Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вироблення рекомендацій до організації навчально-виховного процесу в новому навчальному році (методичний симпозіум)

Предмет: 
Тип роботи: 
Педагогічний досвід
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Фурман Віра Костянтинівна,
завідувач кабінету суспільних предметів,
доцент кафедри методики та змісту соціогуманітарної освіти
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
 
Пишко Олена Леонідівна,
методист кабінету суспільних предметів,
старший викладач кафедри методики та змісту соціогуманітарної
освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
 
Горецька Алла Анатоліївна,
методист кабінету суспільних предметів, старший викладач кафедри методики та змісту соціогуманітарної освіти
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
 
Вироблення рекомендацій до організації навчально-виховного процесу в новому навчальному році (методичний симпозіум)
 
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
 
У 2012-2013 навчальному році учні 5-9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи». Для 10-11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» авторів Пометун О. І., Гупана Н. М., Фреймана Г. О. (52 години на рік, 1, 5 години на тиждень) ; для класів історичного профілю чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С. В., Лебедєвої Ю. Г.
Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10-11 класи (рівень стандарту/академічний рівень) « колективу авторів Ладиченко Т. В. та ін. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).
Для класів історичного профілю чинною є програма із всесвітньої історії (автори Ладиченко Т. В., Черевко О. С., Камбалова Я. М.), що розрахована на 3 години тижневі (105 годин на рік).
Усі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www. mon. gov. ua) та надруковані у фахових виданнях.
Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно.
Безпосередньо вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.
Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), адже спираються на візуальне сприйняття, характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання мультимедійності на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в будь-яку історичну епоху, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.
Важливим в навчанні учнів є використання картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.
Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ взаємозв’язку із сучасністю.
Однією із найбільш традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти є предметні олімпіади, історичні турніри.
Важливу роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.
Перевагою при вивченні місцевої, регіональної історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе сформувати в учнів навички та методику ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до «малої Батьківщини», що є основою патріотизму.
Активізації інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу, до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, уміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю. При цьому можуть бути широко застосовані такі форми і методи, як інтерв’ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.
З метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Великій Вітчизняній війні. Доля склалася так, що Україна потрапила до епіцентру найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту. Вона сповна відчула на собі гітлерівський «новий порядок», жертвами якого стали мільйони наших співвітчизників: радянські військовополонені, партизани, підпільники, цивільне населення. Підриваючи генофонд народу, керівництво Німеччини не лише здійснювало політику відкритого геноциду, але й проводило лінію на обезлюднення України. На примусові роботи до рейху та окупованих країн було вивезено мільйони громадян республіки, значна частина яких не повернулася на Батьківщину.
Звертаємо увагу вчителів, що з 5 класу у 2013-2014 навчальному році розпочнеться вивчення історії за новою навчальною програмою.
 
ПРАВОЗНАВСТВО
 
При вивченні правознавства слід враховувати динамічні зміни у системі суспільних відносин України, найновіші досягнення теоретико-правових поглядів на правові явища, результати активної нормотворчої діяльності органів державної влади та водночас певний ступінь консерватизму українського законодавства.
Залучення учнів до правової культури збагачує їх духовне життя. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадську активність та загострює почуття непримиренності до негативних явищ. Порівняно з іншими складниками виховання, правове має свою специфіку, що визначається передусім соціально-правовим статусом учнівської молоді в суспільстві.
Варто звернути увагу на зміни, що відбулись у чинному
Фото Капча