тому останнім часом все більший інтерес у педагогів викликає використання психолого-педагогічного проектування у роботі з дітьми дошкільного віку.
Психолого-педагогічне проектування – це проект (форма перспективного плану-вання) діяльності вихованців, у якому поєднане бажання і прагнення дітей, завдання педагога, визначені Базовою програмою, варіативність форм, методів та засобів роз-вивальних дій вихователя і дітей, психологічні закономірності природного розвитку спільної діяльності дітей і дорослого (від бажання – до творчого рівня реалізації задуму). Проектування надає дітям змогу самостійно шукати способи досягнення мети, добирати партнерів, визначати час і місце реалізації задуму; випробовувати свої можливості, зіставляючи їх із бажаннями; практично застосовувати здобуті знання та набуті навички у взаємодії з дорослими та однолітками; реалізовувати своє природне прагнення діяти творчо, активно виявляти власне ставлення до людей і середовища; дітям з проявами обдарованості реалізовувати себе в умовах співпраці з однолітками, які здатні зрозуміти та оцінити їх; користуватися правом вибору.
Правильно організована проектна діяльність передбачає усвідомлену позицію кожного з учасників від самого початку до її завершення. Психолого-педагогічне проектування складається з шести етапів: мотиваційного, інформаційного, репродуктивного, узагальнюючого, творчого, рефлексивно-оцінювального. Цей поділ є досить умовним, а назва етапу вказує на педагогічні завдання, які є домінуючими в той чи інший період дитячої діяльності.
 
Вихователь Давидович С.В.:
І. Мотиваційний етап
 
Мета: викликати у дітей бажання створити спільний проект (задум) ; визначити завдання, зміст та форми діяльності, спрямовані на його реалізацію.
Завдання педагога на цьому етапі: мотивація для формування прагнення, бажання дітей, розвиток їх внутрішньої активності; виявлення наявного рівня знань, умінь, навичок; порівняння їх з програмовими завданнями проекту; конкретизація педагогічних завдань на період реалізації проекту, з урахуванням особливостей групи.
Молоді вихователі ставлять запитання щодо того, якими є основні компоненти мотиваційного етапу.
Відповідає вихователь-методист Янищук О. І.
Основні компоненти мотиваційного етапу:
реалізація проекту починається під час будь-якого виду діяльності чи режимного процесу;
використання ігрового прийому з метою створення мотивації (листівка; цікавий факт з телебачення, літератури; бандероль, посилка; запрошення; сюрприз у шафі, під подушкою; таємничий гість та ін.) ;
визначення разом з дітьми назви та форми творчого етапу («Ходить осінь по дорогах» – вистава для дітей іншої групи або для батьків; «Оповідки осені» – виготовлення книжечки оповідань дітей; «Барви осені» – колективна робота на виставку, створену в дитячому садку; «Осінній бал» – тематичне свято; «Осінній ярмарок» – розвага, тощо) ;
створення «древа цілей» (наочне зображення предмета чи образу за даною темою зі вставками, на яких записуються всі пропозиції щодо підготовки та реалізації проекту: осінній пейзаж, де на хмаринках записані завдання про неживу природу, на листочках дерев – про живу, у віконечках будинку – про роботу людей восени в природі і т. д.), визначення, хто і коли його виготовить;
заохочення бажання і прагнення дітей дізнатись щось нове, схвальна підтримка і оцінка вдалих ініціативних спроб;
пошук однодумців-дорослих (батьків, інших працівників дитячого садка), які допоможуть реалізувати спільний задум дітей;
вправляння у вмінні домовлятися, знаходити спільне рішення, терпляче вислуховувати один одного, не залишати без уваги жодної дитячої пропозиції;
діагностування наявних знань, умінь, навичок дітей;
уточнення педагогічних завдань вихователя, які випливають зі змісту і форми творчого етапу проекту, конкретизація виховних, розвиваючих і навчальних завдань.
Тривалість мотиваційного етапу, як правило, 1-3 дні.
Вихователь Давидович С. В.
 
II. Інформаційний етап
 
Мета: сформувати систему знань, умінь і навичок, необхідних для реалізації спільного проекту та проявів творчості й фантазії.
Завдання педагога на цьому етапі: формувати вміння дітей вчитися, здобувати знання самостійно; поповнити, розширити, поглибити знання дітей та сформувати вміння і навички,
Фото Капча