Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Виробництво мінеральних добрив. Виробництво фосфатної кислоти електротермічним методом

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретична частина
1.1. Методи виробництва продукту
1.2. Фізико-хімічні властивості сировини, готової продукції, напівпродуктів
1.3. Теоретичні основи запроектованої стадії
1.4. Опис технологічної схеми запроектованої стадії
1.5. Можливі неполадки технологічного процесу
1.6. Утилізація відходів виробництва. Очищення стічних вод і санітарне очищення повітря
1.7. Характеристика небезпеки виробництва. Правила безпечного ведення процесу
2. Розрахункова частина
2.1. Матеріальний розрахунок процесу
2.2. Тепловий розрахунок процесу
2.3. Технологічний розрахунок апарата
3. Графічна частина
3.1. Технологічна схема виробництва фосфатної кислоти електротермічним способом
3.2. Загальний вигляд запроектованого апарата
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Хімічна промисловість, як і машинобудування, відноситься до галузей, що забезпечують науково-технічний прогрес, тому її розвиткові постійно приділялась значна увага. Роль хімічної промисловості визначається широким застосуванням хімічних технологій і матеріалів в усіх галузях національного господарства.

Для розвитку окремих галузей хімічної промисловості в Україні є багата сировинна база - різноманітні корисні копалини, деревина, виробничі відходи, продукція сільського господарства та ін.

Галузі хімічної промисловості в цілому відносяться до матеріаломістких, що зумовлюється значними затратами сировини на виробництво продукції. Для деяких з них потрібні також велика кількість води (наприклад, виробництво синтетичних волокон) або палива та електроенергії (виробництво полімерів). Окремі галузі, особливо ті, що випускають малотранспортабельну продукцію, орієнтуються на споживача. Важливим чинником розміщення і розвитку усіх галузей хімічної промисловості є екологічний.

Основна хімія є однією з провідних галузей хімічної промисловості України окремих галузей (приблизно 40% валової продукції), її продукція - мінеральні добрива, кислоти, сода та ін. Розвивається на базі переробки як місцевої (калійні, кухонні і магнієві солі, сірка, фосфорити, відходи коксохімічного і металургійного виробництв), так і привізної (апатити, природний газ) сировини.

 Основою для її розвитку є гірничо-хімічна промисловість. Вона займається видобутком природної хімічної сировини - калійних солей і сірки (Прикарпаття), кухонних солей (Донбас, Крим, Закарпаття), фосфоритів (Середнє Придністров'я, Сумська і Харківська області).

Виробництво мінеральних добрив є провідним серед виробництв основної хімії. В Україні продукують різні види добрив: азотні, калійні, фосфорні, комбіновані.

Азотні добрива виробляють на основі аміаку, який отримують з природного газу та відходів коксохімічного виробництва. Тому підприємства, що виробляють такі добрива, розміщуються вздовж газопроводів (Рівне, Черкаси, Одеса) або в центрах коксохімії (Алчевськ, Горлівка, Сєверодонецьк, Лисичанськ, Запоріжжя, Дніпродзержинськ).

 Калійні добрива виробляють на підприємствах, що тяжіють до сировини (родовищ калійної солі). Основні центри - Калуш і Стебник. Останнім часом у зв'язку з екологічними та рекреаційними чинниками завод у Стебнику не працює.

Виробництво фосфорних добрив орієнтується у своєму розміщенні на споживача (сільськогосподарське виробництво). Воно розвивається на основі переробки імпортної сировини (апатитів з Росії, фосфоритів з Північної Африки), а також доменних шлаків. Власний видобуток фосфоритів не має промислового значення. Найбільші підприємства зосереджені у Вінниці, Костянтинівці, Одесі, Сумах, Маріуполі.

Серед виробництва кислот провідне місце належить сірчанокислотному, бо його продукція має широке застосування в різних галузях господарства. Дане виробництво розвивається на основі переробки сірки (родовища у Львівській області, найбільше з яких - Яворівське), відходів коксохімічного, нафтопереробного виробництв, кольорової металургії (сірчисті гази). Воно орієнтується у своєму розміщенні на споживача, бо сірчана кислота малотранспортабельна через високу хімічну активність. Основна сфера споживання сірчаної кислоти - виробництво суперфосфату. Головні центри сірчанокислотного виробництва - ті самі, що й виробництва фосфорних добрив, а також Новий Розділ, Новояворівське, Дніпродзержинськ, Рівне. Виробництво соди матеріаломістке, тому розміщується поблизу родовищ сировини - кухонної солі. В Україні виробляють кальциновану, каустичну та харчову соду. Основні підприємства розміщені у Лисичанську, Красноперекопську, Калуші.

Внаслідок економічної кризи підприємства основної хімії, як і інших галузей, значно знизили виробництво продукції. Вони не задовольняють потреб країни, передусім у мінеральних добривах (їх обсяги скоротилися з 5 млн. т у 1985 р. до 2 млн. т у 1998 р.). Значну кількість доводиться ввозити з-за кордону. Усе це вимагає здійснення ряду заходів щодо нарощування виробництва продукції галузей, технічного переоснащення підприємств та ін.

Хімія органічного синтезу представлена заводами, що виробляють напівпродукти для отримання полімерів. Вона використовує, головним чином, нафту і газ. Застосування відходів переробки деревини, сільського господарства і коксохімічного виробництва значно скоротилося. Основною її галуззю є нафтохімічна промисловість з найбільшими центрами у Лисичанську, Кременчуці, Одесі, Херсоні, Дрогобичі, де розміщені потужні нафтопереробні комбінати. Коксосохімічне виробництво розвинене у Горлівці, Сєвєродонецьку, Дніпродзержинську та ін.

Виробництво полімерів розвивається там, де є сировина, електроенергія і вода. Синтетичні смоли і пластмаси виготовляють переважно на нафтохімічних комбінатах та азотно-тукових заводах (Сєверодонецьк, Донецьк, Дніпродзержинськ, Запоріжжя та ін.). Хімічні волокна виробляють у Чернігові, Києві, Черкасах, Сокалі (Львівська область).

Найбільшим виробництвом із переробки полімерів є випуск шин та гумово-азбестових виробів (Дніпропетровськ, Біла Церква).

В Україні добре розвинуті також лакофарбова промисловість (Дніпропетровськ, Одеса, Суми, Вінниця, Дрогобич, Чернівці та ін.), виробництво синтетичних барвників (Рубіжне) та фотохімічних засобів (Шостка).

Фармацевтична (виробництво ліків) та мікробіологічна (виробництво вітамінів, кормових домішок та ін.) галузі орієнтуються на споживача і розміщені у найбільших містах України: у Києві, Львові, Харкові, Одесі, Дніпродзержинську.

Більшість підприємств хімічної промисловості знаходяться у трьох районах: Придніпров'ї, Донецькому і Прикарпатті. Значна їх концентрація спричиняє сильне забруднення довкілля хімічними речовинами, що негативно відбивається на здоров'ї людей, які живуть у цих регіонах. Необхідне проведення заходів для очищення від цих забруднень, використання маловідхідних і безвідхідних технологій на усіх підприємствах хімічної промисловості.

 

Список використаних джерел: 
  1. Мельников Е.Я. Технология неорганических веществ и минеральных удобрений: Учебник для техникумов. - М.: Химия, 1983. - 432 с. 
  2. ГОСТ 26296–84. Лапы опорные подвесных вертикальных сосудов и аппаратов. Основные размеры. М.: Изд-во стандартов, 1984.
  3. ГОСТ 28759.1–90 - ГОСТ 28759.8–90. Фланцы сосудов и аппаратов и прокладки к ним. Конструкция и размеры. Технические требования. - М.: Изд-во стандартов, 1990.
  4. Врагов А.П. Масообмінні процеси та обладнання хімічних і газонафтопереробних виробництв: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 286с.: 
  5. Генкин А.Э. Оборудование химических заводов. Учебник для техникумов / А.Э. Генкин. - М.: «Высшая школа», 1970. - 352 с. 
  6. Технологія конструкційних матеріалів: Підручник / М. А. Сологуб, І. О. Рожнецький, О. І. Некоз та ін.; За ред. М. А. Сологуба. — 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа, 2002. - 374 с.
  7. Попович В. В. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Попович, В. В. Попович. - Львів: Світ, 2006. - 624 с.
9557
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).